Особливості надання та погашення окремих видів кредиту

Організація кредитних відносин банку з клієнтами визначається багатьма факторами, включаючи стратегію і тактику банку, кваліфікацію банківських працівників, розмір капіталу, кредитну політику банку тощо.

Кредитний договір включає:

1. Предмет договору (ціль, сума, строк, погашення, відсоток).

2. Умови забезпечення кредиту (форма забезпечення, посилання на додаткові документи, наприклад: становий договір).

3. Зобов'язання банку (відкриття рахунку, надання консультацій, перевірка забезпеченості й цільового використання кредиту).

4. Зобов'язання позичальника (використання на зазначені цілі, повернення кредиту в строк, інформація про хід виконання угоди, надання звітності).

5. Права банку (відстрочка погашення, перевірка використання й забезпечення, можливість розриву угоди)

6. Права позичальника (дострокове погашення, можливість відстрочки).

7. Особливі умови договору (перерахування суми кредиту, зміна процентної ставки, зміна умов договору, спірні питання, зміна юридичної адреси).

8.Реквізити

Етапи кредитування включають:

І етап. До банку подається заявка (клопотання) на отримання кредиту. На цьому етапі оцінюються сильні й слабкі сторони майбут­нього позичальника та об'єкта кредитування. Крім заявки, на прохання банку клієнт подає ряд документів: статутні та інші засновницькі документи, бухгалтерський баланс та фінансовий звіт на останню звітну дату, контракти або копії контрактів, техніко-економічне обґрунтування необхідності кредиту, бізнес-план тощо. Після ознайомлення з документами працівник банку проводить попередню бесіду з потенційним позичальником, що дозволяє з'ясувати важливі деталі щодо умов надання та погашення кредиту. На цьому етапі банк приділяє увагу достовірності документів та інформації, на основі яких вирішується питання про надання кредиту.

2 етап. Передбачає вивчення кредитоспроможності клієнта. При цьому аналіз кредитної заявки клієнта та його кредитоспроможності базується на використанні різних джерел інформації, серед яких:

• матеріали, отримані безпосередньо від позичальника;

• матеріали, що знаходяться в архіві і базі даних самого банку;

• відомості, отримані від кредиторів, покупців і постачальників позичальника та з зовнішніх джерел.

Велике значення мають архіви банку. Якщо клієнт вже отриму­вав кредит у цьому банку, то в архіві містяться відомості про мож­ливі затримки в погашенні боргу або інші порушення.

Із зовнішніх джерел найбільш важливим є відомості, отримані з інших банків, які обслуговують даного клієнта, та в його ділових партнерів.

Можна провести перевірку позичальника на місці. Дуже важливо з'ясувати рівень компетенції працівників, що очолюють бухгалтер­ську, фінансову, маркетингову служби, адміністративний апарат. Під час відвідування клієнта можна з'ясувати деякі питання, що не були розглянуті під час попередньої бесіди, а також скласти уявлен­ня про стан майна, яким володіє підприємство.

3 етап. Полягає в розробці умов процесу кредитування, підготовці і укладанні кредитної угоди. Цей етап називають ще структуруванням кредиту, в ході якого визначають основні умови кредитної угоди .

Банк визначає параметри позички: вид кредиту, суму, строк, спо­сіб видачі і погашення кредиту, забезпечення, рівень відсоткової ставки, інші деталі. Банк повинен запропонувати клієнту той вид кредиту, який найбільшою мірою відповідає характеру кредитованого заходу.

Розробляється також графік погашення кредиту у відповідності зі строками оборотності того виду капіталу, на формування якого ви­дасться позичка.

Після закінчення роботи по структуруванню кредиту кредитний працівник банку переходить до переговорів про укладання кредитної угоди з клієнтом. При цьому клієнту надаються пропозиції по умовах майбутньої кредитної угоди. Вони можуть суттєво відрізнятись від тих, що містяться в кредитній заявці. Зближення позицій банку і клієнта та досягнення компромісу є кінцевою метою переговорів.

Після досягнення згоди по всіх питаннях підписується кредитна угода.

4 етап. Характеризується тим, що відбувається безпосереднє надання кредиту, а також здійснюється контроль за виконанням умов кредитного договору. З метою контролю за своєчасним погашенням кредиту та забезпеченням нарахування відсотків видача позичок проводиться з окремих позичкових рахунків. Кредит може надаватися одночасно, тобто у всьому обсязі, або частинами в строки, обумовлені договором.

Якщо в процесі кредитування змінились умови здійснення кредитованого проекту і це призвело потреби у додаткових коштах, банк може задовольнити цю потребу на умовах укладання додаткової кредитної угоди.

5 етап процесу банківського кредитування полягає в поверненні кредиту разом з відсотками. У ряді випадків сторони можуть подовжувати термін дії кредитної угоди (пролонгація), для чого вносяться зміни або доповнення до кредитної угоди. Процес кредитування включає контроль з боку банку за виконанням умов кредитної угоди. Особлива увага приділяється своєчас­ності сплати позичальником відсотків за користування позичкою.

Існує багато сигналів, що свідчать про погіршення фінансового стану позичальника, які працівник банку повинен вміти розпізнавати. Для цього використовуються аналіз фінансової звітності, особис­ті контакти з позичальником, повідомлення від третіх осіб. Якщо банк виявляє проблемну позичку, він негайно повинен вжити заходів для забезпечення повного і своєчасного її повернення.

Найдоцільнішим кроком буде розробка разом з позичальником заходів щодо покращення фінансового стану підприємства. Якщо цей спосіб не дасть результатів, банк повинен забезпечити свої інтерес шляхом реалізації забезпечення, пред'явлення претензії до гаранта і т. д. Крайній захід — порушення питання про оголошення позичальника банкрутом.

Перерахуємо основні фактори, що впливають на величину процентної ставки:

· дисконтна ставка НБУ;

· процентні ставки по депозитних операціях;

· характер забезпечення кредиту;

· рівень кредитного ризику;

· попит та пропозиція на ринку кредитних ресурсів;

· строк користування позичкою;

· об'єкт кредитування.

Процентна ставка для кредитів формується Банком на підставі чотирьох компонентів:

· ставка придбання ресурсів;

· адміністративні витрати по наданню й керуванню кредитом;

· передбачуваний прибуток;

· премія за ризик.

Процентна ставка може бути плаваючою й фіксованою. Якщо видається кредит з фіксованою ставкою, кредитний договір установлює ставку, що буде існувати протягом усього терміну дії кредитного договору. Якщо Банком установлюється плаваюча процентна ставка, то як діюча ставка береться ставка на день підписання кредитного договору, а в договорі повинні бути обговорені критерії, що визначають зміну процентної ставки. У випадку зміни процентної ставки, Банк письмово інформує Позичальника. Зміна процентної ставки оформляється по взаємному узгодженню сторін у вигляді Додаткової угоди до основного кредитного договору.