Підвищення вимог до кваліфікації облікових кадрів.

В умовах науково-технічного прогресу постійно підвищуються вимоги до кадрів.

Некваліфіковані кадри не в змозі використовувати не тільки досягнення науково-технічної революції, а й використати переваги ринкової економіки.

Кадри повинні мати певні знання, навички та вміння. Знання залежать від загальної та спеціальної освіти, навички та вміння від стажу роботи і віку. Вміння — це здатність виконувати необхідні операції в умовах, що змінюються.

Необхідність певної кількості знань, навичок та вмінь випливає з закону відповідності кваліфікації робочої сили рівню використовуваних в процесі виробництва засобів виробництва і, в першу чергу, засобів праці. Тому кваліфікація працівника — це здатність виконувати певну конкретну роботу.

Комплектуючи кадри бухгалтерії необхідно керуватись Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством праці України 28.12.2001 р. Вимоги щодо кваліфікаційних характеристик працівників бухгалтерської служби.

На практиці кваліфікація працівника не завжди точно відповідає складності та кваліфікації праці.

Якщо кваліфікація працівника нижча за кваліфікацію роботи, яку він повинен виконати, то виробляється неякісний продукт, гальмується удосконалення техніки і технології, організації праці.

Якщо ж кваліфікація працівника вище кваліфікації роботи, з’являється можливість удосконалення техніки, технології і організації праці, поліпшується якість виробленого продукту.

В Україні сертифікація бухгалтерів обов’язкова лише щодо головних бухгалтерів фінансових установ. Професійні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07.2004 № 1590.

Головний бухгалтер фінансової установи повинен відповідати таким професійним вимогам:

а) мати вищу освіту (спеціаліст, магістр);

б) пройти підвищення кваліфікації за формою "спеціалізація" відповідно до програм, погоджених із Держфінпослуг;

в) мати стаж роботи на посадах головного бухгалтера або бухгалтера, фінансового директора не менший двох років, зокрема, на ринках фінансових послуг — не менший 1 року (для головного бухгалтера кредитної спілки та ломбарду — мати стаж роботи на посадах головного бухгалтера або бухгалтера, фінансового директора не менший трьох років);

г) протягом останніх п’яти років не бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, підданої процедурі примусової ліквідації, або до якої було застосовано захід впливу відповідним органом, який здійснює регулювання ринків фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;

ґ) не мати непогашеної судимості за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності, а також не бути позбавленим права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Головні бухгалтери фінансових установ мають проходити підвищення кваліфікації за формою "спеціалізація" відповідно до програм, погоджених із Держфінпослуг, кожних 3 роки.

При зміні головного бухгалтера фінансової установи новопризначений головний бухгалтер, у разі відсутності в нього підвищення кваліфікації, повинен у тримісячний строк пройти підвищення кваліфікації за формою "спеціалізація" відповідно до програм, погоджених із Держфінпослуг.

Щодо бухгалтерів інших підприємств, установ і організацій спеціальних вимог, і в тому числі щодо сертифікації, нормативними документами не встановлено.

Незважаючи на добровільність сертифікації бухгалтерів (крім посад головних бухгалтерів підприємств і організацій, що залучають кошти фізичних та юридичних осіб).

В Україні здійснюється сертифікація бухгалтерів як професіоналів на основі російськомовної програми міжнародної сертифікації професійних бухгалтерів СІРА (Certified International Professional Accountant — Сер тифікований міжнародний професійний бухгалтер).

Власники сертифікатів САР/СІРА набувають права додавати назву сертифіката до свого підпису, що відповідає міжнародній практиці.

Сертифікація за програмою СІРА включає два кваліфікаційні рівні:

1. САР (Certified International Professional — Сертифікований бухгалтер-практик). Вважається, що САР здатний вести систему бухгалтерського обліку на підприємстві та складати всі основні звіти, включаючи податкові декларації.

2. СІРА (Certified International Professional Accountant — Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер). Передбачається, що СІРА здатний застосовувати професійне судження до питань фінансового управління та брати участь у прийнятті управлінських рішень.

Суттєвою мірою ефективна робота бухгалтерії залежить від належного підбору та розстановки кадрів. В основу підбору кадрів повинні покладатись:

—їх ділова активність;

— професійна компетентність;

—відношення до дорученої справи;

—вміння працювати командою.

Професіоналізм, швидкість і якість роботи (прийняття рішень) — являють собою основну проблему ефективної роботи бухгалтерської служби підприємства.

Здійснюючи розстановку кадрів бухгалтерії слід враховувати вікові особливості працівників.

Так відомо, що швидше приймають рішення особи молодого віку. Вік у 45—65 років характеризується найбільш врівноваженим і самостійним судженням, всебічною попередньою оцінкою рішень, що приймаються.

