Вихід на ринок за допомогою переносу виробництва в країну-імпортера

Створення виробництва товарів у країні-імпортері звичайно заохочується по всіх країнах світу (виділяються субсидії, даються пільгові кредити, пільги в оподатковуванні і т.п.).

Переважно застосовується при:

Ø Наявності значних потенційних можливостей з реалізації продукції, що виправдують вкладення засобів в організацію не тільки збуту, але й виробництва продукції.

Ø Цільової спрямованості збуту продукції на даний ринок як єдиний чи переважно можливий ринок збуту продукції.

Ø Надання урядом країни-імпортера безповоротних субсидій, безпроцентних кредитів, пільгового оподатковування, державних замовлень на продукцію і т.п.

Ø Наявність можливостей зі зниження собівартості продукції при виробництві в країні-імпортері за рахунок зниження вартості ресурсів (природних, трудових, енергетичних та ін.) у порівнянні з вартістю ресурсів у країні-імпортері й зниження транспортних витрат.

Ø Єдино можливому способі виходу на даний ринок (інші способи або економічно недоцільні, або неможливі через створення країною-імпортером бар'єрів для імпорту продукції в країну).

Реалізація продукції може здійснюється як через власну збутову мережу, так і через посередників, або в змішаний спосіб.

Використання цього способу може потребувати:

Ø наявність повної та достовірної інформацію про зовнішній ринок, насамперед, для визначення обґрунтованості витрат стосовно можливих обсягів реалізації продукції;

Ø урядової підтримки чи сприятливої для реалізації проекту політичної та економічної ситуацію в країні-імпортері, а також перспективи по її збереженню на період реалізації проекту.

Переваги:

Ø Дозволяє мати детальну, достовірну інформацію про ринок безпосередньо із самого ринку.

Ø Може дозволити знизити собівартість продукції за рахунок зниження вартості ресурсів (природних, трудових, енергетичних та ін.) у порівнянні з вартістю ресурсів у країні імпортері, зниження транспортних витрат, надання урядом країни-імпортера безповоротних субсидій, безпроцентних кредитів, пільгового оподатковування, державних замовлень на продукцію і т.п.

Ø Збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок підвищення довіри місцевого населення до продукції зниження цін на продукцію (за рахунок зниження собівартості), одержання державних замовлень.

Ø Дозволяє уникнути митно-тарифних бар'єрів країни-імпортера.

Недоліки:

Ø Вимагає значних первинних інвестицій для одержання повної і достовірної інформації про зовнішній ринок, для створення виробництва в країні-імпортері, для здійснення рекламно-інформаційної кампанії, для навчання персоналу.

Ø Не може застосовуватися при наявності політичної й економічної нестабільності в країні-імпортері

ЛІТЕРАТУРА

1. Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред. И.П.Фаминского. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 512 с.

2. Иванова М.Б. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. — М.: Издателство РИОР, 2004. — 105 с.

3. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учеб. - М.: Юристъ, 1998.

Контрольні питання:

1. Прямий вихід на ринок (сутність)

2. Опосередкований вихід на ринок (сутність)

3. Вихід на ринок за допомогою переносу виробництва до країни-імпортеру (сутність)

4. Основні переваги прямого виходу на ринок (перелік)

5. Основні переваги опосередкованого виходу на ринок (перелік)

6. Основні переваги виходу на ринок за допомогою переносу виробництва до країни-імпортеру (перелік)

7. Основні недоліки прямого виходу на ринок (перелік)

8. Основні недоліки опосередкованого виходу на ринок (перелік)

9. Основні недоліки виходу на ринок за допомогою переносу виробництва до країни-імпортеру (перелік)

10. Змішаний вихід на ринок (сутність)

11. Коли переважно застосовується змішаний вихід на ринок.

ТЕМА 4