ФІКСАЦІЯ СЛІДІВ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ВПЛИВ НА ВЕРСІЇ

Зразком важливості фіксації слідів біологічного походження може бути справа Е., визнаного винним в умисномувбивстві О. з корисливих мотивів. Вину в учиненні злочину Е. не визнавав, стверджуючи, що стосовно О. він діяв у межах необхідної оборони.

Проте потерпілий О. встиг дати показання, що конфлікт із Е. стався в машині через відмову останнього розплатитися за проїзд. Відповіддю Е. ставприставлений до скроні О. пістолет, потім два постріли йому у живіт і укладення потерпілого на заднє сидіння, який,

скориставшись сокирою, яка була в машині, ударив нею Е., і той знову почав стріляти в О.

Згідно з висновком судово-медичного експерта у потерпілого О. були численні вогнепальні поранення з ушкодженням внутрішніх органів, що спричинили його смерть. У Е. також були ушкодження голови, які могли бути нанесені йому при ударах іззаду.

Вирішальну роль у такій ситуації відіграли результати огляду місця події: на задньому сидінні машини знайдені сліди крові, яка згідно з висновком експерта, могла належати потерпілому. Ці дані (вірогідне нанесення ушкоджень Е. при ударах іззаду; виявлення саме на задньому сидінні слідів крові, що належить потерпшому О., не Е.) стали свідченям вірогідності показань потерпілого О. про те, що Е. його перетягнув на заднє сидіння після пострілів у живіт, і що саме перебуваючи позаду Е., він завдав йому ударів сокирою по голові.

Слід наголосити на тому, що якби огляд проводився неповно (не були б знайдені та відбиті у протоколі і не вилучені сліди крові на задньому сидінні машини), то було б важко відновити картину злочину, і довести, що Е. діяв не в межах необхідної оборони, а вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів.

Особливістю слідів біологічного походження є те, шо для відтворення правильної картини злочину вкрай важливий не тільки точний опис місця їх виявлення, а і їх форми та колір. Практика доводить, що досить часто в протоколах слідчих дій виявлені сліди цього типу описуються схематично, неповно, без відповідних вимірів або загалом вказується тільки факт наявності слідів, наприклад, крові. Неправильний опис у протоколі дуже ускладнює подальшу роботу щодо розкриття злочину, оскільки перекручує факти, необхідні для підтримання або спростування версій. Так, приміром, за формою слідів крові фахівець (експерт) може визначити положення людини у момент нанесення удару, напрям руху, приблизну швидкість переміщення потерпілого, висоту, з якої стікала кров. Краплеподібні сліди крові на взутті потерпілого можуть свідчити про те. що у момент нанесення ушкоджень він перебував у вертикальному положенні; бризки на сті­нах — про положення в момент нанесення удару; калюжі — про сильну кровотечу. Певну інформацію містить навіть форма окремих плям: монетоподібна з гладкими краями утворюється на горизонтальних поверхнях у тому разі, коли джерело кровотечі перебуває на висоті не більше 50 см; монетоподібна із зубастими краями — якщо джерело розміщене вище, причому розміри проміння зубців залежать від висоти падіння крапель. Форма сліду вказує на напрям руху (витягнутий слід, де вузький край спрямований у бік руху); різке переміщення знаряддя злочину, нанесення численних ударів по скривааіеній поверхні (бризки); стікання крові похилою поверхнею; зіткнення скривавлених предметів, рук, частин трупа тощо (відбитки неправильної форми).

Опис фізичного стану слідів крові допомагає встановленню відносного часу їх утворення. Загалом колір і структура слідів крові залежать під її регіонального походження і давності створення. Залежно від регіонального походження: яскраво-червона — артеріальна, темно-червона — венозна, пінява — легенева. Щодо часу утворення сліду існують такі закономірності. Яскраво-червоне забарвлення характерне для рідкої крові і зберігається кілька хвилин. Потім кров поступово набуває червонувато-коричневогоабо бурого забарвлення,не втрачаючи червоних відтінків, — такою вона залишається до трьох днів. Через місяць кров може набути коричневого відтінку, а через два місяці — сіруватого. При загниванні сліди крові можуть набувати зеленого кольору. Обов'язково слід пам'ятати, що на забарвлення плям крові впливають не тільки час, а й умови навколишнього середовища (температура, сонячне світло і тощо). Отже, за кольором слідів крові можна судити лише про те, які плями могли з'явитися раніше, а які — пізніше, проте точний час їх утвореннявстановити неможливо.

Виділимоосновні принципи опису в протоколі слідів біологічного походження, що найчастіше зустрічаються. Так, при описі слідів крові необхідно вказувати: час і місце виявлення (предмет одягу, ніж, підлога і т. ін.); колір (яскраво-червоний, червоно-бурий, бурий, коричневий, сірий, чорний, зелений); фізичний стан (густина, сухі, сухі по колу, вологі у центрі, вологі повністю); приблизний розмір (довжина і ширина, або діаметр кожного сліду, бажане проведення фотографування сліду з лінійкою); форму — краплі (одиночні і множинні), калюжа, пляма (округла, витягнута, монетоподібна з гладкими, зубчастими краями), бризки, помарки, відбитки, мазки. Дається чітка прив'язка сліду за рахунок вказівки відстані до двох постійних орієнтирів І найважливішихоб'єктів (наприклад, трупа). Якщо сліди крові є на речах, то зазначається відстань до будь-яких найближчих елементів (кишені тощо) або швів, наголошується на стані таких речей (мокрі, сухі, забруднені).

Аналогічним чином описуються сліди сперми, слини, сечі (час і місце виявлення, колір, фізичний стан).

При виявленні волосся вказуються: предметоносій, його ознаки. локалізація. Для більшої кількості волосся ("пучків") — місце виявлення з прив'язкою до постійних орієнтирів і основнихоб'єктів. Інколи доцільно вказати колір і довжину волосся. При цьому слід пам'ятати, що неточність у визначенні кольору або довжини волосини, товщини або характеру її кінців може призвести до суперечностей між описовою частиною висновку експерта і даними з протоколу проведення огляду місця події, обшуку або іншої слідчої дії, у ході якого був вилучений цей об'єкт. Річ у тому, що одиничне волосся за своїм колірним сприйняттям може відрізнятися від пучків волосся. На колір впливає вогкість; волосся трупа може змінювати колір у процесі гниття (темне

волосся набуває червоно-каштанового відтінку, а світле — світло-каштанового). Тому питання про колір волосся слід залишати на вирішення експерта.