Методика проведення екскурсії

Інструментом реалізації екскурсійного обслуговування є екскурсійний метод — один з методів надання знань аудиторії, в основі якого лежить принцип наочності, обов'язкового поєднання двох елементів екскурсії — показу та розповіді, і активної взаємодії таких учасників процесу екскурсійного обслуговування, як екскурсовод, об'єкт та екскурсант. Засобом дослідження об'єкта екскурсантами під керівництвом екскурсовода є екскурсійний аналіз: історичний, природничонауковий, мистецтвознавчий, архітектурний, літературний, виробничо-економічний.

Технологічними інструментами, які дозволяють забезпечити реалізацію відповідних потреб і вимог до екскурсійного обслуговування є:

1) логічні прийоми : аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення;

2) прийоми показу - попередній огляд, панорамний показ, візуальний аналіз, реконструкція, локалізація подій;

3) розповідь - екскурсійна довідка, опис, характеристика об'єкта, пояснення, репортаж, коментування, цитування, літературний монтаж.

Методика проведення екскурсій - сукупності прийомів, які є основою роботи екскурсовода під час надання екскурсійних послуг. Вона включає загальну і спеціальні методики. Загальна методика проведення екскурсій охоплює систему методичних прийомів показу і розповіді, незалежних від теми, складу групи та інших факторів. Спеціальна – конкретизує методичні прийоми стосовно особливостей певного екскурсійного маршруту

Основними методами ведення екскурсії є показ та розповідь.

Показ в екскурсії — це цілеспрямований, послідовний процес ознайомлення екскурсантів з об'єктами, що розкривають тему екскурсії. При цьому екскурсант не тільки бачить об'єкт, але й розрізняє в ньому окремі частини, бере участь в їх аналізі. Використання цього прийому під час екскурсії має бути послідовним та логічним. Основою показу є 3 елементи:

- безпосереднє спостереження об'єкта,

- ознайомлення з експонатами «портфеля екскурсовода»,

- зорова реконструкція для відтворення зовнішнього вигляду втраченого об'єкту, картини минулих подій, поведінки людей, про яких розповідає екскурсовод.

"Портфель екскурсовода" – умовна назва комплекту інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій картин тощо), які використовуються екскурсоводом під час екскурсії. Його I функціональним призначенням є відновлення візуальних елементів, яких не вистачає при показі.

Екскурсійний показподіляється на дві стадії: первинний показ і характеристику, аналіз об'єкта.

Первинний показ проводиться шляхом виділення потрібного об'єкта з зорового ряду. Наприклад: «Зверніть увагу ліворуч за рухом автобуса на сірий будинок з колонами і годинник». Туристи дивляться на зазначений об'єкт, у них виникають відповідні емоції, а потім гід-перекладач аналізує об'єкт: будинок побудований в минулому столітті відомим архітектором для губернатора міста, у даний час у будинку знаходиться одне з найбільших книгосховищ і т.д.

Показ зазвичай проводиться при русі і на зупинках.

Показ при русі досить складний, вимагає визначених навичок, оскільки перед гідом ставиться завдання за короткий проміжок часу при русі автобуса показати об'єкт і дати характеристику, яка найповніше розкриває його значення. Доцільно заздалегідь готувати туристів до огляду об'єкту і починати розповідь до того, як автобус під'їхав до нього. Весь інформаційний матеріал екскурсії краще розподіляти заздалегідь, щоб постійно знайомити туристів з цікавими об'єктами при поїздці

Показ на зупинці проводити легше, оскільки гід має у своєму розпорядженні більше часу. При показі вибирається місце, з якого об'єкт видно найкраще. Гід, розташувавши групу півколом, дає пояснення всім учасникам екскурсії. Некоректно стояти спиною до групи (голос гіда чути погано), так само як і стояти, оточеним юрбою.

Розповідь екскурсовода — невід'ємна частина екскурсії, хоча по відношенню до показу вона виконує вторинну роль. Адже надання екскурсоводом інформації про об'єкт не може підміняти самостійну, активну, аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію в лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити і активізувати екскурсантів. Для цього в практиці екскурсійного обслуговування широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, активізуючі запитання. Особливості використання прийомів розповіді при забезпеченні екскурсійного обслуговування залежать від швидкості руху групи (ритму), підпорядкованесті розповіді показу (вторинність), необхідності використання візуальних доказів.

