11 страница. У більшості випадків більше важливим показником, чим запізнювання, для оцінки перекручувань сигналу при його проходженні через радиотракт є час установлення

 

Малюнок 11.3

У більшості випадків більше важливим показником, чим запізнювання, для оцінки перекручувань сигналу при його проходженні через радиотракт є час установлення tу вихідної напруги. Як треба з

Малюнок 11.4

діаграм рис 11.4,найменший час tумає напруга на виході першого каскаду; зі збільшенням л час установлення росте. Однак порівняння радиотрактов за часом tунеобходимр проводити при їхніх однакових смугах пропущення. Так, якщо смуги пропущення підсилювачів у радиотракте однакові, то смуга пропущення двухкаскадного радиотракта більше вузька, чим одне каскадного; трехкаскадного більше вузька, чим двухкаскадного, і т.д. Забезпечити рівні смуги пропущення двох- і однокаскадного радиотрактов можна, якщо розширити смугу пропущення кожного каскаду у двухкаскадном радиотракте. Однак при розширенні смуги пропущення кожного каскаду час установлення в кожному каскаді зменшиться, а час tувсього радиотракта залишиться приблизно таким же, як однокаскадного радиотракта з рівною смугою пропущення. Таким чином, при постійній смузі пропущення радиотракта час установлення напруги на його виході практично не залежить від числа його каскадів. Можна показати, що при 2∆fрт = const напруги, що обгинають, Uвых (t) на виході радиотракта з різним числом каскадів мають приблизно однакову крутість (мал. 11.5). На мал. 11.5 K0 — резонансний коефіцієнт підсилення радиотракта; 2Δf0,7 — смуга пропущення радиотракта на

Малюнок 11.5 Малюнок 11.6


рівні 0,7 максимального посилення. Згідно мал. 11.5, 2Δf0,7tу ≈ 0,7. Тоді

(11.1)


З появою на вході радиотракта із прямокутної (ідеальної) АЧХ стрибка гармонійної напруги в радиотракте виникає перехідний процес коливального характеру (мал. 11.6) із часом установлення tу ≈ 0,86/(2Δf0,7).

Висновки. 1. При подачі гармонійної напруги на вхід радиотракта напруга на його виході встановлюється поступово.

2. Напруга на виході радиотракта з'являється через якийсь час запізнювання тим більше, ніж більше резонансних підсилювачів у радиотракте.

3. Час установлення напруги на виході радиотракта визначається тільки його смугою пропущення. Для зменшення часу tу необхідно розширювати смугу пропущення радиотракта.

 

Малюнок 11.7


Перекручування радіоімпульсу в радиотракте. При дії на вході радиотракта радіоімпульсу (мал. 11.7, а) тривалістю τІ в ньому виникають два перехідних процеси: один — у момент появи, іншої — у момент закінчення дії імпульсу. Дія імпульсу на лінійний радиотракт можна розглядати як результат впливу двох напруг ивх1й ивх2;напруга ивх1 (мал. 11.7, б) діє нескінченно довго починаючи з моменту часу t = 0, а напруга ивх2 (мал. 11.7, в) діє починаючи з моменту часу t = τІ; по фазі напруга ивх2повернено на 180° щодо напруги ивх1. Сума ивх1 + ивх2 = 0 при t > τИ. Напруга ивых1 на виході радиотракта з одиночними резонансними контурами при дії на вході ивх1показане на мал. 11.7, м, а напруга ивых1 при дії ивх2— на мал. 11.7, буд. Радиотракт линеен, тому до нього застосуємо принцип суперпозиції. Просуммировав напруги ивых1 й ивых2, одержимо напругу ивых на виході радиотракта (мал. 11.7, е).


Через перехідні процеси в радиотракте напруга ивыхза формою відрізняється від напруги ивх, тобто виникають перекручування огибающей імпульсу. Фізично це порозумівається тим, що ширина спектра радіоімпульсу (мал. 11.8) теоретично нескінченна, а смуга пропущення радиотракта обмежена. Отже, радиотракт пропускає не всі складового спектра радіоімпульсу, що й обумовлює відмінність ивых від ивх. Для зменшення перекручування радіоімпульсу на виході радиотракта необхідно розширити його смугу пропущення.

