Сутність та класифікація кредитів комерційних банків

Банківське кредитування здійснюється відповідно до наступних принципів:

· Принцип терміновості означає, що позичка повинна бути повернута позичальником у встановлені кредитним договором строки;

· Принцип забезпеченості – це відповідність між вартістю майна (що є заставою) і заборгованості по позичці;

· Принцип платності полягає в тому, що за користування позичкою клієнт виплачує банку крім вартості основного боргу додаткову суму у вигляді відсотків;

· Цільовий характер передбачає вкладення позикових засобів у конкретні господарські

Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш зручною є така класифікація бан­ківських кредитів:

1) за основними категоріями позичальників;

2) за цільовим спрямуванням:

3) за строками користування:

4) залежно від забезпечення:

5) за методами надання:

6) залежно від кількості кредиторів:

7) залежно від порядку погашення:

8) за характером і способом сплати процентів:

9) за ступенем ризику.

Виходячи з основних категорій позичальників розрізняють кредити:

• галузям народного господарства:

• населенню:

• державним органам влади.

Залежно від цільового спрямування кредити поділяються на:

• виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів):

• споживчий (споживчі цілі населення).

За строками користування кредити є:

строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути:

а) короткостроковими (до 1 року);

б) середньостроковими (1—3 роки):

в) довгостроковими (понад 3 роки):

до запитання (онкольні) — видаються на невизначений строк. (позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається на рахунок позичальника:

прострочені — по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув:

відстрочені (пролонговані) — щодо яких за клопотанням пози­чальника банком прийняте рішення про перенесення строків пога­шення кредиту на більш пізню дату.

В залежності від забезпеченнякредити є:

• забезпечені (ломбардні)— надаються під забезпечення:

• незабезпечені (бланкові) — надаються без забезпечення.

Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов'язання позичальника погасити позичку. Вони пов'язані з великим ризиком для банку, тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності позичальника і надаються під більш високий відсоток.

Забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення. Формами забезпечення кредитів є:

· гарантія, або порука третьої сторони:

· переуступка контрактів, дебіторської заборгованості;

· застава товарних запасів:

· застава дорожніх документів, нерухомого майна, цінних папе­рів, дорогоцінних металів, страхування.

Гарантія, або порука — це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності: оформляє­ться як самостійний обов'язок гаранта чи поручителя. Кредити під гарантію видаються позичальнику лише в тому випад­ку, якщо гарант є платоспроможною особою. Платоспроможність гаранта повинна бути підтверджена банком, що його обслуговує. Для цього підприємство-гарант перед тим, як видати гарантійний лист підприємству, що звернулося до нього з проханням висту­пити гарантом по позичці, надає цей лист в свою установу банку. Банк гаранта після перевірки його платоспроможності робить відповідний напис на гарантійному листі і завіряє його підписами керівних осіб банку, а також печаткою.

При настанні терміну погашення позички і відсутності коштів на рахунку позичальника непогашена заборгованість переноситься на рахунок прострочених позичок. Одночасно банк позичальника пові­домляє гаранта про неповернення кредиту гарантоотримувачем, і гарант через три дні з моменту отримання повідомлення повинен погасити пози­чку своїм платіжним дорученням. Після погашення всієї суми креди­ту дія гарантії припиняється. Якщо гарант відмовляється від виконання свого зобов'язання або виявляється на момент пред'явлення до нього вимоги про пога­шення кредит неплатоспроможним, банк пози­чальника повинен звернутися в арбітраж або третейський суд.

Банк як юридична особа теж може виступати гарантом по кредитах. Гарантія платежу є платною послугою, що надається банком на основі договору, який укладається з суб'єктом господарювання. У дого­ворі передбачаються строк надання гарантії, сума, комісійна винаго­рода за гарантію платежу, порядок і строк його переказу, а також роз­мір відсоткової ставки за користування ресурсами банку у випадку по­гашення за гарантоотримувача кредиту, одержаного в іншому банку.

Найбільш прийнятним варіантом бланкового (незабезпеченого заставою) кредиту є гарантія Уряду України або гарантія акціонера банку (в межах суми належних йому акцій).

