Правові форми та види екологічної експертизи

Сьогодні основними формами екологічної експертизи є державна, громадська, спеціалізовано (чи спеціальна) екологічні експертизи.

Еколого-експертні органи після завершення екологічної експертизи повідомляють про висновки через засоби масової інформації. В процесі екологічної експертизи може брати участь громадськість. З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.

Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.

Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюється з урахуванням громадської думки.

Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер.

Державна екологічна експертиза

Провідною формою в системі оцінки екологічного впливу різних об'єктів є державна екологічна експертиза. Вона організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства екології та природних ресурсів, їх органами на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

До проведення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.

Проведення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про екологічну експертизу» державній екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланових і передпроектна документація;

3) інвестиційні проекти, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших про промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, діяльності, яка може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому середовищу і здоров'ю людей.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів або їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Безперечно, що обов'язковому експертного аналізу та оцінки повинні підлягати матеріали, пов'язані з розміщенням особливо екологічно небезпечних видів господарської та іншої діяльності. До екологічно небезпечних видів господарської діяльності віднесені об'єкти атомної промисловості та енергетики, біохімічного, біотехнічного і фармацевтичного виробництва, нафтохімії, нафтопереробки, хімічної промисловості, металургії, об'єкти, пов'язані з обробкою, транспортуванням, зберіганням та захороненням небезпечних промислових відходів, виробництвом і застосуванням мінеральних добрив, пестицидів, вибухових речовин і ракетного палива та ін.

До таких об'єктів можна віднести види діяльності з виробництва електричної енергії на основі органічного палива, виробництва азбесту, скла, цементу, целюлози, зберігання і транспортування паливних, токсичних, вибухонебезпечних речовин, включаючи матеріали, що створюють отруйні продукти горіння і порохові вибухи, а також дослідницької діяльності, в процесі якої використовуються у великих кількостях токсичні речовини, природні і штучні синтезовані організми, бактерії і віруси.

Державній екологічній експертизі підлягають техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, режим використання природних ресурсів, здоров'я і життя людей, а також матеріали на створення нової техніки, технології, матеріалів, речовин і продукції в тому числі і тих, які закуповуються за кордоном.

Еколого-експертний орган, який проводить державну екологічну експертизу, робить висновок, що містить оцінку екологічних наслідків, можливих при реалізації експортованого об'єкта, зауваження щодо виявлених недоробок, встановлених при проведенні експертизи, рекомендації для замовника та інших зацікавлених осіб за умовами реалізації експортованого об'єкта.

Громадська екологічна експертиза

При необхідності вирішення складних екологічних проблем неодмінно постає питання про проведення громадської (соціальної) екологічної експертизи, наприклад, з розвитку населеного пункту, відповідного регіону або розміщення окремих галузей народного господарства і продуктивних сил або реалізації проекту конкретного будови.

Громадськість може брати участь в еколого-експертної діяльності в такий спосіб:

1) самостійно організовувати і здійснювати громадську екологічну експертизу;

2) делегувати представників громадськості до складу державних еколого-експертних комісій, груп;

3) брати участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях, організованих суб'єктами екологічної експертизи, виступати в засобах масової інформації, подавати письмові зауваження, пропозиції та рекомендації;

4) передавати висновки громадської екологічної експертизи в підрозділи державної екологічної експертизи, а також в орган, уповноважений приймати рішення щодо подальшої реалізації об'єкта експертизи, і зажадати від них врахування думки громадськості;

5) оскаржувати висновки державної екологічної експертизи, а також рішень, прийнятих відповідними органами на підставі висновків державної екологічної експертизи, до вищих органів, а в разі незгоди з рішеннями цих органів - в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Можуть створюватися як постійно функціонуючі, так і тимчасові еколого-експертні структури. Наприклад, Українська екологічна асоціація «Зелений світ».

Спеціальні екологічні експертизи

Інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями (Наприклад, екологічний аудит, але тільки організаціями, що мають ліцензію).

Ще при Держкомприроди СРСР в 1988 р був створений Міжнародний центр оцінки впливу на навколишнє середовище (МЦ ОВНС). Він створений для оцінки впливу різних об'єктів на навколишнє середовище, включаючи визначення екологічної безпеки народногосподарських об'єктів, які намічаються для розміщення за участю зарубіжних фірм, проведення екологічних експертиз із залученням висококваліфікованих зарубіжних експертів в цій області, і т.д.

Однак спеціалізовані екологічні експертизи проводяться не тільки структурами, які створюються при державних органах в області екології. За останні роки особливого поширення набула практика проведення спеціалізованих екологічних експертиз структурами, що утворюються громадськими організаціями та об'єднаннями в сфері науки і техніки. (Наприклад, Центр «Кіевексперт», Центр Незалежних Екологічних Експертиз «ЕКОЛЕКС»). Це спеціалізовані еколого-експертні формування, співпрацює як з підрозділами державних і муніципальних екологічних органів, так і з різними громадськими об'єднаннями.

Види екологічної експертизи:

1. по необхідності проведення. Поділяються в свою чергу на обов'язкову, яка проводиться за тими видами діяльності та об'єктів, які відносяться до об'єктів підвищеної безпеки і ініціативну, яка здійснюється з ініціативи самих замовників або за рішенням державних органів;

2. за часом і процедурою. Первинна здійснюється в загальному порядку. І вторинна (додаткова), яка призначається в разі оскарження висновків первинної екологічної експертизи за рішенням відповідних органів, які приймали рішення про проведення експертизи (ст.44 З-ну «Про екологічну експертизу»);

3. за територіальними ознаками: загальнодержавні, регіональні, місцеві, локальні.

4. по об'єктному складу: екологічна експертиза нормативних актів, нормативно-технічних документів, проектних матеріалів, технологій, речовин, систем, техніки, діючих об'єктів і комплексів, екологічних ситуацій.