Розділ 13. Інформаційні системи в податковій діяльності

Процес управління економікою будь-якої країни пов’язується з впливом держави на різні сфери економічного життя. Основними цілями державного впливу є досягнення стійкого економічного росту в країні, забезпечення стабільності цін на товари і послуги, зайнятість працездатного населення, забезпечення високого рівня життя населення та багато інших. Вказані цілі взаємопов’язані між собою і одночасне досягнення їх практично неможливе. Досягнення збалансованості в управлінні економікою є основою економічної політики держави. Одним із головних інструментів державного регулювання є податкова політика. Податкова система України представляється сукупністю податків, зборів, мита та інших платежів, які збираються у встановленому порядку з платників – юридичних і фізичних осіб на території країни. Всі збори, податки, мита та інші платежі поступають в бюджетну систему і формують грошові прибутки держави. Державі ці кошти потрібні для виконання соціальної, оборонної, правозахисної та інших покладених на неї функцій. Перехід до ринкових умов господарювання призвів до необхідності реформування державної податкової служби, яка стала державним механізмом впливу на економіку через систему податків та зборів. Система податкових органів включає:

· центральний орган державного управління – державну податкову адміністрацію;

· державні податкові адміністрації по областях;

· державні податкові інспекції в районах.

Основним завданням державної податкової служби є контроль за дотриманням законодавства про податки, правильністю їх нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети державних податків та інших платежів, встановлених законодавством. Метою системи управління оподаткуванням є оптимальний та ефективний розвиток економіки шляхом впливу суб’єкта управління, яким є держава в образі податкової служби, на об’єкти управління, які представлені підприємствами та організаціями різних форм власності та населенням. Вплив здійснюється через систему встановлених державою податків.

Структура і склад державної податкової служби відповідає адміністративно – територіальному поділу України. Податкова служба будується таким чином, щоб забезпечити єдність цілей, при якій окремі системи одного рівня функціонують по одній схемі, вирішують певний набір задач по заздалегідь розробленій методології і технології обробки даних.

Так, нижній рівень державної податкової служби виконує наступні функції:

· контроль за дотриманням законодавства про податки та інші види платежів в бюджет;

· забезпечення правильності нарахування податків та платежів і контроль за своєчасністю надходження в бюджет;

· перевірка достовірності та контроль за своєчасністю подання платниками бухгалтерської звітності та розрахунків, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та платежів у бюджет;

· взаємодія з органами виконавчої влади, правоохоронними, фінансовими і кредитними органами для контролю за правильністю поданих документів та дотриманням чинного законодавства;

· накладення фінансових санкцій, передбачених законодавством за його порушення і забезпечення правильності їх застосування;

· складання, аналіз і подання в районні та міські фінансові служби інформації про фактичні поступлення податків та платежів у бюджет;

· ведення у встановленому порядку діловодства та інші функції.

На сучасному етапі розвитку економіки успіх діяльності податкової служби багато в чому залежить від ефективності функціонування автоматизованої інформаційної системи. Функції автоматизованої інформаційної системи модернізуються та вдосконалюються з часом. Основним завданням цієї системи є розширення кола розглядуваних питань, підвищення аналітичності, обгрунтованості та своєчасності рішень, що приймаються, зменшення трудомісткості і раціоналізація управлінської діяльності податкових органів шляхом використання економіко-математичних методів та моделей, обчислювальної техніки і засобів зв’язку, впорядкування інформаційних потоків.

Таким чином пріоритетним завданням податкової служби є інформатизація податкових органів, широке використання інформаційних технологій та розбудова інформаційної системи. Структура автоматизованої інформаційної системи, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою та багатофункціональною.

