Рекомендовані норми споживання харчових речовин та енергії

Відповідно до принципів раціонального харчування, щоб зберегти здоров'я на багато років, людина повинна підтримувати баланс енергії, споживати різноманітний і збалансований раціон, дотримуватися оптимального режиму харчування.

Дисбаланс поживних речовин посідає друге за значущістю місце (після мікробного зараження) серед найбільш важливих потенційних джерел небезпеки в харчових продуктах.

Сьогодні тривале неправильне харчування розглядається як чинник підвищення ризику найбільш типових для нашої цивілізації захворювань дорослого населення. До цих хвороб, виникнення і розвиток яких пов'язують з неправильним харчуванням, належать:

Ø ракові захворювання (рак шлунково-кишкового тракту та молочної залози), аліментарними чинниками ризику яких є підвищене споживання жирів і солі, а також присутність у продуктах канцерогенних добавок (нітратів, нітрозамінів, бензопіренів та ін.);

Ø серцево-судинні захворювання, які пов'язують з підвищеним вмістом холестерину в крові;

Ø порушення функцій шлунково-кишкового тракту, обумовлене відхиленнями у функціях кишкової мікрофлори, низьким вмістом у продуктах харчових волокон;

Ø остеопорози - зміна складу кісток у похилому віці, пов'язана з втратою кальцію;

Ø ожиріння, обумовлене підвищеним споживанням жирів, алкоголю на тлі низької фізичної активності.

Заходи щодо моніторингу живлення різних груп населення України показують, що наразі основними порушеннями харчового статусу за макронутрієнтами є:

Ø надмірне споживання тваринних жирів;

Ø дефіцит поліненасичених жирних кислот;

Ø дефіцит повноцінних (тварин) білків.

Головною стратегією охорони здоров'я, яка рекомендується для вирішення цієї проблеми, є розробка національних норм споживання харчових речовин та енергії з урахуванням харчового статусу, рівня життя та інших національних і державних особливостей конкретної країни.

У Росії такі норми були розроблені Інститутом харчування РАМН і затверджені Головним державним санітарним лікарем. Норми фізіологічних потреб для дорослого населення диференційовані залежно від статі, віку і коефіцієнта фізичної активності.

Нормативи фізіологічних потреб в основних харчових речовинах (макронутрієнтах) і енергії, затверджені в 1991 р., представлені в табл. 11.

Аналіз таблиці 11 показує, що потреба представників різних груп в основних поживних речовинах, що є джерелами енергії та пластичних матеріалів, неоднакова і збільшується від першої до четвертої групи для всіх вікових категорій працездатного чоловічого і жіночого населення. Фізіологічні потреби в поживних речовинах та енергії у осіб похилого віку істотно знижені.

З підвищенням рівня життя енергетичні витрати, а отже, і потреба в основних макропоживних речовинах повинна знижуватися. З цієї причини норми фізіологічних потреб для жителів, наприклад, Східної і Західної Європи та жителів Америки відрізняються.

Разом з хворобами, обумовленими дисбалансом основних поживних речовин, навіть у розвинених країнах Європи поки зберігаються хвороби недостатності, обумовлені дефіцитом у продуктах харчування деяких мікронутрієнтів. До них належать:

Ø дефіцит більшості вітамінів, зокрема провітаміну А - β-каротину;

Ø дефіцит мінеральних речовин - кальцію та заліза;

Ø дефіцит мікроелементів - йоду, фтору, селену, цинку;

Ø дефіцит харчових волокон.

Однією з основних причин підвищення ризику виникнення дефіциту мікронутрієнтів є тенденція до зниження потреб в енергії у зв'язку із зниженням рівнів фізичної активності. Як наслідок, для підтримки маси тіла і запобігання ожирінню людина споживає менше їжі, що веде до зниження споживання загальної кількості вітамінів та мінеральних речовин і виникнення їх нестачі.

Згідно з принципами раціонального харчування, щоб зберегти здоров'я на багато років, людина повинна підтримувати баланс енергії, споживати різноманітний і збалансований раціон, дотримуватися режиму харчування.

Для забезпечення здоров'я вміст у раціоні мінеральних речовин і вітамінів повинен підтримуватися на рівні, відповідному фізіологічним потребам людини (див. формулу збалансованого харчування).

Таблиця 11.

Добові норми фізіологічних потреб для дорослого населення

У зв'язку з цим, із зменшенням потреби організму в енергії і скороченням кількості споживаної для відновлення енерговитрат їжі повинна збільшуватися кількість поживних речовин (відношення вітамінів і мінеральних речовин в продукті до його енергетичної цінності).

До прийомів підтримки необхідного рівня споживання мікронутрієнтів належать:

Ø збагачення нутрієнтами традиційних продуктів харчування (наприклад, вітамінізація);

Ø споживання з їжею мультивітамінних та вітамінно-мінеральних комплексів.

Стосовно останніх рекомендацій ВООЗ у звичайних умовах найбільш ефективна стратегія первинної профілактики, яка пов'язана із збільшенням споживання харчових джерел мікронутрієнтів, - овочів і фруктів - на тлі підвищення фізичної активності.