Стратегія управління трудовими ресурсами.

Ефективне функціонування персоналу передбачає наявність чітко сформульованої та обґрунтованої кадрової політики. Аналіз і проектування робочих місць є попередньою умовою планування потреби в персоналі. Аналіз робочого місця дає можливість визначити: час, потрібний для виконання основних виробничих операцій; операції, які потрібні включити до виробничого процесу; організацію робочого місця, яке дасть змогу підвищити продуктивність праці; доцільний режим роботи для виконання виробничої операції; використання інформації, отриманої внаслідок аналізу робочого місця, для розроблення програми управління персоналом.

Управління трудовими ресурсами включає в себе такі етапи: планування трудових ресурсів, набір, відбір, визначення заробітної плати та пільг, профорієнтація та адаптація, навчання, оцінка трудової діяльності, підвищення (пониження, переведення, звільнення), підготовка керівників, управління просуванням по службі.

Усі робітники залежно від ступеня участі їх у виробничій діяльності розподіляються на промислово-виробничий і невироб­ничий персонал. До промислово-виробничого персоналу належать робітники, які займаються виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг. Промислово-виробничій персонал залежно від характеру ви­конуваних функцій у процесі виробництва розподіляється на робітників (основних і допоміжних), службовців та інженерно-тех­нічних робітників (ІТР) (спеціалістів і керівників).

Для визначення загальної (приблизної) планової чисельності промислово-виробничого персоналу використовується коригування базової чисельності

де Ч_пл - чисельність промислово-виробничого персоналу, необхід­на для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Ч_б - базова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб;

- плановий темп збільшення або зниження обсягу виробництва продукції, %. Визначається, виходячи з порівняння обсягу виробництва в базовому періоді та мети, яку ставить підприємство на основі даних аналізу ринку в плановому періоді, за формулою

,

де Q_пл - виробнича мета підприємства в плановому періоді (нату­ральний або грошовий вираз);

Q_б- базовий обсяг виробництва;

Ч - сумарна зміна чисельності за факторними розрахунками можливого зростання або зниження продуктивності праці.

Більш точним є метод розрахунку планової чисельності персо­налу на основі повної трудомісткості виготовлення продукції

де - повна трудомісткість виробничої програми за всіма вида­ми робіт планового періоду (враховуючи технологічну тру­домісткість обслуговування і управління виробництвом), нормо-год.;

n - кількість виконуваних видів робіт;

Т_рп- розрахунковий ефективний фонд робочого часу одного праців­ника, год.;

К_вн- очікуваний коефіцієнт виконання нормативів.

Планова чисельність працівників, зайнятих на нормованих

роботах, визначається у таким спосіб:

де t₁- планова трудомісткість одиниці і-го виробу, нормо-год.;

m_і- кількість виробів і-го виду, шт.;

n - кількість видів даного виробу.

Чисельність основних працівників, зайнятих на ненормованих

роботах : контроль технологічного процесу, управління апаратами - визначається за формулою:

де m₀ - кількість об'єктів, які підлягають обслуговуванню (агре­гатів, верстатів, устаткування);

n_зм - кількість змін роботи на добу;

К_я.о - коефіцієнт переведення явочної чисельності персоналу в облікову;

Н_об - норма обслуговування одного агрегата або нормативна кількість об’єктів, які обслуговуються, на одного працівника.

Чисельність працівників (за кількістю робочих місць), для яких неможливо встановити норми обслуговування і розрахувати трудо­місткість робіт у плановому періоді,

де П _р.м - кількість робочих місць.

До таких працівників належать в основному допоміжні робітни­ки (охоронці, прибиральники і т. д.).

Питання для обговорення

1. Цілі, завдання, принципи управління операціями.

2. Призначення, склад і структура системи управління операціями.

3. Операційна система як об’єкт управління; операційний менеджер як суб’єкт управління операціями.

4. Знання, вміння та навики, якими має володіти операційний менеджер.

5. У чому полягає роль і місце операційного менеджменту в системі управління підприємством?

6. Дайте визначення поняттям «операція» та «операційна функція».

7. Охарактеризуйте основні підсистеми операційної системи організації.

8. Дайте визначення продуктивності системи.

9. Як класифікують операційні системи?

10. Назвіть входи та виходи операційної системи підприємства (підприємство студент повинен обрати самостійно).

