Особливості ділового етикету в зарубіжних країнах. Риси характеру й особливості

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ЕТИКЕТУ

Існують певні правила поведінки та спілкування, які будуть справедливі в будь-якій країні перебування:

1. Слід поважати національні традиції в їжі, свята, релігію і керівництво країни, в якій Ви знаходитесь.

2. Необхідно утриматися від критики і будь-яких порівнянь зі своєю країною.

3. Слід завжди бути пунктуальним, враховувати рух на дорогах і скупчення людей на вулицях.

4. Не варто хвалитися своїм матеріальним становищем.

5. Корисним буде ознайомитися з грошовою системою країни, в якій Ви знаходитесь.

6. У будь-якій країні дуже важливі титули, тому ними слід користуватися.

7. Кореспонденція повинна мати суто офіційний характер.

8. Приїжджаючи не в перший раз в країну, слід подбати, щоб на звороті Вашої візитної картки була інформація на мові цієї країни.

9. Слід обов'язково вставати, коли звучить національний гімн країни; варто також спостерігати і повторювати дії Ваших господарів.

10. Не варто надягати специфічні національні костюми на зразок тоги або сарі (можливо, це має релігійний характер).

11. Неможливо вимагати, щоб все було, як у Вас вдома: їжа, обслуговування і т.п. Загальний рада при прийнятті незнайомої їжі - їжте те, що Вам пропонують, і не питайте, що це таке. Потрібно порізати свою порцію на дрібні шматочки, так вона без праці потрапить Вам у шлунок.

12. Імена слід запам'ятовувати. Якщо ім'я важкий, слід потренуватися в його вимові. Потрібно мати на увазі, що імена можуть вказувати на соціальний статус та сімейний стан. По іменах кликати людей не варто, якщо вони самі про це не попросять.

13. У будь-якій країні цінується ввічливість, особливо в державах Азії.

14. Якщо Ви не знаєте мови країни, в якій перебуваєте, необхідно мати перекладача на переговорах. Знання ж декількох основних фраз абсолютно необхідно. При бесіді через перекладача вельми бажана присутність людини, який добре володіє обома мовами, з тим, щоб він контролював переклад і виправляв помилки.

Якщо ділові партнери говорять дуже швидко для Вас, можете чемно попросити їх говорити повільніше, мотивуючи це своїм слабким знанням мови. Але не слід звинувачувати їх ніколи в тому, що вони швидко говорять. Точно так само, якщо переговори ведуться на Вашій рідній мові, неприпустимо звинувачувати співрозмовникам за акцент, також слід говорити повільно, чітко промовляючи слова. Не варто розповідати анекдотів в силу особливої специфіки національного гумору, також слід уникати сленгу.

15. Істотним елементом ділового іміджу є одяг як частина зовнішності. Вона повинна бути непомітною, добре зшитою і високої якості. Як правило, передбачається носити білі сорочки й темні костюми. Жінкам у ділові поїздки краще штани не вдягати, як і занадто короткі спідниці або плаття без рукавів.

16. Слід пам'ятати, що в буддійських храмах, мусульманських мечетях, японських будинках і ресторанах, індійських і індонезійських будинках заборонено перебувати у взутті. Взуття ставиться біля входу, шкарпетками до дверей.

17. Що стосується витрат, то не слід витрачати понад необхідного воду, тепло і світло, перебуваючи в чужій країні. В окремих країнах до телефонів підключені лічильники. Тому спочатку необхідно запропонувати господареві оплатити свій дзвінок, а потім телефонувати.

18. Завжди слід пам'ятати, що привітання у ряді країн мають національне забарвлення. Основною формою є рукостискання. Але в деяких країнах не прийнято потискати руку жінкам, а тому необхідно почекати, поки жінка сама простягне руку. У Франції та країнах Середземномор'я поширені поцілунки в щоку, в Латинській Америці - обійми. Дві притиснуті один до одного перед грудьми долоні - індійське національне привітання.

19. У будь-якій країні необхідно проявляти повагу до старших. Саме вони повинні першими почати розмову. Коли старші за віком люди входять в приміщення, слід встати.

20. У багатьох країнах на бізнес впливає релігія - на розпорядок дня і робочі місяці і дні. Краще дізнатися докладніше про релігію даної країни, але не варто вступати у дискусії на такі теми. Необхідно знати і пам'ятати, що буддійські образи священні: не можна наступати на поріг в Таїланді - під ним мешкають добрі духи; не можна відволікати людину, поверненого лицем до Мекки, а без дозволу не варто фотографувати або чіпати руками релігійні атрибути.

21. Скрізь потрібно мати при собі візитну картку, на якій вказується: назва Вашої організації, посада, титули. Не слід використовувати абревіатури. У Південно-Східній Азії, Африці та на Середньому Сході візитку завжди простягайте правою рукою. У Японії її подають двома руками, потрібним боком до партнера.

22. Слід остерігатися використання звичних жестів (наприклад, «V» як знак перемоги). В інших країнах вони можуть мати зовсім інше значення.

23. Візитна картка вже давно стала важливим інструментом налагодження ділових контактів, підтримки відносин. У Європі можна образити свого партнера по переговорах, не давши йому свою візитну картку. Особливо сильні ці традиції в південних країнах Європи - у Франції, Італії, Іспанії, Португалії. Будь-яке знайомство з бізнесменами в цих країнах починається з обов'язкового обміну візитними картками, тому при діловому спілкуванні завжди необхідно мати із собою достатню їх кількість. Якщо у відповідь на простягнуту візитну картку ви не дасте свою, то слід вибачитися, пояснивши причину й пообіцявши послати її при першій можливості.