Если радиотракт має прямокутну АЧХ, то в огибающей напруги на його виході при дії на вході радіоімпульсу з'являються сплески (див. мал. 11.6). Кожен сплеск при радіолокаційному прийомі може бути прийнятий як самостійний імпульс, відбитий від мети, тобто може привести до фіксування помилкових цілей. Із цієї причини в радіолокаційних приймачах АЧХ радиотракта, як правило, не роблять прямокутною.

Вибір смуги пропущення радиотракта в приймачі імпульсних сигналів. Такий вибір проводиться відповідно до завдання, що вирішується при прийомі. Якщо потрібно відтворити сигнал за формою, то перекручування радіоімпульсу в радиотракте повинні бути строго лімітовані. Звичайно перекручування радіоімпульсу вважаються припустимими, якщо час установлення імпульсу на виході радиотракта tу = (0,15—0,3) τИ. З огляду на (11.1), одержуємо 0,7/(2Δf0,7) = (0,15—0,3) τИ. Тоді смуга пропущення радиотракта, необхідна для відтворення імпульсу за формою, при прийомі радіоімпульсу тривалістю τИ


Малюнок 11.8 Малюнок 11.9

(11.2)


Необхідність відтворювати сигнал за формою виникає в радіолокаційних станціях (РЛС) точного наведення на мету, у РЛС супроводи й т.д. Якщо сигнал на виході приймача РЛС сильно перекручений, то виникають труднощі знаходження зрушення за часом прийнятого й випромененого імпульсів, що може привести до помилки у визначенні відстані до мети.

Якщо потрібно виявити сигнал, то перекручування радіоімпульсу не тільки допускаються, але й спеціально створюються. Завдання виявлення сигналу вирішується, наприклад, у приймачах РЛС виявлення або при прийомі сигналів амплітудного телеграфування. Для виділення сигналу на тлі перешкод можна використати оптимальну фільтрацію, при якій радиотракт повинен мати частотну характеристику, комплексно^-комплексно^-сполучену зі спектром прийнятого сигналу (див. мал. 9.16). Однак на практиці створення оптимального фільтра утруднено, тому в радиотракте імпульсного приймача, як правило, реалізується квазиоптимальная фільтрація за допомогою звичайних резонансних ланцюгів, смуга пропущення яких вибирається так, щоб забезпечити максимальне відношення сигнал/шум.

Розглянемо вибір оптимальної смуги пропущення 2∆fopt радиотракта для одержання максимального відношення сигнал/шум. Для цього проаналізуємо зміни рівнів сигналу Uвых з і шуму Uвых шна виході радиотракта з різною смугою пропущення 2∆fрт (мал. 11.9). На вході радиотракта діє радіоімпульс тривалістю τІ (див. мал. 11.7, а), залежність модуля спектральної щільності якого від частоти показана на мал. 11.8. З розширенням 2∆fрт напруга сигналу Uвых зі спочатку росте пропорційно розширенню 2∆fрт, що порозумівається зразковою рівномірністю спектральної щільності радіоімпульсу в області i (див. рис 11.8).

Малюнок 11.10

При подальшому збільшенні 2∆fрт спектральна щільність сигналу в області II (див. мал. 11.8) зменшується, що приводить до вповільнення росту Uвых с. При ще більшому розширенні 2∆fрт напруга Uвых із практично не міняється, оскільки в області III спектральні складового сигналу малі. Спектральна щільність шумової перешкоди рівномірна, тому Uвых шна виході радиотракта збільшується при розширенні його смуги пропущення. Необхідно враховувати, що складового спектра випадкової шумової перешкоди несинфазны, тому Uвых ш де σ2 — спектральна щільність шуму (енергія на одиницю смуги). Відповідна залежність Uвых ш =F(2∆fрт) показана на мал. 11.9. Використовуючи залежності Uвых зй Uвых ш від 2∆fрт, можна побудувати залежність відносини Uвых з / Uвых ш на виході радиотракта від його смуги пропущення 2∆fрт. (мал. 11.9).

