Способи перенесення поранених

11.4.1. Загальні принципи перенесення поранених та їх супутнього догляду

При перенесенні поранених слід дотримуватись таких загальних принципів:

– мати достатню фізичну підготовку, адекватно оцінювати власні можливості, вагу потерпілого, характер поранення, особливості ландшафту, відстань перенесення;

– при підйомі, укладанні пораненого на носилки завжди використовувати м’язи ніг, а не спини;

– спину тримати прямо, при перенесенні фізичне навантаження здійснювати на м’язи рук та плечей;

– при роботі в команді (ланці) усі рухи повинні бути скоординованими, продуманими та обережними; при перене­сенні пораненого крокувати слід не в ногу;

– уникати необґрунтованого перекладання поранених з одних носилок на інші;

– перенесення здійснювати із зупинками на відпочинок (через кожні 150-200 кроків на 2-3 хв.), якщо дозволяє стан потерпілого та оперативна обстановка. Після відпочинку санітари-носії міняються місцями;

– на відкритій місцевості поранених переносять дотримую­чись всіх правил маскування, використовуючи природні захисні властивості місцевості.

Супутній догляд

При тимчасових зупинках на відпочинок пораненого обережно укладають на землю, оцінюють його стан, перевіряють правильність накладання пов’язок (шин, джгута), в разі необхідності їх поправляють, вводять знеболюючі, підтримують в них бадьорість і віру у видужання, вгамовують спрагу (за виключенням поранених в живіт), допомагають при задоволенні природних потреб, захищають від впливу несприятливих погодних умов тощо. Укладання пораненого на землю, якого переносять на лямках, здійснюється у зворотному порядку.

При транспортуванні санітари повинні також слідкувати за станом поранених і хворих, надійністю накладених пов’язок (шин, джгута).

Взимку пораненого потрібно добре вкрити й, по можливості, дати грілку.

В осередку застосування ЗМУ, окрім вищевикладеного, на санітара покладаються перевірка справності протигазу на пораненому та попередження повторного (після проведеної часткової санітарної обробки) забруднення обмундирування та спорядження.

11.4.2. Перенесення пораненого одним санітаром-носієм

Здійснюється за допомогою носилкової лямки або на руках. Перенесення пораненого за допомогою носилкової лямки здійснюється двома способами.

Перший спосіб (рис. 11.9-11.12)

Рис. 11.9. Одягання лямки на пораненого

Рис. 11.10. Санітар кладе пораненого собі на спину

Рис. 11.11. Санітар піднімається з пораненим

Рис. 11.12. Перенесення пораненого в лямці

Поранений лягає на здоровий бік. Носилкову лямку, складену у вигляді кільця, підводять під пораненого так, щоб одна її половина була під сідницями, а інша, проведена під пахвами, – на спині. Вільний кінець лямки повинний бути на землі. Таким чином, з боків пораненого утворюються петлі (рис. 11.9), санітар лягає спереду пораненого, спиною до нього, просовує руки в петлі лямки, підтягує їх на свої плечі (рис. 11.10), зв’язує петлі вільним кінцем лямки і кладе пораненого собі на спину. Потім він поступово піднімається, спираючись на коліна та руки (рис. 11.11). Поранений сидить у лямці, спираючись на санітара (рис. 11.12).

Такий спосіб перенесення особливо зручний тим, що обидві руки санітара залишаються вільними, а поранений може не прикладати зусиль для утримання.

До недоліків цього способу відноситься надмірний тиск лямки на спину пораненого. Тому, при пораненнях у грудну клітку використовують другий спосіб перенесення на лямці.

Другий спосіб

Рис. 11.13. Перенесення пораненого в лямці, яку складено вісімкою

Санітар надіває на ноги пораненого лямку, складену вісімкою, кладе його на здоровий бік, і притулившись до нього спиною надіває лямку на себе так, щоб її перехрест був на грудях (рис. 11.13). Потім він піднімається, як і при першому способі. При такому перенесенні груди пораненого залишаються вільними, але санітар повинен підтримувати його за руки, а поранений – триматися за плечі або поясний ремінь санітара.

Обидва способи не застосовують при переломах стегна, тазу, хребта. Другий спосіб не можна застосовувати при тяжких пораненнях обох верхніх кінцівок.

За відсутності носилкової лямки її легко можна зробити: кільце – з двох, вісімку – з трьох поясних ременів.

Перенесення на руках може здійснюватися чотирма способами.

Перший спосіб. Носить підтримуючий характер, економить сили санітара, застосовується при нетяжких пораненнях, доти, поки потерпілий здатний пересуватись (або підстрибувати на одній нозі) (рис. 11.14).

Рис. 11.14. Підтримуючий спосіб

Другий спосіб. Є одним із найлегших, переважно застосову­ється коли потерпілий перебуває у непритомному стані. Санітар обережно піднімає потерпілого у вертикальне положення обличчям до себе (рис. 11.15. а), постійно підтримуючи його; охоплює правою рукою ліву руку пораненого (рис. 11.15. б), опускається на коліно, укладає пораненого на плечі, фіксує лівою рукою ліву ногу та руку пораненого (рис. 11.15. в), обережно встає (рис. 11.15. г).

а)	б)
в)	г)

Рис. 11.15. Перенесення пораненого на плечах

Третій спосіб. Санітар саджає пораненого на піднесене місце, повертається до нього спиною, стає між його ніг та опускається на одне коліно. Поранений обхоплює санітара за плечі або тримає за його ремінь; санітар бере пораненого обома руками під стегна і встає (рис. 11.16).

