ВИЛУЧЕННЯ СЛІДІВ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Після виявлення сліду виникає питання про його вилучення. Неправильно вилучений слід може втратити частину або навіть всю інформацію, яка має цінність для справи, і звести нанівець усю працю щодо його виявлення

Вилучення п упакування слідів крові. Сліди на предметах вилучаються разом із предметом або його частиною. Щоб уникнути втрати і пошкоджень вилучених слідів при транспортуванні, на твердих предметах ділянкиз плямами обгортаються чистим папером або тканиною, а на м'яких обшиваються тими ж матеріалами; одяг складається плямою всередину, при цьому між шарами кладеться прокладка з чистого паперу або тканини. При неможливості такого вилучення рекомендується зробити зскріб речовини і помістити його в пробірку або скляний флакон. У виняткових випадках, коли неможливо застосувати інший спосіб, речовину вилучають прикладанням до неї марлі, просоченої фізіологічним розчином, з подальшим її просушуванням при кімнатнійтемпературі. Чистий, змочений тим же фізіологічним розчином і просушений тампон направляють експерту як контрольний зразок.

Сліди крові на ґрунті вилучаються разом із ділянкою ґрунту, причому на всю глибину його просочення. Вилучений грунт підсушується при кімнатній температурі і поміщається у скляну ємність. З ділянки, розміщеної поряд із плямою, береться контрольний зразок ґрунту.

Якшо є калюжа крові, то рекомендується взяти шматок марлі та просочити його речовиною з калюжі. Контрольним зразком слугує інший марлевий тампон. Інколи речовину можна відібрати в скляну пробірку, проте у подальшому вона повинна зберігатися на холоді і бути доставлена експерту в найкоротший термін, але не пізніше 2~3 діб.

Сліди на снігу разом зі снігом вилучаються на марлю, яку після танення снігу просушують при кімнатній температурі. Неприпустимо поміщувати сніг з кров'ю в пробірку та направляти цю суміш на дослідження, оскільки таке середовище руйнує клітини крові і перешкоджає правильному дослідженню.

За наявності крові уводі (наприклад, після замочування скривавлених предметів) необхідно просочити цією сумішшю марлю і просушити її при кімнатній температурі.

Крім того, слід пам'ятати, шо візуальна відсутність на предметі слідів крові не означає їх фактичної відсутності. Тому будь-який предмет може бутивилучений і направлений на дослідження з метою виявлення слідів крові.

Вилучення та упакування слідів сперми. Рекомендується вилучати їх разом із предметом, на якому вони знайдені, або його фрагментом. У разі неможливості цього пляма речовини може вилучатись у вигляді зскрібка. При вилученніділянки зі слідами сперми її бажано прикрити папером або тканиною для запобігання контакту з упаковкою при перевезенні. Потім кожен предмет скласти плямою всередину і окремо упакувати у щільний папір.

Непридатні для дактилоскопічного дослідження відбитки слідів пальців рук, що направляються на біологічну експертизу, вилучаються на спеціальну дактилоскопічну плівку, а не на інші клейкі мате­ріали.

Вилучення й упакування волосся. Ураховуючи супутні обставини, волосся вилучається або разом із предметом, на якому воно знаходиться, або окремо від нього. При цьому залежно від кількості і розміру волосся воно вилучається пінцетом із гумовими кінцями або безпосередньо рукою в гумовій рукавичці. Усе волосся, знайдене на різних предметах (одяг, меблі, знаряддя тошо), укладається в окремі конверти відповідно до місця його виявлення. Не слід вилучати волосся на липку поверхню (дактилоскопічна і інші види плівок), оскільки це призведе до ускладнення його подальшого дослідження. Крім того, при вилученні важливо не допустити будь-яких пошкоджень волосся, яке вилучається, оскільки через це експерт може зробити неправильний висновок щодо способу відділення волосся.

Вилучення й упакування слідів слини. Рекомендується вилучати такі сліди разом із предметами, де вони знайдені, або їх частинами. Предмети просушують при кімнатній температурі (якщо вони вологі), потім упаковують кожен предмет окремо в цупкий папір.

Вилучення й упакування об'єктів ботанічної експертизи. Рекомендується фрагменти середньої величини розпрямити, потім помістити між аркушами цупкого паперу і обклеїти по краях липкою стрічкою, щоб фрагмент не випав, після чого помістити його в конверт. Якщо йдеться про маленькі фрагменти, іноді допускається поміщення їх між предметними скельцями, які також необхідно зафіксувати по краях. Соковиті плоди і квітки можна помістити у консервуючу рідину, наприклад, спирт. Якщо необхідно встановити вік дерева за стовбуром, на дослідження подається випиляний диск разом із корою.

Звісно, було б корисно дати універсальні рекомендації. Але кожен злочин унікальний, так саме як унікальні і сліди біологічного походження, які можна знайти залежно від того, що саме відбулося. Тому дати інструкції на всі випадки життя неможливо навіть у великих

посібниках. Проте можна виділити ключові підходи, розуміння яких допоможе відповідним учасникам процесу, правильно зорієнтуватися в конкретній обстановці. Основним правилом є потреба завжди враховувати силу природи об'єкта. Наприклад, потрапляння води в кров призводить до руйнування клітин і як наслідок — деградації ряду молекул; високі температури, тривале зберігання також негативно впливають на об'єкти, роблячи їх непридатними для певних аналізів.

З урахуванням вищезазначененого, а також процесуальних вимог, шо склалися, рекомендується дотримуватись таких основних принципів вилучення більшості біологічних об'єктів:

вилучення будь-яких об'єктів проводиться тільки після їх фотографування і опису в протоколі відповідної слідчої дії;

до вилучення необхідно приступати в мінімально короткі терміни з моменту утворення слідів;

сліди слід оберігати від прямої дії сонячного світла, високої температури, води і вологи, забруднень, тертя тощо;

сліди вилучати переважно разом із предметом речової обстановки, на якому вони знайдені; змиви беруться лише у виняткових випадках, коли інший спосіб вилучення неможливий;

вологі сліди і контрольні зразки завжди підсушують, причому тільки при кімнатній температурі і в затемненому приміщенні;

кожен вилучений об'єкт упаковується окремо, як правило, у папір. Не допускається використання синтетичних матеріалів (поліетиленових пакетів і інших полімерних плівок), які порушують циркуляцію повітря.