Вплив інсоляції на формування композиції забудови

Необхідність економного використання міських територій, раціональної диференціації щільності забудови в межах міста, а також архітектурно-художні задачі вимагають створення не простих об’ємно-просторових композицій житлових комплексів із порівняно високою щільністю житлового фонду в забудові при одночасному дотриманні оптимальних санітарно-гігієнічних умов проживання населення. У такій ситуації стає все важче забезпечувати так необхідну за нормами інсоляцію кожної квартири, всього комплексу і його територій. Ця проблема не нова, але в умовах висотної й високощільної забудови розв’язання завдання інколи стає дуже проблематичним у зв’язку з тим, що нормативні вимоги з інсоляції у різних проектних організаціях та різними виконавцями можуть обгрунтовуватися з використанням різних, не завжди об’єктивних й достатньо точних методик.

Для рішення подібних задач досить ефективним є метод, запропонований Б.А.Дунаєвим, який передбачає для забезпечення інсоляції використовувати гарантійно-інсоляційні зони. Звичайно, їх побудова без урахування місця розміщення інсольованих вікон у житлових квартирах [72] і різниці в розмірах цих вікон призводить до значного збільшення площі гарантійно-інсоляційних зон, що в свою чергу може стати причиною помилкових трактовок і рішень. Це видно на прикладі розрахунково-територіальних досліджень інсоляції на комплексі 17-поверхових житлових будинків у Крилатському (Москва). Дослідження проводились із використанням інсоляційного приладу Скриля – Кисельова, описаного вище.

Побудова ГІЗ для кожного інсольованого вікна з використанням цього приладу зводиться до знаходження двох додаткових точок, які виявляються на перетині променів початку і кінця інсоляції з лінією ходу тіні від будинку відповідної поверховості та фіксацією їх на підоснові за допомогою голки. З’єднавши точку опромінення на підвіконні з цими двома, одержуємо ГІЗ у формі трикутника, як це показано на рисунку 3.26. Після побудови таких ГІЗ для всіх інсольованих вікон із конкретними їх розмірами й орієнтацією створюються можливості одержання узагальненої ГІЗ даного будинку і виявлення умов його затінення іншими будинками даного комплексу, як це можна бачити на рисунку 3.26. Для цього достатньо провести лінію по зовнішньому контуру окремих гарантійних зон, побудованих для кожного окремого вікна.

Такі узагальнені ГІЗи можливо диференціювати за поверховістю, і тоді на плані будемо мати, як і на рисунку 3.25, серію диференційованих ГІЗів. За наявності диференційованих ГІЗів можливо з високою точністю одержати дані не лише про допустиму поверховість затінюючих будинків, але і детальніше диференціювати висоту окремих секцій будинків (поверховості), тобто диференціювати забудову заданої планувальної організації за висотою у просторі (поверховістю), як це показано на аксонометричній схемі допустимої поверховості ділянки забудови у Крилатському (рис.3.27.). Аксонометрична схема на рисунку 3.27. побудована для ділянки вже існуючої 17-поверхової забудови у Крилатському і є яскравим прикладом невикористаних можливостей. При цьому на схемі поверховість секцій визначена як максимально можлива з умов незатінення інсольованих вікон у даному комплексі. До речі, місце інсольованих вікон визначено було на основі аналізу планів житлових секцій.

Рис. 3.26. Обґрунтування допустимої поверховості забудови

за допомогою ГІЗ у Крилатському (Москва)

Наявність такої аксонометричної схеми дозволяє на високому та якісному рівні розв’язувати завдання створення функціонально доцільної, складної за конфігурацією в плані й виразної об’ємно-просторової композиції житлової забудови змішаної поверховості. При цьому в пошуках остаточного рішення композиції зовсім необов’язково намагатися досягти найбільш можливу висоту окремих секцій або будинків, а тим більше прямолінійного їх завершення. Це ще один шлях виявлення індивідуальних рис забудови в процесі композиційного пошуку об’ємно-просторового її вирішення.

Рис. 3.27. Аксонометрична схема допустимої поверховості (або висоти) у житлових секціях для ділянки забудови у Крилатському