11. Що являє собою процес управління виробничими системами?

12. У чому полягають особливості процесів виробництва в сфері послуг?

13. Розкрийте поняття “операційна стратегія”.

14. У чому полягає роль операційної стратегії в діяльності підприємства?

15. Що являє собою стратегія управління персоналом?

Практичні завдання

Задача 1.

В механічному цеху машинобудівного заводу на основних процесах зайнято 480 робітників. Середній розряд робіт – 3,2. Розрахувати чисельність функціональних структурних підрозділів цеху (технологів, нормувальників, диспетчерів), у відповідності з нормами обслуговування і формування відділів і бюро для різних типів виробництва (табл. 2 і 3).

Таблиця 2

Таблиця 3

Задача 2.

Промислово-виробничий персонал підприємства складає 380 осіб, із них робітників 300. Виробнича структура підприємства містить 20 виробничих дільниць, об’єднаних у 6 цехів. Кожну виробничу дільницю очолюють один старший майстер і два змінні майстри. Згідно з типовими умовами виробництва на одного змінного майстра повинно припадати 30-40 робітників. Середня місячна зарплата начальника цеху 12000 грн., одного майстра 10000. Обґрунтувати ефективність переводу підприємства на без цехову структуру управління.

Задача 3.

Середньоспискова чисельність працівників підприємства за рік склала 600 осіб. Протягом року звільнилися за власним бажанням 37 осіб, звільнено за порушення трудової дисципліни 5 ос., пішли на пенсію 11 ос., покликано в збройні сили 13 ос., переведені на інші посади 30 ос. Визначити коефіцієнт вибуття кадрів і коефіцієнт плинності кадрів.

Задача 4.

Розрахуйте мінімальне, але достатнє число робітників на виробничих дільницях цеху, якщо на першій дільниці трудоємність робіт на місяць складає 2569 нормо-годин, на другій – 3860 нормо-годин, на третій – 1513 нормо-годин. Планове виконання норм виробітку відповідно 111%, 124% 101%, фонд робочого часу на одного робочого складає 150 годин.

Задача 5.

З метою забезпечення конкурентоспроможності вугільної продукції, керівництвом вугільної шахти було прийнято рішення підвищити продуктивність вугільнодобуваючих дільниць, що дозволить знизити ціну продажу вугілля. Цю задачу було розв’язано за рахунок впровадження замість індивідуального технологічного обладнання дільниці, вугільнодобуваючого комплексу.

За зміну дільниця видобуває 500 т вугілля при загальній чисельності персоналу 20 осіб на зміну. Витрати на виробництво вказаної кількості вугілля складають 100 тис. грн., в тому разі витрати на оплату праці персоналу - 50 тис. грн., що забезпечує зарплату однієї особи 2500 грн. на місяць. Впровадження комплексу дозволить знизити (за рахунок механізації технологічних процесів) чисельність персоналу дільниці до 10 осіб на зміну та на першому етапі його впровадження також забезпечити обсяг вугледобичі 500 тон на зміну, а на другому – 1000 т на зміну. На першому етапі заробітна платня персоналу та витрати на виробництво залишились незмінними. На другому етапі – зарплата підвищилась у 2 рази, але витрати на оплату праці та загальні витрати виробництва не змінились.

Оцініть підвищення продуктивності праці. А саме: а) визначте продуктивність праці робочого за зміну (т/особу у зміну) до впровадження комплексу та на обох етапах після його впровадження; б) визначте продуктивність дільниці шахти як операційної системи (т/грн.); в) визначте у скільки разів зростає продуктивність робочого та продуктивність операційної системи – дільниці шахти при впровадженні вугільнодобуваючого комплексу; г) визначте собівартість 1 т вугілля до та після впровадження вугільнодобуваючого комплексу, а також у скільки разів знизиться собівартість 1 т за рахунок його впровадження.

Ситуація 1.

Навички, необхідні менеджеру, в цілому можна розділити на три види: технологічні, тобто пов’язані з конкретною техно­логічною професією; комунікативні, пов'язані з умінням уп­равляти людьми; концептуальні, пов'язані з умінням прийма­ти відповідальні рішення, здійснювати комплексний підхід до справи. Яке з наведених нижче міркувань щодо трьох видів нави­чок менеджерів Ви вважаєте правильним?

