Оцінка платоспроможності позичальника.

Оцінка кредитоспроможності позичальника – це важливий етап процесу кредитування, який передбачає визначення ринкових позицій, структури капіталу, прибутковості підприємства та його здатності повертати позику у встановлений термін.

Виходячи з правового трактування, кредитоспроможність – наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Нині у банках України застосовується доволі широкий спектр методик визначення кредитоспроможності, тобто спроможності позичальника при конкретних умовах кредитування в повному обсязі та у визначений кредитною угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобов'язаннями. Кожний банк розробляє власну систему оцінки, враховуючи певні особливості кредитної політики, технологічний потенціал, спеціалізацію, конкретні умови кредитного договору тощо. Методики оцінки кредитоспроможності позичальників відображаються у внутрішньобанківських документах. Згідно постанови НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями» визначено методику оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб шляхом застосування математичної моделі для розрахунків показника їх платоспроможності. Положення є кодифікованим документом, що передбачає використання єдиних підходів до оцінки активних операцій, а зокрема: кредитів, коштів у банках, дебіторської заборгованості, цінних паперів, фінансових зобов'язань .

Варто зазначити, що відповідно з Положенням НБУ, банк здійснює оцінку фінансового стану позичальника, шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника – юридичної особи.

Розрахунок інтегрального показника здійснюється із застосуванням багатофакторної дискримінантної моделі наступним чином:

(6.1)

де Z - інтегральний показник;

К₁, К₂ ... К_n - фінансові коефіцієнти, що визначаються на підставі даних фінансової звітності боржника - юридичної особи;

а₁, а₂ ... а_n - параметри, що визначаються з урахуванням вагомості та розрядності фінансових коефіцієнтів і щорічно актуалізуються Національним банком України на підставі даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб. Банк для актуалізації параметрів дискримінантної моделі подає до Національного банку України відповідну інформацію щодо даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб за формою та у строки, установлені Національним банком України; а₀ - вільний член дискримінантної моделі, значення якого щорічно актуалізуються Національним банком України.

Положення передбачає відмінні моделі розрахунку інтегрального показника боржника для підприємств різних видів економічної діяльності, відтак, для прикладу наведено розрахунок інтегрального показника для великих і середніх підприємств (табл. 6.1.).

Таблиця 6.1