Рецептурний склад дослідних зразків м’ясних котлет, г
Сировина | Контроль | «Особливі» | «Любительські» | ||||
І вар. | ІІ вар. | ІІІ вар. | І вар. | ІІ вар. | ІІІ вар. | ||
Свинина (котлетне м'ясо) | |||||||
Хліб пшеничний | |||||||
Вода | |||||||
Сухарі | |||||||
Альбумін харчовий | – | ||||||
Вода для відновлення харчового альбуміну | – | ||||||
Зародки пшеничні | – | – | – | – | |||
Соєве борошно | – | – | – | – | |||
Сіль харчова | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 |
Перець чорний мелений | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Маса напівфабрикату | |||||||
Жир тваринний топлений харчовий | |||||||
Маса смаженого виробу | 105,8 | 1-6,8 | 104,3 |
У м'ясних котлетах "Любительські" свиняче котлетне м'ясо у кількості 3%, 6%, 9% для І, II, III варіантів відповідно замінили на харчовий альбумін, соєве борошно у кількості 1%, 2% та 3% відповідно (від маси готового виробу).
Загальна якісна характеристика кулінарного виробу складається з низки складових властивостей: зовнішнього вигляду, смаку, консистенції, запаху тощо, значення яких для цілісного сприйняття якості продукції є різноманітним. Тому метою подальших дослідів було дослідження впливу різної кількості харчового альбуміну, зародків пшениці, соєвого борошна, замість котлетного свинячого м'яса на органолептичні, структурно-механічні властивості, харчову та біологічну цінність котлет.
Для визначення оптимальних і межових концентрацій чорного харчового альбуміну, зародків пшениці, соєвого борошна у м'ясних котлетах керувалися органолептичними показниками якості (зовнішній вигляд, вигляд фаршу на розрізі, консистенція, запах, смак). За оптимальну вибрано верхню межу концентрації, за якої органолептична оцінка виробу є вищою за контрольний зразок.
Так, за зовнішнім виглядом, смаком, запахом та консистенцією дослідні котлети "Особливі" і "Любительські" І варіанта і контрольні вироби котлет мають практично однакову кількість балів, незначна різниця спостерігається лише за виглядом фаршу на розрізі. Виняток становлять зразки з максимальною заміною м'яса на біологічно активні компоненти (варіант III). В останніх, з точки зору дегустаторів, послаблюється смак та запах м'ясного продукту, дещо темнішим стає колір фаршу завдяки чорному харчовому альбуміну, а також відзначається поява ледь відчутного запаху та присмаку харчового альбуміну, зародків пшениці та соєвого борошна. Дослідні вироби стають менш соковитими, а їх консистенція - більш пружною. Найбільш високу оцінку за зовнішнім виглядом, смаком, запахом, виглядом фаршу на розрізі та консистенції мали дослідні котлети "Особливі" та "Любительські" II варіанта, які одержали середню органолептичну оцінку 4,84 та 4,83 бали відповідно, тоді як контрольний зразок - 4,51 бали.
Математичними методами визначено оптимальну кількість добавок для м'ясних котлет "Особливі" – по 2,1% чорного харчового альбуміну та зародків пшениці, "Любительські" – по 2,2% чорного харчового альбуміну та соєвого борошна.
Для побудови моделі якості обрано показники як такі, що безпосередньо впливають на якість готових котлет: органолептична оцінка, вихід готових виробів, кількість білків, кількість заліза, кількість вітамінів групи В. Розрахунки комплексного показника якості (Кпя) свідчать, що котлети "Особливі" й "Любительські" II варіанта мають найвищі комплексні показники якості, сума яких становила 1,457 та 1,512.
Тому за базовий варіант і було вибрано ці дослідні зразки, до рецептури яких внесено 2% харчового альбуміну, 2% зародками пшениці або соєвого борошна. їх і було визначено кращими, і рекомендовано до впровадження у виробництво.
З урахуванням проведених досліджень розроблено технологію виробництва м'ясних котлет із харчовим альбуміном, зародками пшениці та соєвим борошном (рис. 3.11 і 3.12). За основу прийнято технологічну схему виробництва традиційних м'ясних котлет.
Технологія виготовлення м'ясних котлет, яка відпрацьована в лабораторних, а в подальшому - і у виробничих умовах, полягає у такому: підготовка сировини, приготування фаршу, панірування, формування напівфабрикату, смаження, контроль якості, відпуск.
Свинину (котлетне м'ясо) подрібнюють на вовчку з діаметром отворів решітки від 2 до 3 мм. Додають замочений у воді хліб і ще раз пропускають крізь м'ясорубку.
Харчовий альбумін просіюють та замочують на 1…1,5 год. у воді (співвідношення харчовий альбумін : вода – 1:4).
Зародки пшениці прогрівають у жарильній шафі.
Соєве борошно просіюють крізь сито для вилучення грудочок і сторонніх домішок.
Хліб білий пшеничний попередньо замочують у воді.
Сіль використовують у сухому вигляді з попереднім просіюванням або у вигляді розчину після його фільтрування. Кількість води, що витрачається на виготовлення розчину, входить до рецептури.
Для вироблення фаршу для котлет "Особливі" в мішалку засипають сировину згідно з рецептурою в такій послідовності: подрібнене котлетне м'ясо свинини разом з хлібом, сіль, зародки пшениці, відновлений харчовий альбумін. Всю сировину перемішують 5…7 хв.
При виробленні фаршу котлет "Любительські" в мішалку засипають сировину згідно з рецептурою в такій послідовності: подрібнене котлетне м'ясо свинини разом із хлібом, сіль, соєве борошно, відновлений харчовий альбумін. Всю сировину перемішують 5…7 хв.
Рис. 3.11. Технологічна схема виробництва м'ясних котлет "Особливі"
З м'ясного фаршу формують вироби овальної форми, панірують у сухарях. Сформовані напівфабрикати відразу відправляють на теплову обробку або розміщують у холодильник для охолодження при температурі від 0 до 6°С.
М'ясні котлети рекомендується смажити безпосередньо перед відпуском. Напівфабрикати кладуть на сковороду з жиром, нагрітим до температури 150...160°С, і обсмажують 3…5 хв з обох боків до утворення скоринки, а потім доводять до готовності у духовій шафі при температурі 250...280°С (5…7 хв). Готові вироби повинні бути повністю просмажені: температура в центрі котлет повинна бути не нижчою за 90ºС.
Рис. 3.12 . Технологічна схема виробництва м'ясних котлет
"Любительські"
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 1676;