А. Чим вищий рівень управління, тим більше потрібно ко­мунікативних навичок. Важливість технологічних навичок за­лишається незмінною для управління будь-якого рангу.

В. Значення технологічних навичок знижується з підви­щенням рангу менеджера і відповідно — зі зростанням значен­ня концептуальних навичок.

С. З погіршенням навколишніх обставин підвищується значення комунікативних навичок. Обґрунтуйте свій вибір.

Ситуація 2.

Ви — віце-президент компанії «Ксерокс» з питань стра­тегії. Ваше завдання — аналізувати потреби ринку та визнача­ти шляхи розробки продуктів з метою забезпечення та збере­ження продуктивності. Ви також займаєтесь гострою для Ва­шої фірми проблемою забезпечення якості. Прибутки зроста­ють, однак ресурси фірми досить обмежені.

Віце-президент з кадрових питань звернувся до Вас за по­радою: деякі працівники скаржаться, що просування менед­жерів по службі відбувається, виходячи з досягнутих коротко­термінових прибутків, хоча дуже важлива проблема якості та задоволення потреб споживачів. Якими будуть Ваші дії (розмістіть їх від найкращих до найгірших; усі відповіді обґрунтуйте).

1. Розішліть пояснення (лише менеджерам вищої та се­редньої ланки), в яких зазначте, що нові цілі (якість, за­доволення споживачів) повинні бути одним з основних критеріїв при просуванні по службі.

2. Установіть додаткові винагороди для стимулювання ме­неджерів, чиї підрозділи досягли найкращих результатів у забезпеченні якості продукції та задоволенні потреб споживачів.

3. Підтримайте дії своїх менеджерів. А оскільки віце-пре­зидент з кадрових питань знає тих працівників, які скар­жились, то його завданням буде пояснити їм, що без прибутків компанія існувати не може, а проблема, відповідно, не є суттєвою.

4. Досягнення прибутковості — одна з багатьох характери­стик, за якими належить проводити просування по службі. Незадоволені працівники, мабуть, просто не усвідомлюють цього. Нічого не потрібно робити.

Завдання 1.

Заповнити пропуски у наведеній нижче таблиці.

Таблиця

Функції операційного менеджменту

Завдання 2.

Група підприємців має намір заснувати приватну медичну фірму. Якщо стан ринку буде сприятливим, то вони отримуватимуть річний прибуток в обсязі 100 000 ум. од.; якщо ж ринок буде несприятливим, то втрати становитимуть 40 000 ум. од. Також вони можуть замовити проведення маркетингових досліджень, вартість яких 5 000 ум. од. Результати дослідження можуть бути позитивними чи негативними.

Необхідно побудувати дерево рішень і на основі його аналізу обрати оптимальну стратегію поведінки у визначених умовах.

Тести.

1. Для чого потрібно вивчати виробничий (операційний) менеджмент ?

А. Знати операційний менеджмент необхідно менеджерові будь-якої фірми, яка прагне забезпечити високий рівень корпоративної конкурентоспроможності.

Б. Будь-яка освіта у цій сфері бізнесу не може вважатися повноцінною, якщо спеціаліст не знайомий із сучасними методами управління виробничим процесом.

В. Вивчення принципів операційного менеджменту відкриває перед майбутнім спеціалістом досить вагомі пер­спективи для просування по службі.

Г.Концепції та методи операційного менеджменту широ­ко використовуються в управлінні іншими функціями бізнесу.

Д. Усі наведені варіанти правильні.

2. Яке з наведених визначень найточніше відображає суть поняття «виробничий (операційний) менеджмент»?

А. Функція, вид професійної діяльності людей, які займа­ються організацією, координацією та реалізацією процесів з метою досягнення цілей фірми.

Б. Наука, що спрямовує свої зусилля на з'ясування приро­ди управлінської праці, мистецтво застосування наукових знань про управління на практиці.

В. Процес виконання функцій планування, організації, мотивації, контролю та створення умов для продуктивної праці, досягнення результатів і цілей фірми.

Г. Специфічний орган (апарат) з ефективної координації та раціонального використання всіх ресурсів підприємства для досягнення його цілей.

