Стан умов праці в галузі

Правові та організаційні основи охорони праці в галузі

Аналіз стану умов праці в галузі

Стан умов праці в галузі

Дія негативних виробничих факторів виробничого середовища може призвести до виробничої травми, професійного чи виробничо обумовленого захворювання.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини чи його функцій у результаті дії факторів зовнішнього середовища. Для виробничої травми зовнішнім середовищем є виробниче середовище.

Виробничий травматизм класифікується за наступними ознаками:

- ступенем зв'язку з виробництвом (випадки, що пов'язані з виробництвом, і випадки невиробничого характеру),

- числом потерпілих (окремі та групові випадки),

- ступенем ваги травм (випадки зі смертельним результатом і без нього),

- характером впливу на людину і характеру ушкоджень (механічні, термічні, електричні, хімічні травми, отруєння).

Травма часто є наслідком нещасного випадку (НВ). Нещасний випадок на виробництві – випадок раптової дії на працюючого небезпечного виробничого фактора (виробничого середовища) при виконанні трудових обов'язків чи завдання керівника робіт, у результаті якого нанесений збиток здоров'ю чи наступила смерть.

Професійне захворювання (ПЗ) – захворювання, яке викликане надмірною напругою організму чи дією на працюючого шкідливих умов праці. Діагноз профзахворювання встановлюється у кожному випадку з урахуванням характеристик умов праці, тривалості роботи людини за даною професією, професійного «маршруту» працюючого, даних попередніх медоглядів, результатів клініко-лабораторних і діагностичних досліджень. Цей діагноз установлюється лише тоді, коли самі умови праці обумовили розвиток даного захворювання, тобто є його безумовною причиною.

Виробничо обумовлені захворювання – захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, і частота їх перевищує частоту подібних захворювань у працівників, що не підпадають під вплив визначених професійних шкідливих факторів.

Виробничий травматизм і професійні захворювання спричиняють величезні, непоправні суспільні втрати, негативно впливають на економіку країн, рівень життя народів. Кількість нещасних випадків на виробництві у світі складає близько 125 млн чоловік щорічно, з них приблизно 220 тис. гине. За статистичними даними щосекунди у світі на виробництві травмується 4 людини; кожні три хвилини внаслідок НВ чи ПЗ у світі вмирає одна людина; в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина і кожні 5 годин вмирає одна людина. За кількістю НВ на 1000 працюючих Україна посідає провідне місце серед економічно розвитих країн – 0,104 (Великобританія – 0,016, Японія – 0,02, Швеція – 0,032, Фінляндії – 0,038, ФРН - 0,08).

За даними журналу «Охорона праці» (2004, № 3) можна виявити статистику травматизму по Україні (табл. 1).

На жаль, зниження травматизму зв'язане зі зменшенням чисельності працівників, зайнятих у виробництві. Про це говорять наступні цифри: в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює зараз більш 3,4 млн чоловік, забезпечення засобами індивідуального захисту складає 40 – 50 %, 850 тис. машин, механізмів, транспортних засобів не відповідають вимогам безпеки, більш 10 тис. виробничих будинків і споруджень знаходяться в аварійному стані.

Таблиця 1 – Дані про виробничий травматизм в Україні

Аналіз розподілу смертельних випадків за напрямами нагляду показує, що останні роки на 1-х місцях знаходяться агропромисловий комплекс, вугільна промисловість, невиробнича сфера, будівництво і транспорт. У машинобудуванні щорічно гине в середньому 44–50 чоловік. Крім того, щорічно на підприємствах машинобудування реєструється від 15 до 50 випадків професійних захворювань (розподіл за галузями: 80% вугільна промисловість, 12,7% чорна металургія, 8% машинобудування). У структурі профзахворювань на першому місці знаходиться вібраційна патологія (більш 40 % усіх випадків), далі випливають захворювання органів подиху – 25 – 35%.

Основна причина стану безпеки, що погіршується, і охорони праці в Україні – несприятлива економічна ситуація, що ускладнює рішення цілого ряду конкретних проблем (украй повільна заміна морально і фізично застарілого устаткування, повсюдне скорочення чи повне припинення фінансування і матеріально-технічного забезпечення заходів щодо безпеки виробництва й охороні праці на всіх рівнях керування).

На думку іноземних фахівців велика кількість нещасних випадків зі смертельним кінцем обумовлено п'ятьма основними причинами:

- незадовільна підготовка працівників і керівників з питань охорони праці;

- відсутність належного контролю за станом безпеки і виконанням установлених норм;

- недостатня забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);

- повільне впровадження методів і пристроїв колективної безпеки на підприємствах;

- зношеність (у деяких галузях до 80 %) засобів виробництва.

Щорічні виплати у зв'язку з відшкодуванням збитку, заподіяного життю і здоров'ю працюючих, досягають майже 400 млн гривень, а витрати на заходи щодо охорони праці – близько 20 млн грн. Для порівняння - витрати підприємств США на охорону праці коливаються від 5 до 7 млрд доларів у рік. Аналогічні чи близькі підходи до рішення проблеми охорони праці в Німеччині, Франції, Австрії, Великобританії, Швеції й інших країнах.

Економічні методи керування охороною праці показують керівникам підприємств, що краще і дешевше вкладати кошти в охорону праці, у заходи щодо попередження виробничих ризиків, чим прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків на виробництві.