Управління операціями на основі системного підходу.

Усіх менеджерів можна вважати операційними менеджерами, оскільки вони повинні так управляти своїми підрозділами, щоб ті працювали ефективно і раціонально, залежно від своїх функцій. Виробнича система управління направлена на досягнення мети підприємства. У загальному вигляді мета будь-якого підприємства включає перетворення ресурсів для досягнення результатів. Предметом уваги операційних (виробничих) менеджерів є безперебійність виробничого процесу, всіх його складових і інфраструктур, направлених на досягнення поставленої мети (планів) підприємства.

Проте для досягнення однієї мети існуючий потенціал (існуючі можливості) виробничої системи буде високий, а для інших – низький. Для досягнення одного набору цілей немає необхідності змінювати спрямованість підприємства, для іншого – необхідно її істотно переглянути. Суть системного підходу до управління виробництвом полягає відповідає на питання: «Якими можливостями володіє підприємство в даний час і які можливості необхідні в перспективі, щоб забезпечити його конкурентоспроможність?»

Щоб ефективно управляти підприємством необхідно чітко представляти об'єкт управління, тобто те, на що направлене управління. Об'єктами управління у виробничому менеджменті можуть виступати: виробничі ресурси (чинники виробництва), виробничі і допоміжні процеси, підприємницька діяльність підприємства (бізнес-процес).

Виробничі ресурси – це керовані чинники виробництва, що володіють вартісними властивостями, перетворюючими можливостями, необхідні для забезпечення функціонування і розвитку виробничих процесів з метою досягнення запланованих результатів.

Для функціонування будь-якого підприємства необхідні наступні види виробничих ресурсів:

трудові ресурси – ця категорія відображає не тільки здатність людей працювати, але й їх демографічні характеристики, професію спеціальність, кваліфікацію і т.д.;

матеріальні ресурси – виробниче устаткування, інвентар, основні і допоміжні матеріали, і т.д.;

фінансові ресурси – стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній;

технологічні ресурси – сучасні технології, наявність конкурентоспроможність ідей, наукові напрацювання і т.д.

інформаційний ресурс – характер розміщуваної інформації про виробничу систему і зовнішнє середовище, можливість розширення і підвищення достовірності.

Кожний з цих видів ресурсів є сукупністю можливостей досягнення мети виробничої системи. Цілі досягаються при ефективній взаємодії всіх виробничих ресурсів.

Проте, слід підкреслити, що на підприємстві управляють не тільки цими видами ресурсів. Найважливішими характеристиками потенціалу підприємства є характер виробничих приміщень, територія підприємства, комунікації, можливість розширення підприємства (вони не є виробничими ресурсами).