Автоматизована інформаційна система податкової служби відноситься до класу великих систем. До неї, як і до інших систем такого класу висувається ряд таких вимог, як досягнення цілей створення системи; відкритість та сумісність даної системи, як у внутрішніх рамках, так і з іншими системами, системності, декомпозиції та інші. Ці вимоги передбачають: можливість модернізації елементів системи; адаптацію до умов, що змінюються; надійність в експлуатації і достовірність інформації; однократність вводу первинної інформації; багатофункціональне багатопланове використання первинної інформації; актуальність інформації, що зберігається в базі даних. Автоматизована інформаційна система повинна забезпечувати при мінімальних затратах ручної праці збір, обробку, аналіз інформації про стан об’єкту управління, вироблення керуючих дій, обмін інформацією, як всередині системи, так і між системами одного чи різних рівнів. Автоматизована інформаційна система повинна включати комплекс технічних засобів, який би забезпечував реалізацію керуючих алгоритмів, зв’язок між системами, простоту вводу первинної інформації, різноманітність виводу результатів обробки, простоту і технологічність технічного обслуговування, сумісність всіх технічних модулів, як на програмному, так і на інформаційному рівнях. Суттєвою вимогою є розробка і функціонування системи на основі наявних операційних систем різних типів, пакетів прикладних програм, орієнтованих на обробку даних і вирішення функціональних задач, систем управління базами даних, які забезпечують нагромадження, ведення і видачу в обробку інформації, що необхідна для вирішення задачі користувачем чи задоволення його інформаційного запиту.

Функціональна частина інформаційної системи повинна відображати предметну ділянку та змістовну спрямованість автоматизованої інформаційної системи. В залежності від функцій, які виконуються податковими органами, в функціональній частині виділяються підсистеми, склад яких для кожного рівня автоматизованої інформаційної системи визначається з конкретних потреб. Функціональні підсистеми складаються з комплексів задач, які характеризуються певним економічним змістом і спрямовані на досягнення конкретної мети. В комплексі задач використовуються різні первинні документи і складається ряд вихідних документів на основі взаємозв’язаних алгоритмів розрахунків. В свою чергу алгоритми розрахунків базуються на методичних матеріалах, нормативних документах та інструкціях. В склад кожного комплексу входять окремі задачі. Кожна задача характеризується логічно взаємозв’язаними вихідними документами, що отримуються на основі єдиних початкових даних.

Будь-якому рівню податкової системи відповідає своє функціональне забезпечення, так на середньому рівні можна виділити такі основні функціональні підсистеми:

· підготовка типових звітних форм;

· контролююча діяльність;

· методична, ревізійна та правова діяльність;

· аналітична діяльність державної податкової інспекції;

· внутрішньовідомчі задачі.

Типова підсистема підготовки типових звітних форм пов’язана з формуванням звідних таблиць статистичних показників, що характеризують типові форми діяльності державної податкової служби регіонального рівня по збору різних видів податкових платежів і контролю за цим процесом.

Контрольна діяльність насамперед передбачає ведення державного реєстру підприємств та фізичних осіб. Державний реєстр підприємств містить офіційну реєстраційну інформацію про підприємства (юридичні особи), а в реєстрі фізичних осіб зберігається інформація про платників податків, які зобов’язані представляти декларацію про прибутки, а також оплачувати окремі види податків з фізичних осіб. До контрольної також відноситься діяльність по документальній перевірці підприємств.

Підсистема методичної, ревізійної і правової діяльності забезпечує можливість роботи із законодавчими актами, постановами, указами та іншими державними документами, а також з нормативними і методичними документами державної податкової служби. В цій підсистемі здійснюється збір, обробка і аналіз інформації, що поступає від територіальних податкових інспекцій і стосується правильності застосування податкового законодавства.

Аналітична діяльність включає аналіз динаміки податкових платежів всіма категоріями платників податків, прогнозування величин збору окремих видів податків, економічний та статистичний аналіз господарської діяльності підприємств регіону, визначення підприємств, що підлягають документальній перевірці, аналіз податкового законодавства і вироблення рекомендацій по його вдосконаленню, аналіз діяльності територіальних податкових інспекцій та інші.

До внутрішньовідомчих задач відносяться задачі, що забезпечують діяльність апарату державних податкових органів.

Для нижнього рівня характерний свій склад функціональних підсистем:

· реєстрація підприємств;

· камеральна перевірка;

· ведення особистих карток підприємств;

· аналіз стану підприємств;

· документальна перевірка;

· ведення нормативно-правової документації;

· внутрішньовідомчі задачі;

· обробка документів фізичних осіб.