Більш старший вік характеризується зниженням оперативності, тому доцільним є переведення таких працівників на посади, де не вимагається швидке прийняття рішень. Безумовно, що це лише тенденції, а справу роблять конкретні працівники.

Чисельність персоналу в апараті бухгалтерії і закріплення обліковим кадрів на окремих ділянках облікового процесу залежать від обсягу і характеру господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення технічними засобами обліку та ряду інших умов.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2003 № 269 затверджено Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку.

Збірник нормативів чисельності містить норми часу на виконання робіт із бухгалтерського обліку та нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку установ, організацій, підприємств.

Редакція збірника Міжгалузевих нормативів чисельності складається:

— із загальної частини, що містить вихідні положення щодо розробки та застосування норм часу та нормативів чисельності; —методичних вказівок щодо умов застосування норм часу та нормативів чисельності;

— чинників, які впливають на величину нормативів чисельності;

—розрахункових формул;

—нормативної частини, де наводяться нормативні карти норм часу та нормативів чисельності;

—переліку використаної літератури.

У нормах часу наведено види виконуваних робіт, передбачені документами (стандартами) з бухгалтерського обліку та звітності. Норми часу встановлено на виконання робіт одним виконавцем, наведено в годинах та оформлено як нормативні карти. Норми часу розроблено на всі види бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Одиниці виміру обсягу робіт наведено в нормативних картах (один баланс, одна відомість, одна позиція тощо).

Норми часу враховують:

- час на підготовчо-заключні роботи,

- обслуговування робочого місця,

- відпочинок, включаючи фізкультурні паузи й особисті потреби, що становить 10 % від оперативного часу

К_я — коефіцієнт, який враховує якість документації, з якою працює бухгалтер (табл. 2.1);

Таблиця 5.1

Поправочні коефіцієнти на якість документа

Кд_р — коефіцієнт, який враховує необхідність перевірки розрахунків під час виконання робіт з бухгалтерського обліку і приймається рівним 1,1.

У Міжгалузевих нормативах чисельності працівників бухгалтерського обліку наведено також алгоритми розрахунку чисельність працівників бухгалтерського обліку залежно від загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів, яка визначається за формулою

Для скорочення часу на виконання математичних розрахунків чисельності працівників бухгалтерського обліку в нормативних картах наведено нормативи чисельності, розраховані за вищезазначеними формулами.

На практиці найбільш широко застосовується так звана предметна структура облікового апарату, коли створюють окремі відділи або облікові групи відповідно до найважливіших ділянок облікового процесу: облік основних засобів та нематеріальних активів, облік матеріалів та малоцінних предметів, облік коштів і фінансових результатів, облік розрахунків, облік розрахунків з оплати праці, облік виробництва й калькуляції собівартості продукції та ін.

В окремих господарствах нерідко структура бухгалтерського апарату будується за виробничою ознакою. Так, у сільськогосподарських підприємствах нерідко виділяється відділ (група) обліку роботи автотранспорту, машинно-тракторного парку, тваринництва та ін. На промислових підприємствах за цим принципом створюють групи обліку діяльності основних і допоміжних цехів та ін. Кожний з розглянутих варіантів має як переваги, так і недоліки. Якщо предметну структуру бухгалтерського апарату підпорядковано, головним чином, забезпеченню облікової інформації в цілому по підприємству, то виробничу структуру націлено на забезпечення контролю за здійсненням технологічного процесу, за діяльністю окремих підрозділів.

Визначальним для встановлення структури облікового апарату є обсяг облікових робіт. Так, на великих підприємствах, як правило, застосовується перший варіант. Він сприяє ефективнішому використанню апарату, збільшенню оперативності виконання облікових робіт, спеціалізації та підвищенню професійного рівня облікових працівників. На порівняно невеликих підприємствах з нескладною структурою управління може застосовуватись другий варіант. Він сприяє наближенню облікового апарату до об’єкта обліку, унаслідок чого поглиблюються та конкретизуються знання конкретних облікових працівників про характер та особливості роботи закріпленого підрозділу, підвищується персональна відповідальність за доручену справу.

Проте така система потребує облікових працівників більш високої кваліфікації з одночасним виконанням ними технічних облікових робіт, відтак знижується можливість розподілу облікових робіт між працівниками та ефективність використання обчислювальної техніки. Досить тісно з структурою облікового апарату переплітається і розподіл обов’язків між конкретними обліковими працівниками. Це є важливою частиною організації облікового процесу на підприємстві, яка є у віданні головного бухгалтера.

Запитання для самоперевірки.

1. Яким професійним вимогам повинен відповідати головний бухгалтер фінансової установи ?

2. Які кваліфікаційні рівні включає в себе сертифікація за програмою САР і СІРА?

3. Яким чином розраховується чисельність персоналу в апараті бухгалтерії?

4. Які особливості побудови структури бухгалтерського апарату за виробничою ознакою ?