Розділ З МОДЕЛІ І МЕТОДИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

При використанні таблиці з двома змінними значення однієї з них розміщуються в стовпчикові, другої — у рядкові, а результат обчис­лень — на перетині стовпчика і рядка.

Таким чином, команда Таблиця підстановки меню Дані дозволяє створювати два типи таблиць даних: таблицю для однієї змінної, яка містить результати розрахунку за однією або декількома формулами, і таблицю для двох змінних, яка містить розрахунки за однією формулою.

Вважаємо, що потрібно визначити щомісячні виплати для позич­ки розміром 200 млн гривень, виданої на три роки, при різних про­центних ставках.

Для розв'язування задачі доцільно використати Таблицю підстанов­ки Excel. Попередньо потрібно підготувати початкові дані на робочому аркуші Excel, як це показано на рис. 3.18.

Для заповнення таблиці необхідно виконати таку послідовність дій:

1) ввести в комірку D7 формулу для розрахунку періодичних сталих витрат з позички за умови, що вона повністю погашається протя­гом строку позички, =ППЛАТ (С4/12;СЗ*12;С2);

2) виділити діапазон комірок, який містить початкові значення процентних ставок і формулу для розрахунку — C7:D13. По­чаткові дані в нашому прикладі розміщені в стовпчикові С8: С13, тому результати підстановки також будуть розміщеними в стовпчикові D8:D13;

Зацеркляний М. М., Мельников О. ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

3) в меню Дані виконується ко­
манда Таблиця підстанов­
ки. На екрані з'являється ді­
алогове вікно Таблиця під­
становки (рис. 3.19).
Це вікно використовується
для задания робочої комірки,

на яку посилається формула розрахунку. В нашому прикладі це комірка С4, яку потрібно вказати в полі Подставлять значения по строкам в діалогового вікна в абсолютних адресах. Якщо по­чаткові дані розміщені в рядкові, то посилання на робочу комірку потрібно ввести в поле Подставлять значения по столбцам в;

4) при натисканні кнопки OK Excel заповнює стовпчик результатів,
як показано на рис. 3.20.

Звертається увага на те, що одержані періодичні виплати мають від'ємний знак, оскільки сума позички у функції ППЛАТ була введена як додатне значення.

Якщо в Таблиці підстановки потрібно включити більше формул, які використовують початкові значення процентних ставок, то додаткові формули розміщуються праворуч від наявної в тому ж рядкові. Потім по­трібно виділити всю таблицю, включаючи одержані раніше значення, і заповнити діалогове вікно команди Таблиця підстановки.

В нашому прикладі для розрахунку платежів за процентами за перший період для кожного значення процентної ставки в комірку Е7 потрібно ввести формулу =ПЛПРОЦ (С4/12;1;СЗ*12;С2) і повторити всі кроки, описані вище. Результати розрахунку приведені на рис. 3.21.

Для розрахунку виплат за процентами для інших періодів (з 2 по 36) потрібно підставити формули в наступні комірки праворуч від останньої.

Одержана таблиця автоматично перераховується при зміні суми і строку позички, тобто при внесенні змін в комірки С2 і СЗ.

Для аналізу даних в Excel можна побудувати таблицю, яка обчис­лює результат підстановки двох змінних в одну формулу.

Нехай потрібно знайти щомісячні виплати для позички розміром 300 млн гривень для різних строків погашення і різних процентних ставок.