Підсистема реєстрації підприємств пов’язана з функцією своєчасного і повного обліку платників податків і платежів в бюджет. Вона повинна готувати повну інформацію про всіх платників податків, як юридичних, так і фізичних осіб. Під час реєстрації або ж перереєстрації будь-якого підприємства всі первинні дані про нього повинні бути зафіксовані і занесені в державний реєстр. Ці дані необхідні різним користувачам в державних податкових органах. Податкові органи використовують їх, як базову інформацію по кожному платнику податків, тому вони повинні бути занесені в ЕОМ і використовуватися в інших підсистемах, наприклад, в камеральній перевірці чи при веденні особистих карток підприємств.

Підсистема камеральної перевірки пов’язана з такими функціями, як контроль за правильністю та своєчасністю представлення платниками бухгалтерських звітів і податкових розрахунків, звітів і декларацій, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів в бюджет. Підсистема необхідна для автоматизації процедур, пов’язаних з прийомом бухгалтерської звітності підприємств, а також податкових розрахунків. До задач цієї підсистеми відносяться: перевірка розрахунків; ув’язання форм звітності і податкових розрахунків; видача рекомендацій для проведення документальних перевірок. Підсистема має внутрішні зв’язки з іншими підсистемами, такими, як реєстрація підприємств, ведення особистих карток підприємств, документальна перевірка та інші.

Підсистема ведення особистих карток підприємств пов’язана з отриманням даних про поступлення податків. Вон займається контролем за своєчасністю сплати податків в бюджет, нарахуванням пені, обчисленням сальдо по розрахунках, видачею будь-яких довідок про недоплатах і переплатах по підприємствах та інше.

Підсистема аналізу стану підприємств взаємозв’язана з підсистемами реєстрації підприємств, а також камеральної і документальної перевірок, так, як аналіз проводиться на основі даних, отриманих, як при реєстрації підприємства, так і при камеральній перевірці. В результаті аналізу визначається перелік підприємств, які мають порушення в порядку і в термінах представлення основних документів, необхідних для отримання даних про податки та інших платежах в бюджет та при їх оплаті. На цій основі формується список підприємств, які підлягають документальній перевірці.

Підсистема документальної перевірки відноситься до контрольного виду діяльності податкових органів. Вона є однією з найважливіших функціональних підсистем, так, як забезпечує виконання не тільки функцій, які властиві іншим функціональним підсистемам, але і має свої додаткові задачі, до яких можна віднести контроль за правильністю реалізації та виконання платниками податків законодавчих та інших розпорядчих документів, виявлення порушень цього законодавства, визначення санкцій по фактах порушень та інше. Ця підсистема повинна мати зв’язки зі всіма іншими функціональними підсистемами.

Підсистема ведення нормативно-правової документації забезпечує можливість роботи з законодавчими актами, постановами, указами, розпорядженнями та іншими документами, що видаються урядом, державною податковою службою та іншими відомствами. На основі інформації цієї підсистеми будується робота всіх податкових органів, а відповідно і функціонування інших систем.

Підсистема внутрішньовідомчих задач включає в себе задачі, які пов’язуються з діловодством, кадрами, бухгалтерським обліком, матеріально-технічним постачанням та іншими видами діяльності податкового органу, як окремої організаційної структури.

Підсистему обробки документів можна виділити в окрему частину функціонального забезпечення, так, як вона повинна здійснювати контроль і управління інформацією по основних видах податків, які збираються з фізичних осіб, передбачених законодавством. Вона включає в себе більшість задач, які вирішуються у всіх функціональних підсистемах, що пов’язані з обробкою інформації по юридичних особах. Ця підсистема функціонує на основі використання законодавчих актів, що дозволяє податковій службі здійснювати контроль за правильністю нарахування подоходного податку, податку на майно фізичних осіб, земельного та інших видів податків. В підсистемі розраховуються суми податків, ведуться особисті рахунки, друкуються повідомлення про суми нарахованих податків, складаються різноманітні бухгалтерські звіти тощо.

Використання комп’ютерних технологій дозволяє відслідковувати динаміку розвитку підприємства, дотримання ним податкового законодавства, виявляти порушення, нараховувати платежі в бюджет і формувати перелік підприємств для документальної перевірки. Вся інформація, що була сформована цією системою, є основою для роботи, пов’язаної з обробкою даних щодо платників податків – юридичних осіб. Важливим завданням в автоматизації роботи податкової служби є не тільки підтримання задач контролю, обробки та збереження інформації по нарахуванню і сплаті податків, ведення нормативно-правової бази по податковому законодавству, формування звітності по податкових органах, але і створення автоматизованого інтерфейсу з банками, митними органами та іншими зовнішніми структурами. Це дозволяє оперативно контролювати рух коштів платників податків і здійснювати операції по їх особистих рахунках.

