Загальні принципи управління

Під принципами управління слід розуміти правила, основні положення, норми поведінки, якими керуються органи управління, з огляду на соціально-економічні умови, які склалися в суспільстві.

Інакше кажучи, це правила реалізації закономірностей управління, якими керуються управлінці в практичній діяльності з керівництва організаціями та підприємствами. На практиці одна закономірність може бути реалізована на підставі 2, 3 та більшої кількості принципів.

У вітчизняній теорії управління основні принципи були сформульовані ще В. І. Леніним.

1. Принцип розумного поєднання централізації та децентралізації. В його основі лежить сполучення централізованого керівництва господарства й самостійності його окремих елементів.

2. Принцип єдності політичного та господарського керівництва визначає підпорядкованість цілям суспільства, які реалізуються визначеними політичними системами, цілей господарюючих суб’єктів, функціонуючих у рамках цих політичних систем.

3. Принцип планомірності визначає встановлення на тривалий час направлення, темпів і пропорцій розвитку виробництва.

4. Принцип морального й матеріального стимулювання.

Оскільки задоволення потреб кожної людини та колективу відповідає кількості і якості затраченої праці, в управлінні використовують матеріальне й моральне стимулювання для підвищення ефективності виробництва.

Матеріальне стимулювання робітників та економічне стимулювання колективів є потужним важелем в управлінні. Але не менш важливе моральне стимулювання як засіб почуття власної гідності.

5. Принцип наукового підходу заключається у застосуванні новітніх технологій науки й техніки до всієї системи управління виробництвом.

6. Принцип відповідальності означає створення чіткої організаційної структури; прискіпливу розробку положень щодо всіх підрозділів організаційної структури, положень про права та обов’язки керівників, посадових інструкцій для виконавців, розробку положень щодо преміювання та депреміювання робітників, чітке оформлення наказів та розпоряджень.

7. Принцип економічності та ефективності передумовлює більш ефективне рішення виробничих задач.У виробництві слід намагатися досягти ефективного сполучення людських та матеріальних ресурсів за умов їх обмеженості та економії.

8. Принцип демократизацї. передбачає прийняття участі виконавців у процесі прийняття управлінського рішення. Наприклад, шляхом передачі їм частини власності (у вигляді цінних паперів, тощо).

9. Принцип зворотнього зв’язку. Під зворотнім зв'язком розуміється отримання інформації про результати впливу управляючої системи на управляєму шляхом порівняння фактичного стану із плановим. Сутність зворотнього зв’язку заключається у встановленні залежності особистих, колективних і суспільних інтересів від результатів управлінських рішень.

10. Принцип системного підходу має на метівикористання системного підходу до управління організацією, що дозволить краще розуміти проблеми та розробити ефективну стратегію їх вивчення. Підприємство як організаційна система має визначену структуру як в управляючій так і в управляємій системах. Системи складаються з певних елементів, які функціонують і підпорядковуються її властивостям.

11. Принцип єдиноначальності передбачає, що працівник повинен мати одного начальника і виконувати його розпорядження. Чим більший взаємозв’язок виконавця з керівником тим менша вірогідність отримання ним протидіючих вказівок і тим вище почуття персональної відповідальності за результат праці.

Не колегіальність, а тільки наказ від одного керівника забезпечує єдність точки зору, єдність дії і єдність розпорядження. Виконання наказів від двох та більше керівників – погроза дисципліні та стабільності.

12. Принципом єдності цілей всіх рівнів управління передбачається узгодження цілей рівнів управління з єдиною головною метою існування організації.

Як висновок, відмітимо, що кожний вчений або практик формулює свої принципи управління. Вони не несуть глобального характеру, оскільки скоріше є досвідом менеджерів і мають характер порад, рекомендацій.

Питання до обговорення

1. Сутність загальних закономірностей менеджменту.

2. Сутність, роль та призначення принципів.

3. Класифікація сучасних принципів менеджменту.

4. Основні фактори, що впливають на формування і розвиток принципів менеджменту.

5. Роль менеджерів у розвитку і вдосконаленні принципів.

6. Історія виникнення та формування загальних принципів.

7. Основні вимоги до формування та застосування принципів менеджменту.

Практичні завдання

1. Наведіть приклади проявів закономірностей менеджменту на практиці.

2. Проілюструйте будь-які 3-4 принципи конкретними прикладами.

Тести

1. Принципи менеджменту - це:

1.1. Вихідні положення, за допомогою яких вирішуються виробничі завдання.

1.2. Правила, вихідні положення і норми поведінки, якими керуються органи у процесі управління системами.

1.3. Норми поведінки людей у процесі виконання своїх функцій.

2. На чому базуються принципи менеджменту?

2.1. На законах, які діють в Україні.

2.2. На положеннях про підрозділи.

2.3. На законах розвитку суспільства і закономірностях управління.

3. Що повинні враховувати принципи менеджменту?