При 2∆fрт = 2∆foptвідношення Uвых з/Uвых шмаксимально. Значення оптимальної смуги 2∆fopt залежить від тривалості імпульсу τІ; зі збільшенням τІ спектр радіоімпульсу звужується, максимум залежності Uвых з/Uвых ш =F (2∆fрт) зміщається вліво й оптимальна смуга звужується. Числові розрахунки показують, що для радиотракта із прямокутної АЧХ


 

(11.3)

Для радиотракта з й одноконтурних резонансних підсилювачів

(11.4)

Фактичну смугу пропущення радиотракта розширюють через нестабільність частоти гетеродина.

У приймачах РЛС точного наведення на мету й супроводи мети смуга пропущення радиотракта 2∆fрт = (2,5—5)/τИ. При цьому перекручування ВЧ-импульса не перевищують припустимих: tу = (0,15— 0,3) τІ.

Діаграми імпульсного сигналу на виході радиотракта, що складається з л одноконтурних підсилювачів, при різних значеннях 2∆fртпоказані на мал. 11.10. При 2∆fрт =2∆foptвихідна напруга досягає свого максимального значення за час, рівне τІ.

Висновки. 1. При посиленні радіоімпульсу в радиотракте приймача виникають два перехідних процеси (тільки він з'явиться і його закінченні), що обумовлює перекручування імпульсного сигналу.

2. Для зменшення перекручувань радіоімпульсів на виході радиотракта необхідно розширювати його смугу пропущення.

3. Для виявлення сигналу смуга пропущення радиотракта повинна бути оптимальної, при якій забезпечується максимальне відношення сигнал/шум на виході радиотракта РПУ.

4. При оптимальній смузі пропущення радиотракта напруга ВЧ-импульса на його виході досягає свого значення за час, рівне τІ.

 

11.3 Радіоприймачі сигналів частотного телеграфування

Перекручування ЧТ-сигналов у радиотракте.При частотному телеграфуванні частота сигналу міняється стрибком і приймає значення f1 або f2 (мал. 11.1, в). Середнє значення частоти, на яку настроєний радиотракт, f0 = 0,5 (f1 +f2); для частот f1 й f2 радиотракт розстроєний. При стрибку частоти 2Δf = f2 - f1у радиотракте виникає перехідний процес, що є джерелом перекручувань сигналу. Припустимо, що при t = 0 відбувся стрибок частоти без розриву фази. Для дослідження перехідних процесів будемо вважати, що при t = 0 відбувається вимикання напруги й1 із частотою f1й одночасне включення напруги й2із частотою f2. При вимиканні й1і включенні й2виникають свої перехідні процеси. Тому що радиотракт линеен, те до нього застосуємо принцип суперпозиції, відповідно до якого для знаходження сумарного перехідного процесу можна спочатку визначити перехідні процеси, що виникають у результаті дії й1або й2.

Малюнок 11.11

Напруга uвых1на виході радиотракта при вимиканні напруги й1 загасає по експоненті, частота заповнення дорівнює власній резонансній частоті f0 радиотракта, фаза коливання ивых1при t = 0 не змінюється. Напруга ивых2 при включенні иг наростає не строго по експоненті; при t = 0 на виході радиотракта спочатку виникає коливання із частотою f0, а потім частота цього коливання поступово змінюється від f0 до f1. Таким чином, при стрибку частоти (t = 0) у радиотракте виникають: власні загасаючі коливання із частотою f0 через вимикання й1, власні коливання із частотою f0 внаслідок включення й2і змушені коливання із частотою f2від включення й2. Тому при стрибку частоти ЧТ-сигнала відбувається зміна огибающей напруги на виході радиотракта (мал. 11.11, а); при цьому частота напруги ивых поступово змінюється від f1 до f2(мал. 11.11, б). На мал. 11.11 2Δf0,7 — смуга пропущення радиотракта на рівні 0,7 від максимального посилення сигналу; Uуст— стале значення вихідної напруги; δf (t) — збільшення частоти напруги на виході радиотракта.

Спектр високочастотного ЧТ-сигнала залежить як від частоти маніпуляції Fм, так і від девиации частоти ∆fmax. Звичайно девиацию частоти вибирають у межах l,5Fм fmax ≤ 3,4Fм. При цьому відтворення телеграфних сигналів без істотних перекручувань можна здійснити при

(11.5)

При частотному телеграфуванні амплітуди складових спектра бічних коливань із більшими номерами убувають швидше, ніж при амплітудному, що свідчить про більше вузьку ширину спектра при ЧТ у порівнянні з AT. Це дозволяє значно звузити смугу частот, займану передавачем, а також смугу пропущення приймача. Останнє визначає одне з найважливіших переваг ЧТ у порівнянні з AT: більше високу завадостійкість прийому.