Переуступка контрактів практикується при кредитуванні буді­вельних компаній, що здійснюють регулярні поставки товарів або послуг за контрактом. Боржник переуступає контракт кредитуючому банку, внаслідок чого надходження коштів від замовника зарахо­вуються в погашення кредиту.

Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку рахунків, що вимагають оплати за поставлені позичальником товари (виконані роботи чи надані послуги). Існує два різновиди переуступки:

1) без повідомлення дебіторів. У цьому випадку грошові надходження від дебіторів передаються банку позичальником;

2) з повідомленням дебіторів. Дебітори направляють платежі безпосередньо банку.

Переуступка (цесія) на користь банку вимог і рахунків позичаль­ника до третьої особи означає передачу права банку змінювати на­прям виручки на погашення кредиту при настанні терміну його по­вернення. Цесія проводиться на основі укладеної між банком і позичальником угоди, в якій вказуються сума вимог і рахунків, що підлягають переуступці, та інші умови. Якщо позичальник має розрахунковий рахунок у даному банку, то угоду про переуступку може і не укладати, а передбачити це в кредитній угоді

Забезпечення товарними запасами означає, що предметом заста­ви можуть бути сировина, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. Перевага надає­ться товарам, торгівля якими ведеться на біржі, тобто по яких легко ви­значити ринкову ціну. Умовою застосування товарних запасів як застави є їх застрахованість. Існує два способи оформлення даного за­безпечення: під складські квитанції і під розписки, що підлягають збе­ріганню. За першого способу заставні товари вилучаються у позичаль­ника і передаються на зберігання складській компанії. Складські квитанції виступають забезпеченням кредиту. Після погашення позички банк виписує ордер на видачу товарів позичальнику. За другого спосо­бу товари знаходяться на відповідальному зберіганні у позичальника, однак контроль за ними доручається представникам банку-кредитора або третім особам (наприклад, складській компанії). У цьому випадку забезпеченням являються розписки, що підлягають зберіганню. Найбільш прийнятним способом зберігання застави є другий-оскільки перший (під складські квитанції) пов'язаний зі значними витратами, що позначається на ціні позички. Другий спосіб дозволяє знизити витрати по зберіганню застави, проте збільшує ризик банку. Видача позички під розписки, що підлягають зберіганню, вимагає високої надійності клієнта.

Забезпечення товарами в обігу застосовується в практиці вітчизняних та зарубіжних банків при кредитуванні торговельних організацій. Ці організації повинні мати постійний запас цінностей для виставлення на продаж. У даному випадку предмет застави знаходиться не лише у володінні, але й в розпорядженні і користуванні позичальни­ка. За такого виду застави підприємство може змінити одні заставні цінності на інші, але умовою використання товарів є обов'язкове їх поновлення в сумі використаних цінностей. Застава товарів в обігу мала також назву застави з перемінним складом, оскільки між моментом продажу товарів і моментом поновлення товарного запасу можлива невідповідність, заставне зобов'язання не завжди гарантує повернення кредиту.

Забезпечення дорожніми документами використовується при кредитуванні експортно-імпортних операцій. Умовою видачі кредиту під забезпечення дорожніми документами є страхування вантажу.

Забезпечення іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якому предмет застави залишається у заставодавця чи третьої особи. Іпотека – об’єкти нерухомості (будівлі, споруди, квартири, земельні ділянки громадян, багаторічні наса­дження тощо).

Забезпечення рухомим майном - об­ладнанням, машинами, механізмами, інвентарем, транспортними засобами, товарами довгострокового вжитку.

Забезпечення цінними паперамиздійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного па­перу. Умовою використання цінних паперів як форми застави має бути їх висока ліквідність.

