ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ ТА ОЦІНКА ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Роль висновку експерта у розслідуванні полягає у встановленні даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд установлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винуватість особи, що вчинила це діяння, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Такі фактичні дані, власне кажучи, і є доказами у кримінальній справі. Вони можуть використовуватись як безпосередньо, так і для отримання

додаткової інформації у справі, наприклад, під час допитів.

Експертиза — досить стала форма використання спеціальних знань. Основні тактичні особливості її призначення і проведення достатньо окреслені чинним Кримінально-процесуальним кодексом України. Вона проводиться, коли для вирішення питань, які цікавлять слідство або суд, потрібна думка особи, що володіє спеціальними знаннями у галузях науки, техніки, мистецтва або ремеслі. Експертизи біологічних об'єктів призначаються і оцінюються за загальними правилами, які достатньо відпрацьовані.

При розслідуванні різних категорій справ, де фігурують об'єкти біологічного походження, інтерес для справи становить будь-яка інформація. Цікаво відзначити, що, виходячи з природи походження, по суті всі біологічні об'єкти є предметом біологічної експертизи. Але на практиці і дотепер, бажаючи підкреслити особливості досліджуваного об'єкта, виділяють ботанічну (рослини, гриби тощо), зоологічну (тварини), орнітологічну (птахи), іхтіологічну (риби), одорологічну (запах) та інші найменування експертиз.

При розслідуванні вбивств, тяжких тілесних ушкоджень найчастіше проводяться дослідження волосся, слідів крові, слини, тканин людини.

У результаті дослідження волосся можна встановити:

чи є надані об'єкти волоссям;

якщо так, то з'ясувати, людині чи тварині вони належать;

якщо тварині, то якому виду;

чи може волосся належати певній людині;

який механізм відділення волосся (вирвані, зрізані, випали);

якщо волосся належить людині, то яке його регіональне походження (з голови, брів тощо);

чи піддавалося волосся будь-якій дії (механічні пошкодження, косметична обробка, фарбування, дія агресивних середовищ і т. ін.);

чи має волосся ознаки захворювання, якщо так, то якого.

Слід зазначити, що дати конкретну відповідь на питання про належність волосся певній людині (тварині) вдається тільки в окремих випадках, за надзвичайних обставин (наприклад, наявність рідкісних хвороб у поєднанні з іншими ідентифікуючими ознаками).

На підставі такої експертизи можна робити висновок про механізм вчинення злочину (за способом відділення і регіональним походженням волосся; за наявності контактної взаємодії злочинця з потерпілим або предметом), отримати деякі відомості про злочинця (охарактеризувати колір, довжину, товщину волосся, наявність бороди, вусів; установити наявність захворювань), зафіксувати факт присутності певної особи (тварина, власника цієї тварини) на місці злочину.

При дослідженні крові найчастішевирішуються такі питання:

чиє на поданих на експертизу предметах кров;

якщо так, то кому вона належить: людині або тварині;

якщо кров належить тварині, то якому виду;

якщо кров належить людині, то яка ЇЇ групова характеристика;

чи можуть ці сліди крові походити від громадянина А.:

яка статева приналежність крові;

чи належать частини трупа одній людині тощо.

Особливістю тут є можливість {у справах щодо ідентифікації) отримання вірогідної відповіді, оскільки конкретною здебільшого є тільки негативна відповідь. Виняток становлять, як правило, лише методики дослідження ДНК об'єктів: поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ) і полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Останній із вказаних методів теоретично дозволяє дати ідентифікаційний висновок на підґрунті дослідження ДНК однієї клітини. Головним завданням цього виду експертизи є ідентифікація слідів певної особи, а також установлення спадковості певних генетичних ознак людини (спірне батьківство) з використанням знань судової медицини і спеціальних генетичних та молекулярно-біологічних методів і методик. Пропонуємо такий перелік питань, які вирішуються дослідженням ДНК об'єктів:

У справах про зґвалтування часто виникає необхідність у проведенні досліджень сперми, тканин плоду, крові, рослинних рештків.

При дослідженні тканин плоду можна встановити, чи наступила вагітність від підозрюваного в зґвалтуванні.

За слідами сперми можна встановити:

чи є на поданих на дослідження предметах сперма;

якщо так, то яка її групова належність;

чи могла сперма походити від громадянина А.;

якщо знайдені сліди сперми від кількох осіб (або змішані), то чи могли вони походити від вказаних осіб?