Висновки. 1. При стрибку частоти сигналу частотного телеграфування відбувається зміна огибающей напруги на виході радиотракта, що залежить від девиации частоти fmax. При 2fmax ≤ 2fрт що обгинає змінюється по, аперіодичному закону, при 2fmax >2∆fртпо коливальному.

2. При стрибку частоти сигналу від f1 до f2 на вході радиотракта частота напруги на його виході поступово змінюється від f1 через f0 dof2.

3. Частотне телеграфування в порівнянні з амплітудним забезпечує більше високу завадостійкість прийому.

Вихідні пристрої при прийомі ЧТ- і ДЧТ-сигналов.Виділення сигналів натискання й отжатия можна здійснити двома способами. Перший спосіб (прийом по миттєвій частоті) ґрунтується на безпосередньому детектировании радіосигналу. Напруга на виході звичайного частотного детектора (див. мал. 7.22) пропорційно відхиленню миттєвої частоти вхідного коливання від середньої частоти настроювання. При такому способі прийому розходження між частотами натискання й отжатия може бути як завгодно малим, але при цьому потрібна висока стабільність нульової крапки ЧД і настроювання приймача.

При другому способі, широко застосовуваному в цей час {прийом за миттєвим значенням що обгинає), радіоприймач ЧТ має два канали: позитивний — для прийому сигналів нажатияи негативний — для прийому

Малюнок 11.12

сигналів отжатия (власне кажучи, це два канали AT).

Структурна схема вихідного пристрою для прийому ЧТ-сигналов методом поділу частот натискання й отжатия за допомогою фільтрового ЧД показана на мал. 11.12. Обмежник АТ усуває паразитну амплітудну модуляцію й амплітудні переваги сигналів натискання й отжатия. Фільтри Ф1 і Ф2 настроєні відповідно на частоти натискання й отжатия, вихідні напруги фільтрів підводять до діодів VD1 й VD2. Полярність напруги на виході ЧД визначається знаком переданого телеграфного сигналу. Напруга з виходу ЧД надходить на фільтр маніпуляції Фм, смуга пропущення якого вибирається виходячи з умови забезпечення найкращої фільтрації перешкод. Після фільтра Фмсигнал, відновлений регенератором Р, подається на тон-маніпулятор ТМ.

Полярність напруги на виході ЧД визначається за допомогою граничного пристрою, що може бути вхідним каскадом регенератора або являти собою самостійний каскад вихідного пристрою РПУ. До граничного пристрою пред'являються наступні вимоги: забезпечення певного порога спрацьовування, наявність двох стійких станів ( щозалежать від рівня сигналу на вході), можливо менша зона нечутливості, достатня стабільність порога.

Вихідний пристрій для прийому ДЧТ-сигналов (мал. 11.13) містить чотири канальних фільтри Φ1... Φ4, що пов'язане з необхідністю приймати сигнал на чотирьох різних частотах f1—f4. До канальних фільтрів підключені вісім діодів VD1VD8, щопрацюють попарно на загальні навантаження. Діоди з'єднані з навантаженнями так, що на резисторах R1, R2 виділяється сигнал першого, а на резисторах R3, R4 — сигнал другого телеграфного каналу. Далі сигнали кожного каналу проходять через фільтр маніпуляції Фм, регенератор Р, тонманипулятор ТМ і по розмежувальних лініях направляються в радіоапаратну.

Для передачі двох каналів у системі ДЧТ потрібно чотири

Малюнок 11.13

частоти. Стільки ж частот треба було б і для передачі двох незалежних каналів. Однак при цьому передавалося б одночасно два сигнали з різними частотами, і потужність передавача ділилася б нарівно між ними. При ДЧТ вся потужність передавача концентрується на передачі сигналу однієї частоти; це приводить до збільшення відносини сигнал/перешкода на вході радіоприймача, а отже, і до росту завадостійкості прийому.

