Характеристика позичкових банківських ресурсів
Види ресурсів | Характеристика ресурсів |
1. Засоби НБУ | Коррахунок НБУ в комерційному банку; короткострокові кредити, отримані від НБУ (овердрафт по коррахунку, по операціях РЕПО, через аукціони, ломбардні кредити, стабілізаційний кредит, інші кредити); довгострокові кредити, отримані від НБУ (через аукціон, за рахунок засобів міжнародних фінансових організацій, стабілізаційний кредит, інші довгострокові кредити) |
2. Засоби інших банків | засоби до запитання інших банків (кореспондентські рахунки), термінові депозити інших банків (депозити овернайт, гарантійні депозити, короткострокові й довгострокові депозити); кредити, отримані від інших банків (овердрафт по коррахунку, кредити овернайт, по операціях РЕПО, інші короткострокові й довгострокові кредити, отримані від інших банків, фінансовий лізинг від інших банків) |
3. Кредиторська заборгованість по операціях з банками | кредиторська заборгованість по операціях з наявними, інша кредиторська заборгованість по операціях з банками |
4. Цінні папери субординованого боргу | засоби, притягнуті від юридичних осіб – нерезидентів і резидентів, як у національної, так й в іноземній валюті на умовах субординованого боргу |
Особливе місце в структурі джерел запозичених кредитних ресурсів банку займає міжбанківський кредит. Він є оперативним способом одержання коштів, має, в основному, короткостроковий характер. Ключовим моментом у визначенні ролі міжбанківського кредиту у формуванні ресурсної бази банків є питання його призначення. Специфіка міжбанківського кредиту полягає насамперед у можливості оперативного одержання коштів банками, в яких виникла потреба в додаткових ресурсах. Банки, які нормально функціонують, використовують міжбанківський кредит як інструмент регулювання власної ліквідності та платоспроможності. За сучасних умов міжбанківський кредит практично є єдиним інструментом, з використанням якого банки можуть реально розв’язувати проблеми поточної ліквідності та додержання окремих економічних нормативів, що регулюють банківську діяльність. Фактично міжбанківський кредит використовується як короткостроковий, може бути епізодичним і надаватися за встановлення між банками кореспондентських відносин.
Використання міжбанківського кредиту дає змогу банкам-кредиторам розмістити їхні тимчасово вільні ресурси в інших банках з метою одержання доходів, а банкам-кредитоодержувачам розширити обсяги своїх активних операцій. Крім фінансової вигоди, банки-кредитори дістають змогу встановлювати ділові партнерські стосунки з іншими банками. Розмістити банківські ресурси — це лише один бік справи. Необхідно мати гарантію своєчасного та повного їх повернення, тобто мінімізувати кредитний ризик. Передусім це передбачає визначення кредитоспроможності банку-позичальника. Банкам-кредиторам вигідніше (за інших рівних умов) надавати міжбанківські кредити, ніж кредитувати суб’єктів господарювання, оскільки останнім, як правило, притаманна нижча надійність, ніж банкам. Проте практика доводить, що це не завжди так, ринок міжбанківських кредитів може бути надто ризиковою сферою розміщення ресурсів.
Міжбанківський кредит – це оперативний по способу одержання засобів джерело із властивим короткостроковим характером. Він надається в рамках кореспондентських відносин, але є дорогим джерелом формування банківських ресурсів. Додаткові ресурси банки можуть здобувати в інших банків або в НБУ. НБУ є кредитором останньої інстанції для комерційних банків.
Міжбанківський кредит надається, як правило, у рамках кореспондентських відносин. Механізм міжбанківських кореспондентських відносин передбачає відкриття кореспондентських рахунків одними банками в інші для здійснення платіжних і розрахункових операцій з доручення один одного. Залучення міжбанківського кредиту здійснюється шляхом прямих переговорів або через посередників. У договорі на міжбанківське кредитування обмовляється строк, сума, порядок погашення кредиту й рівень процентної ставки Банк-позичальник повинен надати інформацію про значення своїх економічних нормативів.
Призначення міжбанківських кредитів:
1) дають можливість виконувати вимоги з обов'язкового резервування;
2) задовольняють потреби клієнтів у коштах;
3) забезпечують ліквідність банку;
4) банки, в яких є надлишок ресурсів, можуть розміщувати тимчасово вільні кошти в банках, де існує їх нестача.
Переваги міжбанківського кредиту порівняно з депозитом:
1) оперативність;
2) не потребує резервування в центральному банку, оскільки не є вкладом;
3) не потребує витрат на маркетинг та інфраструктуру.
Види міжбанківських кредитів:
1) добові (овернайт);
2) строкові;
3) безстрокові (онкольні).
Добові міжбанківські кредити — це, як правило, незабезпечені позички, які надаються банкам з доброю репутацією. В окремих випадках за наявності сумніву щодо платоспроможності позичальника кредитор може вимагати заставу (наприклад, у вигляді державних цінних паперів).