Іноді виникають ідентифікаційні завдання щодо порівняння частинок рослин, вилучених із одягу потерпілого, підозрюваного. Здебільшого корисно просто визначити ареал зростання тієї чи іншої рослини, частинки якої знайдені на одязі жертви або обвинуваченого. Це може допомогти при доведенні наявності контакту останніх або перебування особи в місці зростання рослини, де і відбувся злочин.

Наприклад, можна встановити:

чи є знайдені на взутті, одязі підозрюваного, іншому предметі частинки фрагментами грибів, водоростей, лишайників або інших рослин;

якщо так, то яка таксономічна належність об'єктів;

чи мають такі об'єкти загальну таксономічну належність до зразків рослинності, відібраних із певної території;

якщо так, то яку саме;

чи можуть частинки рослин, знайдені на одязі підозрюваного, походити від рослинності на ділянці місцевості поблизу місця події;

чи належить одному виду пилок, знайдений на одязі жертви і підозрюваного?

Трапляються випадки призначення досліджень ботанічних об'єктів при розслідуванні справ, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків рослинного походження, наприклад, для з'ясування питання про можливе місце їх зростання.

При розслідуванні викрадень, розбійних нападів нерідко призначається дослідження слини, поту, запаху.

Дослідженням слини і поту часто вирішуються такі питання:

чи є на поданих предметах сліди слини (поту);

якщо так, то яка їх групова належність;

яка статева належність слини;

чи могла слина (піт) походити від громадянина А.?

Дослідженням запахових слідів, приміром, можна встановити:

чи походять запахові сліди з певного об'єкта від конкретної особи, яка перевіряється;

від одного або кількох осіб (чоловіка або жінки, тієї або іншої вікової групи) походить запаховий комплекс людини на поданому об'єкті;

чи є індивідуальний запах певної особи у пробах із слідів рук, ніг (взуття), вилучених на місці події;

ким із підозрюваних, чиї порівняльні запахові зразки подані на дослідження, залишені запахові сліди на вилучених предметах-запахоносіях?

Дослідження такого роду особливо корисні при розслідуванні розбійних нападів, оскільки потерпілий зазвичай бачить злочинців і може точно вказати на ті предмети, яких вони торкалися.

Вкрай рідко, але може виникнути потреба у призначенні інших експертиз, таких, як іхтіологічна, основним завданням якої є встановлення виду риби, від якої походять виявлені кісткові останки і луска, або ентомологічна. Питання, що вирішуються останньою, можуть бути актуальні для встановлення часу настання смерті людини, у трупі якої виявили комах, або для доведення за останками комах на одязі підозрюваного факту перебування його у місці здійснення злочину (якщо це місце є унікальним ареалом проживання певного виду комах у зазначеному районі).

Законодавство не передбачає якогось особливого положення висновків експерта серед інших доказів у справі. Підхід до їх оцінки полягає в тому, що слідчий оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що засноване на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Імовірні висновки взагалі неприйнятні в доказуванні і мають лише інформаційне значення для слідчого.

Слід зазначити, що для досліджень біологічних об'єктів характерне використання спеціальної термінології. Відтак методика і логіка досліджень можуть бути важкі для сприйняття нефахівцем у відповідній галузі науки. Тому слідчому вкрай важливо знати не лише висновок експерта, а і зрозуміти, на підставі чого він зроблений. Законодавець допускає три варіанти уточнення: допит експерта (для роз'яснення або доповнення наданого їм висновку), додаткова експертиза (у разі нез'ясованості або недостатньої повноти висновку), повторна експертиза (у разі необґрунтованості або сумнівів щодо правильності висновку). Для встановлення істини у справі необхідно ширше користуватися цими можливостями, а не автоматично долучати висновок до матеріалів справи.

На практиці існує помилкове уявлення про те, що експертиза, виконана в головному експертному підрозділі, має більше доказове значення і автоматично перекреслює висновки експертів підвідомчих

структур. Це суперечить підходам до оцінки доказів, оскільки всі висновки експертів незалежно від того, первинна ця експертиза чи повторна, оцінюються за загальними правилами і як джерела доказів не мають жодних переваг один перед одним.