Розрахунок нерозгалужених магнітних кіл

При розрахунках магнітне коло ділиться по можливості на невелику кількість ділянок, на яких напруженість й індукцію можна вважати постійними. Довжиною кожної ділянки можна вважати довжину середньої магнітної лінії потоку. Також потрібно знати, що на маленький повітряний проміжок витрачається більша частка МРС. Для зручності магнітне коло зіставляють з електричним.

На рисунку 10.1 показано сталевий магнітопровід, який складається з нерухомого ярма, полюсів електромагніта та рухомого якоря. При протіканні струму по котушці, розташованій на ярмі, створюється магнітний потік, незначна частина якого замикається по повітрю навколо котушки і називається потоком розсіювання (Ф₀), а більша частина потоку замикається по феромагнітному ярму з полюсами, двом повітряним проміжкам та феромагнітному якорю. Оскільки довжина повітряних проміжків значно менша за довжину замикання по повітрю магнітних ліній потоку розсіювання, а відносна магнітна проникність сталі >>1, то можна знехтувати потоком розсіювання і вважати, що МРС котушки створює лише робочий потік у магнітопроводі (Ф), який замикається по феромагнітних ділянках магнітопроводу через два повітряні проміжка довжиною δ. Заступна схема цього кола показана на рис.10.1 і має у своєму складі МРС , магнітний опір ярма , два магнітних опори полюсів , магнітний опір якоря , два магнітних опори повітряних проміжків .

За законом Ома еквівалентний опір цього кола буде:

При аналізі магнітних кіл треба або знайти МРС по заданому магнітному потоку чи індукції, або знайти магнітний потік та індукцію по заданій МРС. Приймемо, що задані всі розміри магнітопроводу та магнітна індукція у повітряному проміжку. Треба визначити МРС котушки. Згідно ІІ закону Кірхгофа:

Оскільки потоком розсіювання знехтувано, магнітний потік й магнітна індукція у всіх ділянках кола однакова. Напруженість магнітного поля у всіх феромагнітних ділянках кола однакова і визначається з кривої намагнічування . Враховуючи закон повного струму визначаємо МРС:

чи ,

тобто знаючи МРС й задавшись струмом можна визначити кількість витків для певної котушки.

У магнітному колі з повітряним проміжком МРС котушки наближено дорівнює магнітній напрузі на повітряному проміжку, тому при розрахунках магнітними напругами на феромагнітних ділянках кола можна нехтувати.

При більш точних розрахунках при вираховуванні повітряного зазору - напруженість поля на ділянці з не феромагнітного матеріалу визначається не за кривими намагнічування, а за формулою:

Рисунок 10.1 - Сталевий магнітопровід і його схема заміщення

Для розв’язання зворотної задачі - визначення індукції по заданій МРС - слід задатися кількома значеннями індукції й по кривій намагнічування знайти відповідні напруженості та визначити кілька значень МРС. Побудувати залежність й по заданій МРС знайти за графіком індукцію.

Таким чином, заступна схема магнітного кола повністю аналогічна заступній схемі електричного кола постійного струму. Для аналізу використовуються ті ж самі закони. Тому всі методи розрахунку постійних кіл, можуть бути використані для розрахунку магнітних кіл з врахуванням того що магнітне коло можна вважати лінійним лише при відсутності насичення магнітопроводу.

Якщо магнітне розсіювання відбувається не через повітря, а через магнітне коло, то потрібно враховувати ці втрати магнітного потоку за допомогою коефіцієнта розсіювання, який визначається дослідним шляхом чи за довідниками. Для магнітних кіл лише з феромагнітних матеріалів й з малими повітряними проміжками коефіцієнт розсіювання приймається рівним одиниці.