Інформаційне забезпечення включає весь набір показників, документів, класифікаторів, кодів, методів їх використання в системі податкових органів, а також інформаційні масиви даних на машинних носіях, які використовуються під час автоматизації розв’язання функціональних задач. Задачі інформаційного забезпечення залежать від основних функцій, які виконують її структури. Автоматизована інформаційна система податкової служби повинна мати можливості розподіленого зберігання і обробки інформації, нагромадження інформації в банках даних в місцях використання, надання користувачам автоматизованого, санкціонованого доступу до інформації, одноразового її вводу та багатократного і багатоцільового використання. Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення формує інформаційне середовище для задоволення різноманітних професійних потреб користувачів системи оподаткування. Вона включає всі види спеціально організованої інформації для сприйняття, передачі та обробки технічними засобами. Тому інформація формується у вигляді масивів, баз даних, банків даних. По змісту внутрішньомашинне інформаційне забезпечення повинно адекватно відображати діяльність податкових органів. Масиви, як і дані що в них знаходяться, по ступеню стійкості можна розділити на змінні та постійні. Змінні містять інформацію, обсяги змін в якій на протязі року переважають 20% річного обсягу. Масиви, що містять іншу інформацію, називаються постійними (умовно-постійними). В змінних масивах міститься інформація:

· про результати оперативного контролю, забезпечення повноти і своєчасності поступлення податків, зборів, інших платежів та звітності;

· по результатах аналізу і прогнозуванню бази оподаткування і поступлення податків, зборів та інших платежів;

· по результатах контрольної роботи податкових органів;

· по правовій практиці податкових органів та інші.

В постійних масивах міститься:

· тексти законів, постанов і указів президента і уряду, постанов місцевих органів влади, інших правових актів;

· тексти рішень колегії державної податкової адміністрації, наказів, розпоряджень, планів;

· тексти організаційно-методичних документів;

· класифікатори, довідники і словники;

· дані державного реєстру підприємств і облікові дані платників податків;

· нормативно-довідкова інформація фінансового, матеріально-технічного забезпечення, обліку та руху кадрів.

Автоматизована інформаційна система податкової служби повинна мати можливості розподіленого зберігання і обробки інформації, нагромадження інформації в банках даних в місцях використання, надання користувачам автоматизованого, санкціонованого доступу до інформації, одноразового її вводу та багатократного і багатоцільового використання.

Основною формою організації даних для їх накопичення, обробки і збереження в ЕОМ повинні бути бази даних. Структурування даних в інформаційні масиви баз даних повинно забезпечувати дотримання таких вимог:

· об’єднання в єдину базу даних, що характеризуються близьким предметним змістом і забезпечують реалізацію інформаційної технології одного чи декількох взаємопов’язаних процесів діяльності податкових органів;

· повноту та достатність забезпечення інформацією посадових осіб податкових органів в межах номенклатури даних, що містяться у вхідних документах;

· організацію даних в інформаційні структури і управління ними шляхом використання систем керування базами даних та забезпечення інформаційної сумісності між різними базами даних;

· організація даних в базах даних з врахуванням існуючих інформаційних потоків між об’єктами автоматизованої інформаційної системи та всередині податкових органів;

· забезпечення інформаційної сумісності з даними, що поступають із зовнішніх рівнів, з якими взаємодіє дана система;

· виконання принципу системності і однократності вводу – дані, що використовуються декількома задачами, повинні бути структуровані в загальносистемні структури і підтримуватися засобами програмного забезпечення.

Серед професійних баз даних, що можуть використовуватися в податкових органах можна віднести:

· бази даних первинних і звітних даних щодо податкових надходжень в розрізі розділів та параграфів бюджетної класифікації, бюджетів, територій, часових періодів за регламентованими звітними формами;

· бази оперативних даних щодо податкових надходжень;

· бази листів, прецедентів, відповідей, пропозицій щодо податкового законодавства;

· бази похідних та інтегрованих даних на основі звітних форм;

· бази документів зовнішнього використання різного призначення;

· бази документів внутрішнього користування різного призначення та інші.