Регенерація продетектированного ЧТ-сигнала. Один з методів регенерації сигналу заснований на тім, що перекручування сигналу в основному проявляються на початку й кінці телеграфної посилки; полярність імпульсу в середній його частині найбільшою мірою збігається з полярністю переданого сигналу. Тому в регенераторі забезпечується оцінка полярності прийнятої посилки в її середині за короткий час. Якщо реєструється позитивна полярність, то регенератор виробляє позитивний імпульс прямокутної форми, якщо негативна полярність, те негативний імпульс. Такий метод регенерації називається методом апробування. При іншому методі регенерації — методі інтегрування — продетектированный сигнал інтегрується за час тривалості посилки. Якщо результат інтегрування вище деякого порога, то регенерується позитивний імпульс, якщо менше порога, те негативний імпульс. Для роботи регенератора необхідний ланцюг синхронізації, що забезпечує оцінку полярності прийнятої посилки точно в її середині або інтегрування точно від початку до кінця посилки.

Выводы. 1. Детектирование сигналу в приймачах ЧТ може здійснюватися або за допомогою звичайного ЧД (див. мал. 7.22) , або за допомогою фільтрового ЧД (див. мал. 11.12).

2. У вихідний пристрій при прийомі Чт-сигналов крім детектора звичайно входять фільтр маніпуляції, регенератор і тонманипулятор.

3. Регенерацію прийнятого сигналу здійснюють методами стробирования або інтегрування.

11.4 Радіоприймачі сигналів фазового телеграфування

Перекручування ФТ-снгналов у радиотракте. При ФТ фаза ВЧ-колебания на вході радиотракта приймача міняється стрибками (див. мал. 11.1,г). Припустимо, що при t = 0 відбувся стрибок фази (на 180°) напруги ивх на вході радиотракта (мал. 11.14, а). Цей ФТ-сигнал можна представити у вигляді суми двох напруг (див. § 11.3): і1 що-виключає й й2— включа при t = 0. Напруга ивых1 на виході радиотракта при вимиканні й1показане на мал. 11.14, б; напруга ивых2при включенні й2— на мал. 11.14, в; результуюча напруга ивых — на мал. 11.14, г. У момент часу t = t1 ивых = 0. При t<t1(ивых1> ивых2і напруга ивых буде визначатися в основному напругою ивых1. При t>t1 ивых1вых1і результуюча напруга ивых буде визначатися в основному значенням ивых2.

Малюнок 11.14

Стрибок фази напруги на виході радиотракта відбувається не при t = 0, а при t=t1. Таким чином, при проходженні Фт-сигнала через радиотракт перехідні процеси приводять до двох видів перекручувань сигналу: до провалу огибающей «мі й до зрушення (запізнюванню) моменту стрибка фази на час, рівне t1.

Спектр ФТ-сигнала, як і спектр АТ-сигнала, містить крім несучого коливання ряд бічних складових, розташованих симетрично щодо несучий і відстаючий друг від друга по частоті на Fм. При фазовій маніпуляції ±180° несуче коливання в спектрі ФТ-сигнала повністю зникає (при передачі телеграфних крапок) і спектр стає аналогічним спектру АТ-сигнала з подавленим несучим і збільшеним рівнем бічних складових у два рази. Тому при ФТ енергія бічних складових, що несуть інформацію, зростає, що приводить до підвищення завадостійкості прийому Фт-сигнала.

Висновок. При проходженні Фт-сигнала через радиотракт у вихідній напрузі з'являється провал у що обгинає, а також відбувається запізнювання моменту стрибка фази.

Детектирование ФТ-сигналов. Детектирование можна робити фазовим детектором ФД, для роботи якого необхідно опорна гармонійна напруга (ВІН), формоване із самого сигналу (мал. 11.15). Для одержання ВІН використається пристрій ГОНИ, що складаються, наприклад, при маніпуляції фази на 180° з удвоителя частоти (двухполупериодного детектора), фільтра на подвоєну частоту сигналу й дільника частоти на два. Діаграми, що пояснюють принцип роботи ГОНИ, наведені на мал. 11.16.

