Причини травматизму і професійних захворювань

Успішна профілактика виробничого травматизму і профзахворювань можлива лише за умови ретельного вивчення причин їхнього виникнення.

У загальному виді імовірність виникнення НВ (Q) виражається наступним чином:

Q = q_неб.з q_люд ,

де q_неб.з – імовірність утворення небезпечної зони (тобто зони дії небезпечного чи шкідливого виробничого фактора);

q_люд – імовірність присутності людини в межах небезпечної зони.

Отже, імовірність травмування дорівнює одиниці у випадку перетинання у просторі та часі q_неб.з і q_люд . Виходячи з цього, всі причини НВ можна умовно розділити на два класи: ті, що сформували небезпечну зону й ті, що обумовили присутність у ній людини, яка не захищена засобами індивідуального та колективного захисту.

З іншої сторони причини травматизму можна розділити на об'єктивні і суб'єктивні (помилкові дії персоналу, стомлення, висока вага роботи, відсутність професійних якостей та ін.)

На основі системного підходу та наукового аналізу матеріалів розслідування пропонується виділити наступні групи причин нещасних випадків:

- організаційні – недоліки в організації робіт на всіх стадіях процесу виробництва (недостатній рівень навчання, недостатній контроль за дотриманням правил техніки безпеки й ін.);

- санітарно-гігієнічні (недостатній рівень освітленості, висока запиленість повітря й ін.);

- технічні – несправність чи відсутність технічних засобів і їхніх елементів, що забезпечують безпеку, а також незадовільний стан стаціонарних об'єктів (відсутність огороджень і блокувань, погана конструкція засобів індивідуального захисту й ін.);

- ергономичні – невідповідність параметрів машин, технологічних процесів і антропометричних, фізіологічних і психологічних характеристик людини;

- природні – прояв не прогнозованих і некерованих природних явищ і процесів;

- антропогенні – недоліки, що властиві людині як біологічному виду чи окремій особистості, що прямо чи побічно призвели до НВ. Вони у свою чергу підрозділяються на особистісні (невідповідність працюючого професійним вимогам, пропонованим його трудовою діяльністю – наприклад, освіта, досвід роботи, стан здоров'я й ін.) і психофізіологічні (психічний і функціональний стан людини, обумовлений впливом виробничих факторів - психологічна і фізична утома, порушення координації руху й ін.).

Аналіз причин НВ показує, що технічні причини складають приблизно 50 %, причини організаційного характеру (недостатній інструктаж, навчання, контроль та ін.) – 25%, санітарно-гігієнічні та психофізіологічні причини – по 10-12 %. Не можна забувати, що імовірність виникнення і розвитку аварії чи НВ, а також масштаби можливих наслідків залежать насамперед від ефективності дій людини. Тому «планування» аварій (ПЛЛА – план локалізації і ліквідації аварій) і підготовка персоналу до реагування на виниклу аварійну ситуацію (навчання, тренування) дозволяють значно скоротити можливі втрати.

Виходячи з вищеназваних причин травматизму, визначені основні напрями профілактики травматизму і профзахворювань, а також зниження фізичної стомлюваності працюючих і підвищення продуктивності праці:

- механізація, автоматизація і роботизація виробництва;

- упровадження безпечної техніки і технології, зокрема застосування засобів колективного захисту (ЗКЗ), забезпечення безпеки будинків і споруджень, а також належних санітарно-гігієнічних умов праці;

- організація безпечного ведення процесу і забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку;

- професійний підбір кадрів.

Відповідно з перерахованими напрямками проводяться організаційні та технічні заходи щодо попередження й усунення виробничого травматизму та профзахворювань.