Поняття договору лізингу

Договір лізингу є видом договору оренди (власне і сама назва до­говору в перекладі з англійської (Іеазе) означає оренду), і до нього застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуван­ням особливостей, встановлених відповідними статтями ЦК Украї­ни та законом.

Основні відмінності, за якими відмежовують договір лізингу від ін­ших видів орендних договорів, більшість науковців вбачає в можливій наявності третьої сторони договору — постачальника майна, що нада­ється в лізинг, та специфічному характері предмета договору, яким можуть бути лише основні фонди виробничого призначення.

Згідно з ЦК України (ст. 806) договір лізингу — це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується пере­дати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (поста­чальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специ­фікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановле­ну плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначе­на індивідуальними ознаками, віднесена законодавством до основ­них фондів. При цьому земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом, не можуть бути предметом

Глава 8. Договір лізингу

договору лізингу (ст. 807 ЦК України). Зокрема, такими речами є об'єкти оренди державного майна, визначені в ст. 4 Закону Украї­ни «Про оренду державного майна», крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств. Майно, що є в держав­ній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, який здійснює управління цим майном у порядку, встано­вленому Кабінетом Міністрів України.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізин­гу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового по­шкодження несе сторона, яка прострочила (ст. 809 ЦК України).

Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізинго-одержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність пе­ред лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його достав­ки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) пред­мета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником) (ст. 808 ЦК України).

У ЦК України зазначено, що особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. З огляду на важливість відносин, що регулюються договором лізингу, було прийнято спеціальний Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р. № 723/97—ВР, із змінами і доповненнями від 14 січня 1999 р., який детально регулює правовід­носини лізингу.

Так, відповідно до цього Закону лізингом є підприємницька дія­льність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за доручен­ням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізинго­вих платежів.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

§ 2. Форми та зміст договору лізингу

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний.

Фінансовим є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізинго-одержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансо­вого лізингу повинна містити не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативним є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користуван­ня від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору опера­тивного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу під­лягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Зворотний лізинг — це договір лізингу, що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.

Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучен­ня одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кре­диторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних дер­жав або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кор­дони.

Суттєва увага приділена законом і власне договору. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про лізинг» договір лізингу може уклада­тись у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам зако­нодавства України.

Глава 8. Договір лізингу

Істотними умовами договору лізингу закон визнає досить широ­ке коло умов. Так, відповідно до ст. 7 Закону «Про лізинг» істотни­ми умовами договору лізингу є:

— найменування сторін;

— об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

— строк, на який укладається договір лізингу;

— розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

— умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законодав­ством України;

— умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізинго-одержувача;

— умови страхування об'єкта лізингу;

— умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

— умови реєстрації об'єкта лізингу;

— умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закін­чення дії договору;

— умови дострокового розірвання договору лізингу;

— умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодер-жувача;

— відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору.

Варто звернути увагу на відносини власності, що існують при здійсненні лізингових операцій, які відповідають загальним нор­мам щодо орендних договорів. Так, згідно зі ст. 10 цього Закону об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є влас­ністю лізингодавця. У разі переходу права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

У договорі фінансового лізингу може передбачатися право вику­пу об'єкта лізингу лізингоодержувачем після закінчення або до за­кінчення строку договору, але не раніше строку, протягом якого амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору лізингу. Право власності на об'єкт фінан­сового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об'єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу та за­конодавства України.

При цьому право користування об'єктом лізингу належить лізингоодержувачу тільки на умовах, визначених договором лізингу.

У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об'єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю, який мо-

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

же розпоряджатися ним на власний розсуд. Порядок відшкодуван­ня збитків, завданих у зв'язку з банкрутством лізингоодержувача, визначається згідно з умовами договору лізингу та законодавством України.