Застава цінних паперів відбувається з передачею заставних цін­них паперів на зберігання банку. Одержувачем кредиту може бути будь-яке платоспроможне підприємство, якому на правах власності належать цінні папери зовнішніх емітентів, тобто інших підпри­ємств, банків, а також держави. Власні акції та облігації підприємства-позичальника не приймаються банком у забезпечення позички. Перед видачею позички під цінні папери банк бере до уваги такі фактори:

• якість цінних паперів (тобто їх справжність та платоспромож­ність),

• можливість реалізації цінних паперів як об’єктів застави на вторинному ринку:

• платоспроможність емітента цінних паперів (чим вища їх репутація або чим стабільніший дохід, що виплачується по цінних паперах, тим стійкіший курс цін­них паперів та вища їх ліквідність);

• наявність у цінних паперів ринкової вартості, тобто їх котиру­вання на фондовій біржі.

При непогашенні позичальником заборгованості по позичці у встановлений термін передані у забезпечення кредиту цінні папери у встановленому порядку переходять у власність банку. Банк може ці папери залишити за собою або продати їх за реальним курсом і по­гасити позичку клієнта.

За методами надання кредити поділяються на:

• кредити, що надаються у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту;

• відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаю­ться у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погод­ження кожний раз із банком умов кредитного договору;

• гарантовані — банк бере на себе зобов'язання у разі потреби надати кредит клієнту визначеного розміру протягом відповідного періоду. Гарантовані кредити, в свою чергу, можуть бути двох видів:

а) з обумовленою датою видачі кредиту;

б) з наданням кредиту в міру виникнення потреби в ньому.

Залежно від кількості кредиторів розрізняють кредити:

• надані одним банком;

• консорціальні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну позичальнику суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит.

• паралельні, що передбачають участь в їх наданні кількох банків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах.

В залежності від порядку погашення, кредити поділяються на ті, що

погашаються:

· поступово (в розстрочку);

· водночас із закінченням строку кредитного договору;

· у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитним договором.

За характером та способом сплати відсотків:

• з фіксованою відсотковою ставкою;

• з плаваючою відсотковою ставкою;

• зі сплатою відсотків по мірі використання наданих коштів (зви­чайний кредит);

• зі сплатою відсотковою одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

За ступенем ризику кредити поділяються на:

· стандартні

· під контролем;

· субстандартні;

· сумнівні;

· безнадійні.

Наведемо приклади програм кредитування банків України для фізичних осіб(але в кожного конкретного банку є свої вимоги):

1.Споживчі кредити під депозитні засоби на рахунках громадян.

Надають можливість одержати кредит при наявності засобів на депозитному рахунку й засобів від погашення ощадних сертифікатів. Забезпеченням по кредиту виступає договір застави майнових прав на засоби, що перебувають на депозитних рахунках й ощадних сертифікатах, зі строком кредитування - до 1 року, але не більш ніж термін дії депозитного внеску (депозитного сертифіката), із засобів якого погашається заборгованість за кредитом або відсотками за користування кредитом у випадку несплати позичальником.

2. Кредит під поручительство.

Забезпеченням по кредиту виступають договір поручительства не менше ніж двох фізичних осіб. Споживчі кредити під забезпечення договорами поручительства надаються фізичним особам - громадянам України на наступних умовах:

· строк кредитування - до 6 місяців;

· сума надання кредиту - не більше 2000 гривень;

· обов'язкове страхування життя позичальника й поручителів на користь банку.

3. Житло в кредит (іпотечний кредит).

Банк надає можливість стати власником квартири вже сьогодні, оплативши частину її вартості. Забезпеченням по кредиту виступає квартира, що стає власністю позичальника, але залишається в заставі в банку до моменту повної виплати кредиту. Іпотечні кредити для придбання житла надаються фізичним особам - громадянам України на наступних умовах:

· кредит видається фізичним особам для оплати частини нерухомості, що купується ними, через фірми, що здійснюють операції з нерухомістю;

· основним забезпеченням кредиту є застава житла, що придбане на цей кредит;

· обов'язкове страхування здобуває нерухомість, що;

· строк кредитування - до 5 років;

· сума надання кредиту не перевищує еквівалент 100 000 дол. США;

· максимальний розмір виданого кредиту не перевищує 50% від ринкової вартості нерухомості, придбаної покупцем.








Дата добавления: 2016-05-05; просмотров: 828;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.015 сек.