Перевірте свої знання. 1. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва, у якій людина працює, основна кваліфікація, улюблена справа

1. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва, у якій людина працює, основна кваліфікація, улюблена справа, заняття, у якому хто-небудь виявляє вміння, хист – це :

1) спеціальність;

2) професія;

3) фах.

2. Рід занять, певна форма трудової діяльності, що потребує належного рівня знань та навичок і є для людини джерелом існування – це:

1) спеціальність;

2) професія;

3) фах.

3. Спеціаліст – це:

1) той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось;

2) той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва;

3) той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією, добрий фахівець, знавець своєї справи, спеціаліст, професіоналіст.

4. Фахівець – це:

1) той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось;

2) той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва;

3) той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією, добрий фахівець, знавець своєї справи, спеціаліст, професіоналіст.

5. Професіонал – це:

1) той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось;

2) той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва;

3) той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією, добрий фахівець, знавець своєї справи, спеціаліст, професіоналіст.

6. Фахова підготовка студентів в університеті виявляється у вирішенні таких завдань:

1) формуванні концепції життєвого успіху, адаптації вищої освіти, участі студентів в інтелектуальних конкурсах, розумінні спрямованості системи соціальних інститутів у суспільстві, у забезпеченні інтеграції соціальних цінностей та норм до структури особистості;

2) формуванні концепції життєвого успіху, спецкурси дисципліни «Вступ до спеціальності», участі студентів в інтелектуальних конкурсах, розумінні спрямованості системи соціальних інститутів у суспільстві, у забезпеченні інтеграції соціальних цінностей та норм до структури особистості;

3) формуванні концепції життєвого успіху, спецкурси дисципліни «Вступ до спеціальності», участі студентів в інтелектуальних конкурсах, розумінні спрямованості системи соціальних інститутів у суспільстві, соціологічних опитувань на заняттях з різних дисциплін.

7. Основні складові «алгоритму» підготовки промови – це:

1) вибір теми, складання плану, процес збирання матеріалу, визначення основних досліджень з питання, процес накопичення виписок на картках;

2) вибір теми, складання плану, процес збирання матеріалу;

3) вступ, основна частина, композиція промови, способи інтеграції тексту.

8. Для озвучення будь-якого офіційного документа, виголошення наукової доповіді на конференції чи студентського реферату варто використати такий тип промови:

1) промови, які читаються за конспектом;

2) промови, які готують заздалегідь, але не вчать напам'ять;

3) промови, які готують заздалегідь і вчать напам'ять;

4) імпровізовані промови (експромти).

9. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх. Змістом основних термінів управління мовленням є:

1) усвідомлена або неусвідомлена емоційно-аксіологічна і змістово-інформативна організація мовного матеріалу, за допомогою якої адресант формує повідомлення, мовленнєвий акт певної іллокуції, впливає на емоційно-психологічну сферу адресата, а іноді й на ситуацію спілкування);

2) творення звуків органами мовленнєвого апарату;

3) значуща відсутність звукового мовлення в ситуації, коли мовець мав би чи міг би говорити, а він цього не робить;

4)швидкість, із якою розгортається мовлення. Вимірюється кількістю складів, що вимовляються за одиницю часу (звично – за секунду);

5) забарвлення голосу, здатне змінюватися залежно від комунікативних умов, настрою, стану здоров'я, намірів тощо, набуваючи типових властивостей;

6)перерва у звучанні, спричинена зупинкою артикуляційних рухів органів мовлення;

7) інтенсивність звучання, яка залежить від посилення-послаблення видиху (напору) повітря, що зумовлює силу або слабкість вимовляння звуків, передусім голосних;

а) темп мовлення;

б) тональність спілкування;

в) тембр мовлення;

г) артикуляція мовлення;

ґ) сила звучання;

д) пауза;

е) мовчання.

10. Усними формами вербального спілкування є:

1) знайомство, бесіда, лекція, семінар, нарада, доповідь, вітання, полеміка, обговорення, суперечка, дискусія, телефонна розмова;

2) говоріння, читання, слухання;

3) монолог, діалог, полілог.

Контрольний тест

1. У чому полягає суть фахової підготовки у вищому навчальному закладі? Проаналізуйте й визначте специфічні особливості фахової підготовки фахівців агропромислового комплексу України.

2. Дайте визначення поняттю «майстерність публічного виступу». Що входить в «алгоритм» підготовки промови?

3. Охарактеризуйте основні види підготовки до виступу. Який із них, на Вашу думку, найдоцільніший доповідачеві-початківцю?

4. За допомогою яких виражальних засобів здійснюється управління мовленням? Яку роль відіграє доцільне використання фахівцем виражальних засобів під час мовлення у створені його життєвого успіху?

5. Наведіть приклади використання відповідних тактичних та мовних засобів у межах конкретного виду усного вербального спілкування.

6. Сформулюйте роль комунікативної компетентності в спілкуванні.

7. Охарактеризуйте основні уміння, які визначають мовленнєву поведінку.

8. Назвіть основні правила ведення ведення бесіди та розмови.