Безпечність об’єкта

Безпечність– повна відсутність небезпеки.

Безпечність об’єкта – відсутність недопустимого ризику завдання об’єктом шкоди під час його роботи, технічного обслуговування, зберігання чи транспортування.

Ризик– сукупність частоти чи ймовірності появи небезпечної події за певний час і негативних наслідків цієї події.

Під час функціонування і технічного обслуговування об’єкта у багатьох випадках існує деяка загроза від нього життю та здоров'ю людей, довкіллю, завдання матеріального та іншого збитку. Ця загроза може виникати внаслідок впливу об’єкта безпосередньо на довкілля, пасажирів і технічний персонал залізниць, а також через порушення правильного його функціонування, наприклад, у разі відмов апаратури, помилок у технічному та програмному забезпеченні об’єкта, неправильних дій персоналу, внаслідок чого можуть виникати аварії, катастрофи та інші транспортні події. Тому безпечність об’єкта не можна трактувати як повну відсутність в ньому небезпечних станів, незважаючи на те, що у більшості випадків імовірність виникнення таких небезпечних станів дуже мала. Правильніше було б користуватися терміном "небезпечність" для технічних засобів залізничної автоматики, але у цьому разі психологічно складно сприймати заздалегідь установлену небезпечність систем керування і регулювання руху поїздів, що становить навіть дуже малу величину. Внаслідок цього на залізничному транспорті краще використовувати терміни "безпечність об’єкта" чи "безпечність технічного засобу".

Під безпечністю об’єкта необхідно розуміти його властивість зберігати стани, за яких він забезпечує відсутність перевищування визначеної границі ризику, що є комбінаціями можливості появи (імовірності й частоти) небезпечної події за певний час та її негативних наслідків. Цією границею (мірою безпечності) повинні бути обгрунтовані та встановлені ймовірності виникнення небезпечних подій і наслідки, що допускаються, наприклад, визначений матеріальний (істотний, великий, дуже великий), екологічний чи інший збиток. Визначений матеріальний збиток – це визначений перелік негативних наслідків чи обсяг матеріальних витрат, яких, за оцінками, можуть зазнати люди, суспільство чи підприємства (організації) внаслідок небезпечного функцонування, обслуговування, зберігання чи транспортування об’єкта. До зазначеного переліку, наприклад, належать: зіткнення поїздів і сходи з рейок рухомого складу; вартість ушкоджених споруд, рухомого складу, устаткування та його відновлення, збиток від псування або втрати вантажу; санкції за несвоєчасне доставляння вантажу; збиток від спотворення інформації тощо. Ступінь можливих наслідків порушення небезпечності об’єкта визначає рівень його безпечності (клас небезпечності).

Безпечність об’єкта за його функціонування та технічного обслуговування залежить від можливості його пошкодження та впливу безпосередньо на людей та середовище, у якому він розташовується, а також від порушення правильного виконання заданих відповідальних функцій через відмови елементів об’єкта, вплив дестабілізуючих чинників, спотворення інформації в пристроях контролювання, зберігання, обробляння й передавання інформації, за неправильних дій оперативного та обслуговуючого персоналу тощо. Безпечність об’єкта під час зберігання чи транспортування залежить тільки від можливості його пошкодження та впливу безпосередньо на людей та середовище, у якому його розташовано.

Безпечність впливу об’єкта безпосередньо на людину та довкілля містить: електробезпечність; вибухобезпечність; пожежну безпечність; електромагнітну безпечність (відсутність недопустимого електромагнітного випромінювання у зовнішнє середовище); безпечність впливу хімічних і забруднювальних речовин, зокрема гранично допустиму концентрацію речовин чи компонентів, які містяться в об’єкті; радіаційну безпечність; температурну безпечність (відсутність недопустимого підвищення температури в навколишньому середовищі чи недопустимого нагрівання окремих елементів через функціонування об’єкта); механічну безпечність (відсутність впливу рухомих частин об’єкта; недопустимих вібрацій, прискорення, ударів, що виникають усередині об’єкта і/або в навколишньому середовищі за його функціонування), акустичну безпечність (відсутність недопустимих рівнів шуму). Безпечність об’єкта, яка може бути порушена неправильним виконанням його заданих функцій, доцільно, через особливу важливість для залізничного транспорту, виділити в окрему властивість об’єкта і назвати функційною безпечністю.

Функційна безпечність – властивість об’єкта виконувати задані функції без недопустимого ризику створення ним аварійних ситуацій, які можуть призвести до загибелі, травмування, погіршення здоров'я людей, негативного впливу на довкілля, визначеного матеріального чи іншого збитку.

