Сутність і наслідки війни

Одна з найважливіших причин воєн і збройних конфліктів – відсутність взаєморозуміння між людьми, соціальними групами, політичними рухами і державами.

З точки зору історичної практики конфлікти, якщо вони не носять антагоністичний, а тим більше озброєний характер, в принципі, – нормальне явище суспільного життя.

Безконфліктне життя неможливе. Будь-яка грамотна людина розуміє, що загальна гармонія інтересів – це міф.

В той же час збройні конфлікти не можуть вважатися нормою цивілізованого суспільства. Держава, суспільство і окремі громадяни повинні слідувати певним правилам, направленим на їх урегулювання.

У широкому сенсі слова під збройним конфліктом розуміється будь-яка військова акція із застосуванням озброєної сили.

У вузькому сенсі він є відкритим озброєним зіткненням (найчастіше на державному кордоні), пов'язаним з її порушенням, утиском суверенітету тієї або іншої держави, або ж що виникло на ґрунті політичних протиріч усередині держави.

Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова — крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Учені підрахували, що більш як за чотири тисячоліття відомої нам історії лише близько трьохсот років були абсолютно мирними. Війни на планеті забрали вже понад 4млрд. людських життів. Кількість загиблих різко зростала з розвитком засобів знищення людей та розширенням масштабів військових дій.

Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. Про це свідчать результати атомного бомбардування в серпні 1945 року міст Хіросіма та Нагасакі в Японії

Велику небезпеку становлять хімічна та бактеріологічна зброя. Перше досить ефективне застосування хімічної зброї у великих масштабах було здійснене німцями 22 квітня 1915 року на півночі від Іпру в Бельгії. Цей хімічний напад зазвичай прийнято вважати початком хімічної війни в сучасному її розумінні.

Під час Другої світової війни німецьке командування застосовувало біологічну зброю, розповсюджуючи головним чином висипний тиф. В 1943-1944 роках на шляхах наступу радянських військ у спеціальних концтаборах створювались епідемічні осередки. І хоча рішеннями ООН проголошена перемога над чумою, віспою, ніхто в світі не відмовляється від лабораторій з біологічними засобами.

У XX ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб.

Протягом двадцятого століття досить швидко росла кількість загиблих у війнах мирних громадян, з 5% від кількості усіх загиблих у Першій світовій війні до 75% — у другій й 80-90% — в 150 подальших малих війнах.

Сучасний світ дуже малий і вразливий для війни. Врятувати і зберегти його неможливо, якщо не покінчити з думками та діями, які століттями будувалися на прийнятності та припустимості війн і збройних конфліктів.