Д. Діяльність, пов'язана з відпрацюванням, використан­ням та удосконаленням виробничих систем, на основі яких ви­робляється продукція чи послуги компанії.

Е. Категорія людей, що професійно здійснюють роботу з управління, тобто формують структуру підприємства і керу­ють його персоналом для досягнення визначених цілей.

3. Які з наведених питань розв’язуються на рівні виробни­чого (операційного) менеджменту?

А. Як фірма має використати всі свої ресурси й функції (маркетинг, фінанси, операції) для забезпечення конкурентних переваг?

Б. Як вироблятиметься продукція та де розмістити виробничі приміщення?

В. Яка виробнича потужність необхідна для випуску продукції та на який сегмент ринку повинна орієнтуватися фірма? Г. Яка кількість працівників необхідна для виробництва продукції та в які моменти можуть виникати виробничі необхідності у їх наявності?

Д. Чи треба буде працювати по надурочно, чи вводити другу зміну?

Е. Який буде графік поставок матеріалів і чи потрібно створювати запаси готової продукції?

Є. Які виробничі процеси та інфраструктура необхідні для виробництва продукції і як їх правильно розмістити?

Ж. Як розробити графік здійснення виробничих процесів, забезпечити контроль якості та раціональну систему організації праці?

4. Які з наведених дій відносяться до функції "виробництво (операції)" у такій організації, як університет?

А. Відправлення поштою каталогів про умови вступу та навчання у вузі.

Б. Відвідування шкіл, коледжів, технікумів з метою орієнтації учнів до вступу до вузу.

В. Наукові та методичні дослідження та розробки.

Г.Передача знань професорсько-викладацьким колективом студентам.

Д. Розподіл аудиторій, складання розкладів, програм навчання.

Е. Оплата праці викладачів і персоналу, збирання плати за навчання.

5. До яких функцій можна віднести наведені дії операційного менеджера? Назвіть ці функції,

А. Визначення перспектив розвитку операційної системи, її майбутнього стану, темпів, джерел, методів і форм розвитку, розрахунок завдань, показників строків виконання, ресурсні та організаційних заходів, необхідних для досягнення очікуваних результатів.

Б. Реалізація відпрацьованих планів і програм шляхом кооперації людей та знарядь праці, формування структури й системи управління фірмою, забезпечення її діяльності необхідною документацією, організація виробничого процесу.

В. Визначення потреб працівників та найдієвішого способу їх задоволення. Створення ситуаційного поля, яке спонукало б людей робити те, чого від них очікують.

Г. Визначення небезпек, виявлення помилок і відхилень від установлених стандартів, норм, створення основи для коригування дій та з'ясування можливих шляхів виходу з несприятливої ситуації.

6. Сучасна практика відпрацювала чотири групи методів управління операційними системами: організаційні, адміністративні, економічні та соціально-психологічні. Виберіть їх, виходячи з наведених характеристик.

А. Неприховане примушення людей до дій, переважання однозначних способів розв'язання завдань, конкретні безваріантні дії, що допускають мінімальну самостійність виконавця, а відповідальність повністю покладається на керівника, що видав розпорядження.

Б. Побічний вплив на об'єкт, для виконавця визначають лише цілі та загальну лінію поведінки, в рамках яких він самостійно шукає найліпші шляхи для їх досягнення, існує широкий простір для виявлення власної ініціативи.

В. Проектування, спрямування, регламентація. Нормування діяльності, забезпечення необхідними інструкціями, що фіксують правила поведінки персоналу в різних ситуаціях.

Г. Формування сприятливого робочого клімату в колективі, виявлення й розвиток індивідуальних здібностей кожно­го, забезпечення максимальної самореалізації особистості у виробничому процесі.

7. Які з наведених організаційних методів операційного менеджменту відносяться до:

А. Методів організаційного регулювання (МОР).

Б. Методів організаційного нормування (МОН).

В. Методів організаційно-методичного інструктування (МОМІ).

(Поставте в дужках відповідні скорочення)

1. Методичні вказівки ( )

2. Статут підприємства ( )

3. Організаційні нормативи ( )

4. Технологічні карти ( )

5. Положення про підрозділи ( )

6 .Техніко-технологічні нормативи ( )

7. Посадові інструкції ( )

8. Карти трудових процесів ( )

9. Економічні нормативи ( )

10. Правила внутрішнього розпорядку ( )

11. Інструкції та рекомендації ( )

12. Нормативи матеріало-, енергомісткості ( )

8. Яке з наведених визначень найбільш повно відображає суть поняття «система»?