Строкові кредити видаються на строк від кількох днів до кількох місяців (тиждень, місяць, 3 місяці, 6 місяців, рік; на євроринку зустрічаються міжбанківські кредити строком до 5 років).
Кредитна угода на видачу таких кредитів укладається в письмовій формі після оцінки кредитоспроможності банку-позичальника.
Безстрокові кредити. При цьому виді кредиту строки угоди автоматично подовжуються щодня, поки одна зі сторін не прийме рішення про розірвання такої угоди.
Комерційні банки можуть запозичувати грошові кошти у кредитора останньої інстанції – Національного банку України.
Національний банк надає кредити за допомогою:
1) операцій РЕПО;
2) ломбардного кредитування;
3) надання ресурсів через закриті кредитні аукціони.
Операція РЕПО – операція продажі-покупки-продажу державних цінних паперів на підставі індивідуальних генеральних договорів між банком і клієнтом на певний строк із зобов'язанням зворотного покупки-продажу в певний строк або на вимогу однієї зі сторін по заздалегідь обговореній ціні. Суть такого кредитування полягає в тому, що НБУ на підставі генеральної угоди купує у комерційного банку державні цінні папери на відповідний період з обов’язковою умовою їх викупу цим комерційним банком у встановлений строк і за наперед встановленою ціною. Національний банк може здійснювати операції РЕПО як шляхом безпосередньої домовленості з комерційними банками так і через проведення тендера заявок комерційних банків на участь в операціях РЕПО. Залежно від термінів дії операції РЕПО розрізняють:
· нічне РЕПО (терміном дії 1 день; процентна ставка є фіксованою);
· відкрите РЕПО (строк операції в договорі не обмовляється; кожна сторона в будь-який час має право вимагати виконання операції, але з обов'язковим повідомленням про завершення угоди; процентна ставка перераховується щораз);
· термінове РЕПО (строк операції чітко визначена; процентна ставка фіксована).
Ломбардне кредитування — це надання центральним банком комерційним банкам кредиту під забезпечення цінних паперів, які входять до ломбардного списку центрального банку. В Україні до нього включаються ОВДП. Ломбардна ставка НБУ є одним з інструментів грошово-кредитної політики і знаходиться на рівні вищому, ніж облікова ставка. Ці кредити надаються на строк до 30 днів на підставі укладеної кредитної у годи.
Право на одержання ломбардного кредиту мають комерційні банки:
· ті що отримали ліцензію на здійснення банківської діяльності, зареєстровані й функціонуючі більше 1 року;
· ті що дотримуються встановлених НБУ економічних нормативів, правил ведення бухгалтерського обліку й звітності;
· не мають простроченої заборгованості по кредитах НБУ й відсоткам по них.
Заборгованість комерційного банку за таким кредитом не повинна перевищувати 75% вартості цінних паперів, які перебувають у забезпеченні. Цінні папери перераховуються на депо-рахунок у НБУ, де вони блокуються і знаходяться до погашення кредиту. У випадку зниження вартості цінних паперів НБУ вимагає додаткового забезпечення (додаткових цінних паперів).
Закриті кредитні аукціони. До участі в таких аукціонах допускаються комерційні банки, що дотримуються економічних нормативів, встановлених НБУ, не мають заборгованості за раніше отриманими кредитами. Філії комерційних банків, а також комерційні банки, діяльність яких триває менше року, до участі в кредитних аукціонах не допускаються.
Єдиним продавцем кредитів на аукціоні є НБУ. Загальне керівництво й відповідальність покладає на Аукціонний комітет (склад комітету визначається й затверджується правлінням НБУ). Повідомлення про проведення кредитного аукціону надсилаються комерційним банкам не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня його проведення. У повідомленні вказується день, умови проведення аукціону, цільовий напрямок кредитів або його відсутність, термін і початкова відсоткова ставка, а також мінімальна сума кредиту для одного банку.
Умови допуску на кредитний аукціон:
· один банк не може одержувати більше 50% запропонованого обсягу кредитів на кредитному аукціоні;
· сума заборгованості по кредитах НБУ з урахуванням поданої заявки на покупку кредитів не повинна перевищувати 5-ти кратний розмір власного капіталу банку (за даними останнього балансу).
На кредитному аукціоні заявки задовольняються в міру зниження запропонованої в них відсоткової ставки, починаючи з найвищої.
Комерційним банкам чиї заявки задоволені видається свідоцтво про придбання кредиту. Це свідоцтво та інші документи, необхідні для оформлення кредитного договору, комерційний банк надає регіональному управлінню НБУ. Після оформлення кредитного договору регіональне управління НБУ перераховує суму кредиту на кореспондентський рахунок комерційного банку.
На кредитному аукціоні один банк не може одержати більше 50% запропонованих кредитів.
Сума заборгованості комерційного банку по кредитах НБУ не повинна перевищувати двохкратного розміру власного капіталу банку.
Дата добавления: 2016-04-06; просмотров: 637;