Крім того значне місце в інформаційному забезпеченні займають інформаційно-довідкові системи, для яких створюються:

· бази даних по законодавчих та нормативних актах по оподаткуванню;

· бази даних інструктивних та методичних матеріалів;

· бази даних по загальноправових питаннях.

Особливістю вказаних баз даних є те, що вони активно використовуються всіма підрозділами податкової служби.

Поряд з вимогами до самої інформації повинен забезпечуватися інформаційний взаємозв’язок, як між задачами, що вирішуються кожною функціональною підсистемою, так і зовнішніми органами. Зовнішніми вважаються не тільки підприємства, організації і фізичними особами, але й органи податкової поліції, фінансові органи, банки, митні органи та інші.

Технічне забезпечення - це сукупність засобів обробки інформації, основу яких складають різні ЕОМ, а також засоби, що дозволяють передавати інформацію між різними автоматизованими робочими місцями, як всередині податкових органів, так і при їх взаємодії з іншими економічними об’єктами та системами. Характерною рисою у використанні технічних засобів є суміщення техніки з робочим місцем користувача в результаті чого ліквідовується розрив між інформаційною та організаційною структурою. Персональні комп’ютери дозволяють успішно інтегрувати інформаційні процеси в різних закладах. За рахунок універсальності використовуваних технічних засобів здійснюється технологічна, методологічна та організаційна інтеграція інформаційних робочих місць, що зближає користувача з можливостями сучасної інформатики та обчислювальної техніки та створює умови для роботи без посередника. При цьому забезпечується автономна робота і можливість зв’язку з іншим користувачами в межах організації і з врахуванням її особливостей. Обов’язковою умовою ефективного використання автоматизованого робочого місця є наявність в ньому сервісної системи підтримки роботи користувача, яка включає навчання для роботи на клавіатурі, правила захисту інформації і та її носіями, технологічні інструкції з прикладами проведення конкретних видів робіт.

Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого інформаційного середовища, яке повинно охоплювати у рамках усієї податкової служби інформаційне, телекомунікаційне, комп’ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі ПЕОМ, бази даних і знань, а також забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволить на необхідному рівні інформаційного обслуговування вести повсякденну оперативну роботу, здійснювати системний аналіз стану та перспектив діяльності ДПС України у цілому і приймати науково-обґрунтовані рішення з реалізації податкової політики.

На сьогодні у ДПС розробляється та функціонує ряд автоматизованих інформаційних систем:

– АІС ДПА обласного рівня, що забезпечує комплексну автоматизацію функцій роботи з базами даних обласних апаратів;

– Автоматизована інформаційна система (АІС) “Пільги” містить інформацію про пільги та дані щодо кількості платників податків;

– АІС “Галузь” забезпечує автоматизоване створення зведених даних районного рівня про платників податків і накопичення інформації за результатами їх фінансово-економічної діяльності та мобілізації коштів у бюджет України;

– АІС “Облік податків і платежів” районного рівня забезпечує автоматизацію облікових функцій, автоматизований розрахунок податкової заборгованості та пені за порушення термінів сплати, формування довідок та звітності ДПІ районного рівня;

– системні локально-мережеві АРМи районного рівня: “Підприємці”, “Земля”, “Облік платників”, “Аудит”, “Пільги”, “Свідоцтво”, “Касові апарати”, “Банк”, “Звіт” тощо.

Велику проблему у діяльності як ДПС України, так і інших органів влади складає подолання інформаційного дефіциту щодо ефективного відстежування господарської діяльності безперервно зростаючої чисельності й ділової активності суб’єктів підприємницької.

На сьогодні обмін електронною інформацією реалізований тільки у вигляді розробленого порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація поступає в електронному вигляді засобами електронної пошти, а також електронного обміну інформацією з митною службою.
Обмін з іншими відомствами налагоджений лише у паперовому вигляді, поштою або в електронному вигляді (на дискетах).

Такий обмін, як правило, супроводжується затримками, які не дозволяють використовувати оперативні методи щодо відвернення порушень податкового законодавства.