Поняття "функційна безпечність" містить властивість об’єкта правильно виконувати функції, які важливі з позиції безпечності, за базовою структурою об’єкта й відсутності впливу зовнішніх дестабілізуючих чинників; у разі відмов елементів об’єкта і пристроїв, що не належать до складу об’єкта, але пов'язані з його роботою; у разі реконфігурації та вилучення модулів об’єкта; у разі зміни параметрів і робочих режимів роботи елементів об’єкта, які можливі під час його експлуатування; у разі дії електромагнітних завад, кліматичних, механічних, біологічних та інших чинників; у разі відмов програмованих засобів; у разі помилкових дій оперативного та обслуговуючого персоналу.

Показник функційної безпечності– кількісна характеристика функційної безпечності об’єкта.

Стани об’єкта

Працездатний стан (працездатність)–стан об’єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції об’єкта.

Непрацездатний стан– стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоча б одну з потрібних функцій об’єкта. Прикладом такого стану є перегоряння нитки світлофорної однониткової лампи.

Справний стан (справність)– стан об’єкта, за яким він здатний виконувати усі задані функції об’єкта.

Несправний стан (несправність)– стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоча б одну із заданих функцій об’єкта. Прикладом такого стану є перегоряння в системі однієї нитки світлофорної двониткової лампи, за умови, що спеціальні пристрої переключать її на другу нитку.

Безпечний стан – стан об’єкта, у якому він не може бути причиною загибелі, травмування, погіршення здоров'я людей, негативного впливу на довкілля, визначеного матеріального чи іншого збитку. При цьому об’єкт може знаходитися як у справному або працездатному стані, так і несправному або непрацездатному стані.

Небезпечний стан– стан технічного засобу, у якому він може бути причиною загибелі, травмування, погіршення здоров'я людей, негативного впливу на довкілля, завдання певного матеріального чи іншого збитку. При цьому об’єкт може також знаходитися як у справному або працездатному, так і несправному або непрацездатному стані.

Небезпечний стан об’єкта при його справному або працездатному стані може виникнути, наприклад, при випромінюванні об’єктом недопустимих електромагнітних завад, які можуть призводити до негативного впливу на людей та технічні засоби, зокрема, систем керування відповідальними технологічними процесами. Причиною виникнення небезпечного справного стану може бути відсутність вимог у технічній документації до об’єкта з випромінювання електромагнітних завад; небезпечного працездатного несправного стану – недостатнє обмеження їх розповсюдження через відмови елементів фільтрації.

Прикладом небезпечного стану пристрою керування стрілочним електродвигуном є непрацездатний і несправний його стан, при якому стрілочний електродвигун вмикається несанкціоновано; пристрою керування світлофором – стан, при якому на світлофорі з’являється менш забороняючий сигнал, зокрема, зелений або жовтий вогонь на світлофорі замість червоного. Причиною таких небезпечних станів можуть бути короткі замикання або обірвання елементів, зміна їхніх параметрів тощо.

У деяких джерелах інформації [3, 4] небезпечний стан систем залізничної автоматики розглядають тільки як непрацездатний стан, у якому значення хоча б одного параметра, що характеризує спроможність виконувати задані функції убезпечнювання руху поїздів, не відповідає вимогам нормативно–технічної і/або конструкторської документації. Це не зовсім правильно, тому що статус небезпечного й безпечного стану об’єкта не може залежати від вимог, викладених у зазначених видах документації, які можуть бути некоректні або зовсім відсутні.

Захисний стан–непрацездатний та безпечний стан об’єкта.

Прикладом захисного стану пристрою керування стрілочним електродвигуном є такий його стан, коли неможливо увімкнути стрілочний електродвигун; пристрою керування світлофором – коли на ньому з’являється більш забороняючий сигнал.

У роботах [3, 4] захисний стан систем залізничної автоматики розглядають тільки як непрацездатний стан, у якому значення всіх параметрів, що характеризують спроможність виконувати задані функції забезпечення руху поїздів, відповідають вимогам нормативно–технічної і/або конструкторської документації. Але статус захисного стану не може залежати від вимог, викладених у зазначених видах документації, що можуть бути некоректними або зовсім відсутніми. Захисним станом об’єкта може бути тільки такий його непрацездатний стан, що не може призвести до загибелі, травмування чи недопустимого погіршення здоров'я людей; завдання певного матеріального, екологічного чи іншого збитку, навіть у разі виконання вимог нормативно–технічної і/або конструкторської документації, тобто непрацездатний та безпечний стан об’єкта.

Граничний стан– стан об’єкта, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне.

Граничний стан наступає, наприклад, тоді, коли показники надійності і (або) функційної безпечності стають неприйнятними та (чи) об’єкт стає неремонтопридатним внаслідок несправності.