Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб. Зміст права кооперативної власності, як і будь-якого іншого права власності, становить передусім тріада правомочностей: воло­діння

Зміст права кооперативної власності, як і будь-якого іншого права власності, становить передусім тріада правомочностей: воло­діння, користування і розпорядження майном у межах, встановле­них законом (ст. 317 ЦК України). Право володіння передбачає за­кріплену в законі можливість фактичного утримання майна у сфері господарювання кооперативу. Право користування означає закріп­лену в законі можливість добувати від майна його корисні споживчі якості. Право розпорядження — це основана на законі можливість визначати фактичну та юридичну долю майна — продати, передати у тимчасове користування іншим особам, переробити або просто знищити його. Розпорядження, як правило, здійснюється власни­ком шляхом укладення угод: цивільно-правових договорів купівлі-продажу, підряду, поставки, майнового найму (оренди) тощо.

Оскільки суб'єктами права власності в кооперації є кооператив (то­вариство) чи об'єднання кооперативів (їх спілки), то кожний з цих суб'єктів як юридична особа має право вчиняти щодо майна, яке йому належить на праві власності, будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно із Законом України «Про споживчу кооперацію» споживче товариство, спілки використовують належне їм майно на цілі, передба­чені у ст. 1, тобто для ведення господарської діяльності з метою поліп­шення свого економічного та соціального стану. Разом з тим забороня­ється відволікати майно споживчих товариств на цілі, пов'язані з їх статутною діяльністю. У цьому виявляється спеціальний (або статут­ний) характер правосуб'єктивності кооперативу як юридичної особи.

Відповідно до ст. 10 цього Закону майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в по­зичку і безоплатне тимчасове користування членам споживчих то­вариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, тру­довим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням за­гальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або упов­новажених ними органів.

Правомочності власника щодо майна, яке належить споживчим товариствам (спілкам), сільськогосподарським кооперативам (об'єд­нанням), здійснюють органи управління цих юридичних осіб відпо­відно до компетенції, визначеної певними статутами.

Обсяг господарської діяльності, наявність матеріально-фінансо­вих ресурсів, інші об'єктивні і суб'єктивні фактори дають можли­вість кооперативу та його об'єднанню створити власні підприємст­ва, організації, установи з правами юридичної особи. Згідно з п. З ст. 5 Закону України «Про власність» власник засобів виробництва та іншого майна має право створити в установленому порядку під­приємство, організацію, що є юридичною особою.

Таке право споживчих товариств та їх спілок передбачено Зако­ном України «Про споживчу кооперацію» (п. 2 ст. 11), а сільсько­господарських кооперативів та їх об'єднань — Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» (п. 9 ст. 2). Майно створе­ним підприємствам, установам, організаціям передається коопера­тивами (об'єднаннями) на праві повного господарського відання або оперативного управління.

У разі ліквідації споживчого товариства його майно, що залиши­лося після сплати членам товариства пайових та інших внесків і ди­відендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розрахунків зі спілкою, поділяється між членами, що входили до складу споживчо­го товариства (п. 1 ст. 18 Закону України «Про споживчу коопера­цію»). Майно сільськогосподарського кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, по­діляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю (п. 4 ст. 37 Закону України «Про сільськогосподарську коопера­цію»). У разі ліквідації об'єднання (спілки) майно, що залишилося після розрахунків з оплати праці, виконання зобов'язань перед бю­джетом, банками та іншими кредиторами, поділяється між членами об'єднання (спілки) (п. 2 ст. 18 Закону України «Про споживчу коо­перацію»; п. 5 ст. 37 Закону України «Про сільськогосподарську ко­операцію»).