Можна використовувати два типи екскурсійної розповіді: розповідь-коментар, коли гід-перекладач коментує зорові враження туристів, і розповідь-реконструкцію, коли гід-перекладач повідомляє про події чи людей, пов'язаних з даним об'єктом, відтворює, відновлює окремі моменти минулого і сучасності.

Методика припускає творче використання в практиці інформаційно-екскурсійної роботи визначених прийомів, які забезпечують донесення змісту екскурсії до слухачів.

• Прийом порівняння. Можна проводити порівняння явищ нашої дійсності з аналогічними явищами в інших країнах або минулого із сьогоденням.
• Прийом власного прикладу в бесіді з туристами є дуже ефективним, і вся інформація для туристів звучить переконливішою.
• Прийом новизни можна використовувати в роботі з будь-якими групами туристів, оскільки в даний час в житті країни, регіону, міста щодня відбувається; щось нове.
• Прийом взаємодії інтересів застосовується для залучення уваги в роботі зі спеціалізованими групами, коли гід враховує професійну зацікавленість туристів і включає у свою інформацію детальні відомості по важливій для них темі.
• Прийом відновлення художнього образу (персоніфікації) — це яскрава розповідь гіда про діяльність конкретної особистості чи про визначену подію, яка пожвавлює будь-яку інформацію в екскурсії. Цей прийом є корисним при проведенні тематичних екскурсій і при огляді пам'ятників.
• Прийом проблемної ситуації полягає в тому, що гід вміло торкається визначеної проблеми і пропонує туристам обговорити її разом з ним.
• Прийом співучасті активізує уяву туристів і сприяє підвищенню їхнього інтересу до відомостей, що викладаються.
• Прийом ліричного відступу використовується гідами, щоб дати відпочити туристам з метою відновлення уваги, наприклад, можна розповісти веселу історію.

Співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях і залежить від теми екскурсії, наявності та характеру об'єктів показу, виду екскурсії та складу групи, їх дозування в часі зумовлює посилення ефективності і якості екскурсійного обслуговування. Практика доводить, що час показу - нормативний розрахунковий час, який виділяється на показ під час екскурсії, повинен займати не менше 2/3 всього екскурсійного часу і оптимально розподілятися за структурними складовими екскурсії: вступом, основною і заключною частинами.

Від екскурсії необхідно відрізняти шляхову інформацію, яка надається під час руху автобуса, потягу чи теплохода. Шляхова інформація надається не за визначеною темою, слухачі не підходять до об'єкту для його детального огляду. Шляхова інформація — це документальні довідки про об'єкти, які зустрічаються по шляху руху, про пам'ятники історії, архітектури і т.п. Шляхова інформація повинна складатися з достовірних відомостей, викладатися цікаво й емоційно.

Композиція екскурсії:

Кожна екскурсія композиційно поділяється на 3 основні частини:

1) вступ (вступна частина);

2) головна (основна) частина;

3) висновок (заключна частина).

Ці частини є обов'язковими і знаходяться в логічному взаємозв'язку.

Вступна частина екскурсії, як правило, складається з двох частин: організаційної (знайомство з аудиторією, інструктаж екскурсантів щодо правил поведінки, безпеки на маршруті тощо) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії).

Основна частина будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об'єктів та розповіді про них, які підпорядковуються обраній темі. Досвід свідчить, що найбільш якісно розкрити основну тему дозволяє виділення від 5 до 12 окремих підтем.

Заключна частина займає 5-7 хвилин і складається з таких частин:

- Підсумки основного змісту екскурсії

- Висновки за темою екскурсії

- Інформація про інщі екскурсії, які можуть поглибити дану тему.

Метод моторностіє невід'ємним елементом будь-якої екскурсії і знаходиться в логічному взаємозв'язку з методами показу і розповіді. Пересування від об'єкта до об'єкта під час екскурсії по місту чи музею додає екскурсійній роботі динамічність, поліпшує сприйняття матеріалу, який викладається. Гід-перекладач повинен сам визначити темп пересування від об'єкта до об'єкта. Під час автобусної екскурсії гіду-перекладачу необхідно встановити контакт із водієм і заздалегідь визначити маршрут, зупинки з виходом туристів з автобуса і швидкість на різних відрізках маршруту.

При проведенні екскурсій у музеях гід-перекладач повинен спостерігати за тим, щоб група слідувала за ним, вибирати середній темп і переміщати групу від об'єкта до об'єкта з врахуванням часу, який виділяється на огляд експозиції.