Зазначена система обміну інформацією не має надійних механізмів захисту інформації. Потоки інформації не охоплюють усього комплексу необхідної інформації для ефективного функціонування системи, охоплюючи проведення об’єктивного аналізу, прогнозування та формування потрібної звітності.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності ДПС є проведення модернізації, особливо у галузі інформаційних технологій.
Одним із варіантів може бути створення єдиної інтегрованої інформаційної системи ДПС, що складається з комплексу функціональних, управлінських та інфраструктурних підсистем, що забезпечують надійне її функціонування.
Це дозволить забезпечити:

– використання єдиної бази документів усіма підсистемами й реалізацію безперервного документообігу, повну автоматичну регламентацію дій користувачів, планування і розподіл завдань, контроль їх виконання;

– можливість системного управління, централізованого контролю діяльності кінцевих користувачів системи, розподіл і нормування навантажень, а також централізованого супроводу системи (оновлення математичного забезпечення, технічного оснащення, форм документів тощо);

– можливість оптимізації взаємодії між обласними та районними органами ДПС.

Паралельно із наведеним великого значення набуває впровадження систем підтримки рішень (СППР), які відомі в іноземній літературі як Decision Support Systems (DSS).

В рамках інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДПС передбачено розробку та впровадження системи „Податковий блок”.

Система призначена для виконання завдань, покладених на органи ДПС:

- інформування платників податків про їх податкові зобов’язання та надання роз’яснень податкового законодавства;

- податковий облік та реєстрація платників податків;

- прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів;

- перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України;

- застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків;

- вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Створення системи „Податковий блок” передбачає впровадження чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби:

- реєстрація платників податків;

- обробка податкової звітності та платежів;

- облік платежів;

- податковий аудит.

Підсистеми, що створюються, не дублюють існуючу в ДПС функціональність, а шляхом використання сучасних інформаційних технологій (зокрема WEB - технологій) запроваджують удосконалені процеси адміністрування податків.

Підсистема „Реєстрація платників податків” відображає принцип отримання ДПС реєстраційних даних суб’єктів господарювання та зміни до них від уповноваженого органу з питань державної реєстрації, на який покладено функцію ведення Єдиного державного реєстру. Підсистема забезпечить спрощення процедури взяття на облік та реєстрації платників податків в органах ДПС, а також нові підходи щодо інформаційної взаємодії на базі електронного обміну інформацією з іншими органами державної виконавчої влади (Державною митною службою України, іншими міністерствами, відомствами) та отримання повних та точних даних щодо суб’єктів оподаткування (платників податків) та об’єктів оподаткування, що дозволить посилити податковий контроль. Запропоновані рішення дають можливість забезпечити органи ДПС актуальними реєстраційними даними платників податків.

Підсистема „Обробка податкової звітності та платежів” дозволить створити для платників податків та працівників органів ДПС зручні умови під час процесу декларування доходів. В першу чергу, це має бути досягнуто централізацією чітко регламентованих стандартизованих процедур при обробці податкової звітності платників податків, документів про сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших документів.

Підсистема надасть можливість платникам податків в режимі on-line здійснювати:

- формування документів податкової звітності (автоматичне створення форми документів податкової звітності за даними баз даних ДПС, створення документа шляхом перенесення інформації, наприклад, 1С, розрахунок показників за допомогою „податкового калькулятора”, автоматичне заповнення форми звітності наявними у базі ДПС даними та розрахунковими даними, здійснення контролю звітності в режимі реального часу та після заповнення форм);

- перегляд поданої та/або сформованої звітності;

- подання (надсилання) документів податкової звітності до ДПС.

Підсистема „Облік платежів” створить єдиний механізм для систематичного обліку та здійснення розрахункових операцій в особовому рахунку платника податків по всіх видах податків в такий спосіб, щоб дані обліку повністю інтегрувались з усіма даними інших вдосконалених процесів. В результаті має бути створено доступну та достовірну інформацію про стан розрахунків платників податків з бюджетом для використання в інших підсистемах. Також підсистема надасть можливість платникам податків отримувати послуги та інформацію про стан розрахунків з бюджетом за власним особовим рахунком в будь-якому органі ДПС місцевого рівня.

Підсистема „Податковий аудит” дозволить стандартизувати процес відбору платників податків для проведення податкового аудиту та розширити зону податкового контролю за виконанням податкових зобов’язань платниками податків без додаткового втручання в їх діяльність.

Підсистема надасть нові можливості для податкового контролю, боротьби з мінімізацією податкових зобов’язань та забезпечення наповнення дохідної частини бюджету.