Рис. 11.16. Перенесення пораненого на спині

Четвертий спосіб. Санітар опускається на одне коліно, бере потерпілого одною рукою під спину, другою під сідниці; поранений охоплює санітара за плечі (рис. 11.17). Такий спосіб перенесення використовують лише при перенесенні на дуже короткі відстані (укладанні на носилки).

Рис. 11.17. Перенесення пораненого на руках

11.4.3. Перенесення пораненого двома санітарами

Здійснюється за допомогою носилкової лямки, на руках (без лямки) та носилках.

Перенесення за допомогою носилкової лямки здійснюється двома способами.

Перший спосіб (рис. 11.18)

Рис. 11.18. Перенесення пораненого за допомогою лямки (перший спосіб)

Склавши носилкову лямку у вигляді вісімки, санітари надівають її на себе так, щоб перехрестя лямки було між ними на рівні тазостегнових суглобів, а петля йшла в одного через праве, а іншого через ліве плече. Санітари встають по обидві сторони від пораненого, опускаються на одне коліно (один на ліве, другий на праве), усаджують пораненого на перехрестя лямки та встають, підтримуючи його за спину або руки.

Таким же чином можна перенести пораненого, що знаходиться в лежачому положенні. Для цього його переверта­ють на спину, підводять під сідниці перехрестя лямки, залишаючи вільні петлі по бокам. Потім санітари опускаються на коліна та одягають петлі лямки собі на плечі як це було вказано вище. Обережно підтримуючи пораненого за спину, придають йому сидяче положення.

Другий спосіб

Поранений при перенесенні сидить верхом на лямці, спираючись спиною на груди заднього санітара. Даний спосіб має переваги при пересуванні у вузьких ходах сполучень, траншеях.

Перенесення на руках здійснюється чотирма способами.

Перший спосіб. Носить підтримуючий характер, економить сили санітарів, може за­стосовуватися для перенесення поранених як в свідомому, так і непритомному стані (рис. 11.19 а). Якщо поранений вищий зростом за санітарів, то його переносять як показано на рис. 11.19 б.

Рис. 11.19. Перенесення пораненого на руках двома санітарами (перший спосіб)

Другий спосіб (рис. 11.20). Санітари з’єднують руки так, щоб утворився замок з трьох або чотирьох рук. Останній різновид використовується у тому випадку, коли поранений може триматися за плечі санітарів. У противному випадку один із санітарів підтримує пораненого вільною рукою.

Рис. 11.20. Перенесення пораненого на руках двома санітарами (другий спосіб)

Третій спосіб (рис. 11.21). Один із санітарів підходить до пораненого з боку голови, бере його обережно під пахви та дещо піднімає його тулуб. Другий санітар, стає між ногами пораненого та, охопивши їх під колінами, одночасно з першим санітаром піднімає пораненого. Перший санітар не повинний з’єднувати свої руки на грудях у пораненого, щоб не утруднювати дихання останнього. Даний спосіб зручний для перенесення пораненого по ходам сполучення, траншеям. Його забороняється використовувати при переломах кінцівок.

Рис. 11.21. Перенесення пораненого на руках двома санітарами (третій спосіб)

Четвертий спосіб (рис. 11.22). Санітари стають з одної (здорової) сторони пораненого, опускаються на одне коліно. Санітар, що знаходиться ближче до голови пораненого, одну руку підсовує під його спину, іншу під поперек; поранений охоплює санітара за плечі (якщо він у свідомому стані). Другий санітар підводить одну руку під сідниці пораненого, а другу під гомілки. Обидва санітари, стаючи на ноги, піднімають пораненого. Такий спосіб перенесення використовується лише на короткі відстані (для укладання пораненого на носилки). Порядок укладання пораненого на носилки з травмою хребта та шиї наведений в розд. 5.

Рис. 11.22. Перенесення пораненого на руках двома санітарами (четвертий спосіб)

Перенесення на носилках

Для укладання пораненого на носилки використовують алгоритм наведений в попередньому пункті (четвертий спосіб) (рис. 11.23). Якщо до цього залучається три санітари, один з них підтримує голову і спину пораненого, другий – таз, третій – ноги.

Рис. 11.23. Укладання пораненого на носилки трьома санітарами

В деяких випадках (в осередку застосування ЗМУ) виникає необхідність в більш швидкому укладанні потерпілого на носилки. Для цього санітари, не опускаючись на коліна піднімають ураженого із землі за його одяг (рис. 11.24). Даний спосіб забороняється застосовувати при наявності у потерпілого переломів нижніх кінцівок.

Рис. 11.24. Укладання пораненого на носилки за одяг

При відсутності носилок їх можна виготовити з підручних матеріалів.

На невеликі відстані пораненого можна перенести на ковдрі, плащ-палатці, шинелі тощо; у цьому випадку працюють три санітари (рис. 11.25).

Рис. 11.25. Перенесення пораненого на плащ-палатці

При перенесенні поранених в звичайних умовах (не в окопах) використовуються носилки з двох жердин, які з’єднані дерев’яними поперечинами та переплетені лямками, дротом, мотузкою (рис. 11.26).

Рис. 11.26. Носилки з двох жердин та лямок

Носилки можна швидко виготовити з одного-двох бушлатів (мішків) і двох жердин (рис. 11.27).

Рис. 11.27. Носилки з двох бушлатів та жердин