Формування та використання резервів на покриття можливих втрат за активними операціями

Формування та використання резервів на покриття можливих втрат за активними операціями здійснюється згідно Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Банк із метою визначення можливих втрат (збитків) невиконання боржником/контрагентом зобов’язань здійснює оцінку ризику невиконання ним таких зобов’язань (тобто ризику того, що виконання боржником зобов’язання проводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не проводитиметься) за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов’язаннями.

Резерви під втрати за активними операціями(Assets Provisions) – резерви під можливі збитки від проведення активних операцій, які мають певну ймовірність виникнення. Суму таких резервів визначають як частину вартості негативно класифікованих активів, яку банк з певною мірою достовірності, на основі попереднього досвіду, може вважати втраченою і відтак відносить на витрати своєї діяльності. З точки зору обліку резерви є контрактивним регулюючим рахунком, який зменшує облікову вартість активів. Резерви під втрати за активними операціями не включаються до капіталу банку. Ці резерви складаються з резервів під кредитні ризики, резервів під нараховані доходи, резервів під дебіторську заборгованість та резервів під кореспондентські рахунки.

Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов’язаннями.

Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов’язання за такими категоріями якості:

І (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним;

ІІ - помірний ризик;

ІІІ - значний ризик;

IV - високий ризик;

V (найнижча) - реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику активу в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/наданих фінансових зобов’язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об’єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржником із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконанням договірних умов.

Банк під час використання даних рейтингових агентств (компаній) має враховувати те, що за наявності одночасно:

· рейтингів емітента та рейтингів цінних паперів емітента під час оцінки ризику за цінним папером - ураховуються рейтинги цінних паперів і не враховуються рейтинги емітента;

· рейтингів країни боржника (контрагента) та рейтингів боржника (контрагента) - ураховуються рейтинги боржника і не враховуються рейтинги країни боржника (контрагента);

· двох різних рейтингів боржника (контрагента) - ураховується рейтинг того рейтингового агентства (компанії), який є нижчим;

· трьох різних рейтингів боржника (контрагента) - ураховується рейтинг того рейтингового агентства (компанії), який є нижчим із двох найвищих.

Банк формує резерви за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам (у тому числі банкам), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

· строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;

· кредити, що надані іншим банкам;

· кошти на вимогу інших банків (активні залишки);

· кредити, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання;

· кредити, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання;

· вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання;

· кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктам господарювання;

· кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб’єктам господарювання;

· іпотечні кредити, що надані суб’єктам господарювання;

· кредити, що надані органам державної влади;

· кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

· іпотечні кредити, що надані органам державної влади;

· іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

· кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам;

· фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам;

· кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам;

· іпотечні кредити, що надані фізичним особам;

· кошти на вимогу суб’єктів господарювання (активні залишки);

· кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);

· кошти небанківських фінансових установ (активні залишки).

Банк не формує резерву:

· за кредитними операціями між установами в системі одного банку (для банків із 100% іноземним капіталом - за розрахунками з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий, ніж “інвестиційний клас”);

· за коштами, що перераховані Національному банку України.

Банк під час розрахунку резерву за кредитом, наданим нерезиденту, ураховує ризик країни місцезнаходження нерезидента, визначений на підставі інформації про належність країни до відповідної групи ризику, яка ґрунтується на рейтингах країн, установлених провідними світовими рейтинговими агентствами (компаніями), визначеними цим Положенням, та доводиться до відома банків Національним банком України.

Контрольні питання:

1. Що таке активи банку?

2. Назвіть складові активів банку.

3. Що відноситься до високоліквідних активів банку?

4. Що таке недохідні активи комерційних банків?

5. Що належить до ліквідних активів банку?

6. Яким чином формуються резерви за активними операціями банківської установи?

7. Дайте характеристику активних операцій банку.

8. За якими видами кредитних операцій банк формує резерви?

Тестові завдання

1. До дохідних активів відносять (вибрати всі можливі):

а) залишки в касі;

б) залишки на кореспондентському рахунку в НБУ;

в) залишки на кореспондентських рахунках в інших банках;

г) міжбанківський кредит, наданий іншим банкам;

д) міжбанківський кредит, отриманий від інших банків;

е) вклади громадян;

є) кредити надані;

ж) депозити в інших банках;

з) цінні папери, паї, акції, придбані банком;

и) основні засоби і капіталовкладення;

і) факторингові операції;

ї) лізингові операції;

й) валютна позиція банку;

к) витрати майбутніх періодів;

л) дебіторська заборгованість;

м) кредиторська заборгованість.

2. До ліквідних активів відносять (вибрати кілька статей):

а) залишки в касі;

б) залишки на кореспондентському рахунку в НБУ;

в) залишки на кореспондентських коррахунках в інших банках;

г) міжбанківський кредит, наданий іншим банкам;

д) міжбанківський кредит, отриманий від інших банків;

е) вклади громадян;

є) кредити надані;

ж) депозити в інших банках;

з) цінні папери, паї, акції, придбані банком;

и) основні засоби і капіталовкладення;

і) факторингові операції;

ї) лізингові операції;

й) валютна позиція банку;

к) витрати майбутніх періодів;

л) дебіторська заборгованість;

м) кредиторська заборгованість.

3. До ризикових активів відносять (вибрати кілька статей):

а) залишки в касі;

б) залишки на кореспондентському рахунку в НБУ;

в) залишки на кореспондентських рахунках в інших банках;

г) міжбанківський кредит, наданий іншим банкам;

д) міжбанківський кредит, отриманий від інших банків;

е) вклади громадян;

є) кредити надані;

ж) депозити в інших банках;

з) цінні папери, паї, акції, придбані банком;

и) основні засоби і капіталовкладення;

і) факторингові операції;

ї) лізингові операції;

й) валютна позиція банку;

к) витрати майбутніх періодів;

л) дебіторська заборгованість;

м) кредиторська заборгованість.

4. Активи, зважені за ступенем ризику, розраховуються:

а) множенням кожної статті активу на загальний коефіцієнт ризиковості активів;

б) діленням загального коефіцієнта ризику активів на абсолютну суму активів банку;

в) діленням кожної статті активу на відповідний коефіцієнт ризику за шкалою НБУ;

г) множенням кожної статті активу на відповідний коефіцієнт ризику.

5. Про поліпшення управління активами банку з позиції ризику можна говорити, коли:

а) активи, зважені за ступенем ризику, збільшуються;

б) сума резервів під можливі збитки за активними операціями зростає;

в) активи, зважені за ступенем ризику, зменшуються;

г) сума резервів під можливі збитки за активними операціями зменшується.

6. Свідченням ефективного управління активами банку є:

а) зростання абсолютної суми активів банку;

б) зростання абсолютної суми прибутку банку;

в) темпи зростання активів нижчі за темпи зростання прибутку банку;

г) темпи зростання активів вищі за темпи зростання власного капіталу банку.