А. Упорядкованість і цілісність буття.

Б. Детерміноване, динамічне, стійке автономне утворення.

В. Певна структура, що характеризується цілісністю, ієрархічністю, інтегрованістю, комунікативністю.

Г. Формування, що здатне протистояти руйнівним тенденціям і адаптуватися до умов, що змінюються.

Д. Внутрішньо організована сутність взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення визначеної мети.

9. Виробнича (операційна) система це:

А. Структурний підрозділ організації, що характеризується нестаціонарністю окремих параметрів і випадковістю їх поведінки.

Б. Функціональний елемент організації, що характеризується унікальністю і непередбаченістю поведінки в конкретних умовах, і граничними можливостями, які випливають із наявних ресурсів.

В. Частина цілого, що відокремлюється в наслідок суспільного поділу праці і здатного самостійно або у взаємодії з іншими частинами організації задовольняти потреби і запити споживачів певними товарами й послугами.

Г. Соціотехнічне утворення, що здатне змінювати свою структуру і формувати варіанти поведінки.

Д. Структура, яка здатна і прагне формувати цілі, тобто реалізовувати цілеутворення всередині системи.

10. Які з наведених факторів лежать в основі класифікації операційних (виробничих) систем?

А. Унікальність конструкції та виконуваних завдань.

Б. Порядок просування та маршрутизації виробів чи послуг.

В. Характер застосування процесу переробки ресурсів.

Г. Характер створюваної продукції (характер виходу).

Д. Характер виміру продукту за обсягом, довжиною, площею, масою чи часом.

11. Проставте в кожній графі таблиці номери наведених ознак, які характеризують відповідний тип операційної (виробничої) системи.

1. Кінцева продукція є унікальною за конструкцією, завданням, місце розташування.

2. Підрозділи, спеціалізовані на виконанні різних операцій.

3. Процес виробництва має одиничний, неповторний характер.

4. Об'єкти переробки проходять через систему поштучно або невеликими партіями.

5. Ресурси проходять через систему безперервним потоком.

6. Час просування одиниці продукції відносно короткий.

7. Виробничі потужності можна впорядкувати у певній послідовності у вигляді потоку.

8. На виробництво продукції витрачається відносно тривалий час.

9. Усі ресурси спрямовуються на виконання одного або декількох завдань.

10. Вимоги до оброблення різні, тому кожен об'єкт просувається різним маршрутом.

11. Вхідні ресурси проходять через систему безперервним потоком, перетворюючись у готовий продукт на виході.

12. Кваліфікація працівників середня.

Таблиця

Типи операційних систем

12. Пронумеруйте в чіткій послідовності назви етапів, ство­рення операційної системи:

розроблення виробничих операцій (проектування робіт, визначення їх змісту, розподіл, специфікація, нормуван­ня, соціотехнічні аспекти);

проектування виробів та процесів виробництва;

проектування підприємства;

визначення виробничих потужностей;

визначення місця розташування підприємства.

13. Які з наведених факторів виробничого процесу характе­ризують особливості одиничної переробної системи, а які — серійної?

1. Номенклатура продукції необмежена.

2. Обладнання універсальне.

3. Номенклатура продукції не повторюється.

4. Предметно-технологічний принцип розміщення облад­нання.

5. Номенклатура продукції періодично повторюється.

6. Технологічний принцип розміщення обладнання.

7. Кваліфікація працівників середня.

8. Обладнання спеціальне й універсальне.

9. Кваліфікація працівників висока.

14. Модель життєвого циклу товару використовується для виробу:

А. Загальнокорпоративної стратегії.

Б. Стратегії бізнесу.

В. Функціональної стратегії.

Г.Операційної (виробничої) стратегії.

15.Операційні (виробничі) стратегії розробляються фірмою, щоб визначити:

А. Яким бізнесом планує займатися фірма.

Б. Як використати свої конкурентні переваги.

В. Як оптимально використовувати всі ресурси фірми.

Г. Як досягти стратегічних цілей, організації.

Д. Як прийняти рішення про інвестування за критерієм отримуваного прибутку.