Розбіжності термінології і методології

Терміни "жіночі дослідження", "гендерні дослідження", "феміністські дослідження” та “фемінологічні дослідження” часто вживаються взаємозамінно, але їх значення на завжди взаємозамінним. Поняття "жіночі дослідження" народилося з США, але воно досить швидко поширилося в інших англомовних країнах. Поняття "феміністські дослідження" з'явилося в Данії і є популярним в скандинавських країнах як своєрідний протест проти "американського культурного імперіалізму"; воно використовується також з метою зробити акцент на політичному значенні боротьби феміністів за нове наукове знання про людину і суспільство. Ще одним альтернативним терміном, що використовується в скандинавських країнах і в Росії для позначення жіночих досліджень, є термін «фемінологія». Він також був введений у науковий обіг у Данії в 1971 р. як такий, що легко перекладається на багато мов і є досить нейтральним [3]. З 80-х рр. ХХ ст. активно використовується термін "гендерні дослідження": іноді як більш прийнятний ніж "жіночі дослідження", тому що наголошує на необхідності вивчення соціальної проблематики обох статей. Фактично ж дуже часто обидва терміни використовуються у значенні “феміністичні дослідження”.

Треба мати на увазі, що хоча жіночі й гендерні дослідження і сформувалися як єдиний напрям досліджень, все ж на даному етапі розвитку науки їх об’єднання є некоректним з онтологічної точки зору, оскільки на сьогодні вони відрізняються об’єктом досліджень. Різниця між ними в тому, що останні більшу увагу приділяють компаративному аналізу та використовують більш універсальну та досконалу методологію. Жіночі дослідження, незважаючи на свій революційний характер, обмежились констатацією відмінностей між статями. Їх недолік в тому, що вони намагались актуалізувати все жіноче за допомогою чоловічих шаблонів. Та попри ці обмеження, жіночі дослідження стали важливим фактором у розвитку наукового знання.

Власне, переростання жіночих досліджень у гендерні почалося у 80-ті рр. ХХ ст., і збігається з переходом від аналізу патріархату та специфічно жіночого досвіду до аналізу гендерної системи. При цьому на перший план виходять підходи, згідно з якими всі аспекти людського суспільства, культури та взаємин є гендерними. Зараз відбувається поступовий перехід від “додавання жіночого фактора” у програми досліджень до аналізу того, як гендер проявляється, конструюється та відтворюється у всіх соціальних процесах. При цьому основою для проведення гендерного аналізу є визначення залежності того чи іншого соціального явища від фактора статі. Якщо ця залежність не простежується або слабко проявляється, то робиться висновок, що статеві відмінності ніяк не впливають на хід соціальних процесів. Якщо стать інтерпретується як соціально-демографічна категорія, це окрема сфера застосування соціологічного знання. У тих випадках, коли це поняття сприймається як ідеологічний конструкт суспільства, мова йде про гендерну методологію.