3.1. Тимчасові і територіальні аспекти процесів управління та їхнє правове оформлення.

3.2. Територіальні аспекти управління.

3.3. Стан та розвиток системи управління.

4. Що передбачають принципи оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні системами ?

4.1. Раціональне використання єдиноначальності і колегіальності в управлінні системами.

4.2. Вироблення колегіального вирішення певних проблем.

4.3. Застосування різноманітних правил в управлінні.

5. У чому полягає сутність принципу єдності політичного і господарчого керівництва?

5.1. Політичні задачі визначаються з урахуванням розвитку ринкових відносин.

5.2. Політичні задачі визначаються з урахуванням економічних законів, загального стану економіки країни, рівня розвитку ринкових відносин та виконанню господарських завдань.

5.3. Політичні задачі визначаються з урахуванням виконання господарчих завдань.

6. У чому полягає сутність принципу демократизації?

6.1. Участь працівників апарату управління у прийнятті та реалізації управлінських рішень.

6.2. Участь всіх працівників у розподілі прибутків.

6.3. Участь в управлінні організацією всіх її працівників.

7. Принципи менеджменту вперше були розроблені:

7.1. Ф.Тейлором у 1911 році.

7.2. А.Файолем у 1916 році.

7.3. Г.Емерсоном у 1928 році.

8.Принцип науковості управління вимагає:

8.1. побудови системи управління на основі поєднання цілей організації, її структурних підрозділів і окремих працівників;

8.2. вибору найкращого варіанту рішення, найкращої побудови організаційної структури, дотримання найкращого за даних умов співвідношення між:результатом і затратами;

8.3. побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння менеджерській теорією управління.

9. Принцип єдності цілей організації вимагає:

9.1. побудови системи управління на основі поєднання цілей організації, її структурних підрозділів і окремих працівників;

9.2. вибору найкращого варіанта рішення, найкращої побудови організаційної структури, дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами;

9.3. побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння менеджерами теорією управління.

10. Принцип ефективності управління вимагає:

10.1. вибору найкращого варіанту рішення, найкращої побудови організаційної структури, дотримання найкращого за даних умов співвідношення між: результатом і затратами;

10.2. побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння менеджерами теорією управління,

10.3. максимізацію відношення результату діяльності орга­нізації до понесених затрат.

11. Принцип матеріального і морального стимулювання праці вимагає:

11.1. встановлення взаєморозуміння між: людьми у процесі їхнього співробітництва, спрямованого на досягнення цілей підприємства;

11.2. використання спонукальних мотивів-стимулів ефективної праці членів організації;

11.3. включення в кожну структуру механізмів, пристроїв і чинників середовища, які повинні допомогти передбачити зміни і реагувати на них.

Ситуаційна вправа

Проаналізуйте сім принципів ведення справ у Росії, вироблених ще у 1912 році:

1. Поважай владу. Влада — необхідна умова ефективного ведення справ. У всьому повинен бути порядок У зв'язку з цим виявляй повагу до охоронців порядку.

2. Будь чесним та правдивим. Чесність та правдивість — фундамент підприємництва, передумова отримання "здорового" прибутку та гармо­нійних/стосунків у справах. Російський підприємець зобов'язаний бути бездоганним носієм чесності та правдивості.

3. Поважай право приватної власності. Вільне підприємництво — основа добробуту держави. Російський підприємець зобов'язаний в поті чола працю­вати на благо своєї вітчизни. Таке завзяття можна виявити лише при спиранні на приватну власність.

4. Люби і поважай людину. Любов та повага до людини праці з боку підприємця породжує любов у відповідь та повагу. В таких умовах виникає гармонія інтересів, що створює атмосферу для розвитку у людей різних здібностей, спонукає їх виявляти себе з найкращого боку.

5. Будь вірний слову. Ділова людина повинна бути вірною своєму слову. Успіх у справі суттєво залежить від того, як оточуючі довіряють тобі. Слово ділової людини повинно цінуватися значно вище від паперу з печаткою.

6. Живи за можливостями. Не заривайся. Вибирай справу для себе. Завжди оцінюй свої можливості. Дій відповідно до своїх засобів.

7. Будь цілеспрямованим. Завжди став перед собою ясну мету. Підприємцю така мета потрібна, як повітря. Не відволікайся на інші цілі. Служіння "двом господарям" не принесе успіху. У прагненні досягти мети не переходь межі дозволеного. Ніяка мета не може замінити порядність і репутацію.

Запитання:

1. Як, на Вашу думку, узгоджуються описані принципи із сьогоднішньою прак­тикою господарювання в нашій державі та в країнах колишнього СРСР?

2. Наведіть принципи, які, на Вашу думку, зневажаються підприємцями і чому?

3. Що необхідно здійснити на рівні держави для створення оптимальних умов господарювання та ефективного управління?

4. Який рівень соціальної відповідальності передбачають розглянуті сім принци­пів ведення справ?