ТРАЄКТОРІЯ ЗНИЖЕННЯ ППТ ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ ПРИ ВІДСУТНОСТІ ВІТРУ

Аналіз послідовності роботи в повітрі, при десантуванні повільно-падаючого тіла, показує, що всю траєкторію його зниження від моменту відділення від літака до моменту його приземлення, з сприйнятливою для практичних цілей точністю, умовно розбивають на чотири етапи (рис. 1.2):

I. Етап вільного падіння – це ділянка від моменту відділення ППТ від літака до моменту розкриття стабілізуючого парашута. На цій ділянці ППТ втрачає висоту, яка дорівнює висоті вільного падіння –

II. Етап зниження на стабілізуючому парашуті – це ділянка від моменту розкриття стабілізуючого парашута до моменту початку наповнення основних куполів. На цій ділянці ППТ втрачає висоту, рівній висоті стабілізації –

III. Етап наповнення основних куполів – це ділянка від моменту початку розкриття основних куполів до їх повного наповнення. На цій ділянці ППТ втрачає висоту, яка дорівнюється висоті наповнення основних куполів –

IV. Етап зниження на основних куполах – це ділянка від моменту повного наповнення основних куполів до моменту приземлення ППТ. На цій ділянці ППТ втрачає висоту, яка дорівнюється висоті зниження на основних куполах –

Таким чином, вся висота десантування ( ) від моменту відділення від літака до моменту приземлення складається із чотирьох ділянок:

(1.6)

Кількість етапів і облік балістичних властивостей ППТ залежать від степені автоматизації засобів десантування, що встановлені на літаку та процесу десантування загалом.

Іноді задачу обліку балістики ППТ вирішують на двох етапах, забезпечуючи при цьому достатню точність десантування:

─ етап зниження на стабілізуючому парашуті;

─ етап зниження на основних куполах.

Це пов’язано з тим, що стабілізуючий парашут вводиться практично одразу після відокремлення від літака парашута чи вантажу. Етап наповнення основних куполів виділяти як окремий недоцільно, так як одну частину ділянки наповнення можна віднести до ділянки стабілізації, а іншу – до ділянки зниження на основних куполах. Таким чином ділянку вільного падіння та ділянку наповнення основних куполів можна окремо не розглядати.

В сучасних автоматизованих системах десантування облік балістики ППТ виконується на чотирьох ділянках зниження ППТ.

При застосовуванні однокупольних парашутних систем виділяють наступні етапи зниження ППТ (рис. 1.3):

─ етап стабілізації ( ) включає в себе ділянку вільного падіння ( ), ділянку зниження на стабілізуючому парашуті ( ) та ділянку наповнення основних куполів ( ), тобто:

;

(1.7)

─ етап зниження на основному куполі ( ), на цьому етапі ППТ втрачає висоту на ділянці зниження на основному куполі ( ), тобто:

(1.8)

Межа між двома етапами проходить до лінії , що поділяє ділянку наповнення основного купола від ділянки зниження на основному куполі.

При застосовуванні багатокупольних парашутних систем виділяють наступні етапи зниження ППТ (рис. 1.4):

─ етап стабілізації ( ) включає в себе ділянку вільного падіння ( ), ділянку стабілізації ( ) та 2/3 (67%) ділянки наповнення основних куполів ( ), тобто:

(1.9)

─ етап зниження на основних куполах ( ) включає в себе 1/3 (33%) ділянки наповнення основних куполів ( ) та ділянку зниження на основних куполах ( ), тобто:

(1.10)

Межа між I i II етапами проходить через точку умовного наповнення основних куполів.

В обох випадках вся висота десантування містить у собі дві ділянки: ділянку стабілізації ( ) та ділянку зниження на основних куполах ( ), тоді:

(1.11)

Основною задачею балістики ППТ, як і балістики авіаційної бомби, являється знаходження методів розрахунку траєкторії ППТ після його відділення від літака з тим, щоб знайти точку у просторі, відділившись в якій від літака парашутист або вантаж приземлиться у задану точку. Для цього штурман повинен знати траєкторію руху ППТ, елементи траєкторії і порядок їх розрахунку, уміти враховувати зміни траєкторії в залежності від умов десантування.

Основними елементами траєкторії повільно-падаючого тіла (в умовах відсутності вітру) являються:

─ середня швидкість зниження ППТ на різних ділянках траєкторії – ;

─ час зниження ППТ на ділянках траєкторії і сумарний (загальний) час зниження – ;

─ штильове віднесення ППТ – .

Всі вищезазначені елементи траєкторії зниження ППТ беруться до уваги при розрахунку прицільних даних на десантування. Тому розглянемо методику і порядок їх визначення.