Основний недолік ФТ — виникнення «негативної роботи» («зворотної роботи») при випадковому стрибку фази ВІН. Тому що ГОНИ не реагують на маніпуляцію фази ФТ-сигнала й, те він може з рівною ймовірністю виробляти опорну напругу uqh> співпадаюче по фазі як з позитивними, так і з негативними посилками (при ФТ зі зміною фази на 180°). Відповідно на виході ФД замість позитивної може воспроизвестись негативна посилка, і навпаки. Одним зі способів боротьби з «негативною роботою» є використання ОФТ.

Малюнок 11.15 Малюнок 11.16

Вихідні пристрої для прийому Офт-сигналов.При ОФТ маніпуляції піддається різниця фаз між сусідніми посилками (див. мал. 11.1, д). При цьому зміна фази сигналу відбувається тільки в тому випадку, коли наступна передана посилка негативна. При переході до передачі позитивної посилки фаза сигналу зберігається колишньої. Є два різновиди вихідних пристроїв для прийому Офт-сигналов. У першої оцінка знака елементарної посилки проводиться за допомогою безпосереднього порівняння фаз (мал. 11.17). На ФД надходять прийнятий сигнал й і сигнал йτ, затриманий лінією затримки ЛЗ на час однієї елементарної посилки. Напруга на виході залежить від зрушення фаз між напругами й й йτ. При нульовому зрушенні вихідна напруга позитивно. При зрушенні фаз на 180° вихідну напругу негативно. При цьому напруга на виході схеми змінюється за законом маніпуляції.

Другий різновид вихідних пристроїв заснований на порівнянні полярності прийнятих елементарних сигналів (мал. 11.18): спочатку виробляється синхронне детектирование посилок, а потім порівняння даної посилки з попередньої. Поряд з однократною застосовується й дворазова ОФТ, при якій різниця фаз сусідніх посилок може приймати одне із чотирьох можливих значень: 0, 90°, 120°, 180°. Значення різниці фаз відповідають певним сполученням знаків елементарних посилок.

Висновки. 1. У приймачах ФТ використається синхронне детектирование посилок фазовим детектором, для роботи якого необхідно опорна напруга, формована із прийнятого Фм-сигнала за допомогою ГОНИ.

2. Основний недолік ФТ виникнення «негативної роботи» усувається в системі ОФТ.


12. РАДІОПРИЙМАЛЬНІ ПРИСТРОЇ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

12.1 РАДІОМОВНІ ПРИЙМАЧІ

Малюнок 12.1

Призначення й структурні схеми.Радіомовні приймачі призначені для прийому й відтворення звукових монофонических і стереофонічних програм радіомовлення. Залежно від умов експлуатації РПУ підрозділяються на стаціонарні й переносні; по електричним й электроакустическим параметрах і комплексу споживчих зручностей - на чотири групи складності: 0 (вищу), 1, 2 й 3. Розробка радіомовних приймачів, що є самим масовим пристроєм, особливо складна й відповідальна. Це пов'язане з тим, що такі приймачі повинні забезпечувати прийом сигналів у діапазонах ДВ, СВ, KB, УКВ і ДЦВ із різними видами модуляції: AM-, 4M-, Чм-стерео, а останнім часом й Ам-стерео. Крім того, вони повинні, маючи дуже високі показники якості, мати мінімальну вартість.

 

До радіомовних приймачів висувають підвищені вимоги по надійності, оскільки ними користуються не фахівці, а люди різних професій. Приймачі більше високої групи складності мають більше високі показники якості. Наприклад, високоякісні стаціонарні приймачі мають наступні показники якості: чуствительность при відношенні сигнал/шум не менш 26 дб - не вище 2 мкв; відношення сигнал/шум при вхідному сигналі 1 мв - не менш 60 дб; селективность по дзеркальному каналі - не менш 66 дб; діапазон відтворених звукових частот при нерівномірності 14 дб - не вже 31,5-15 000 Гц.

Малюнок 12.2

Для одночасного прийому AM- і ЧМ-сигналов приймач містить два окремих тракти радіочастоти й звичайно загальний тракт УПЧ (мал. 12.1). Прийом УКВ віщальних станцій найчастіше ведеться на штирову (телескопічну антену), на яку, як правило, приймаються й програми Кв-діапазону. Станції, що працюють у ДВ- і СВ-диапазонах, приймають на убудовану ферриторую магнітну антену ΜА. Сигнал від антени надходить на вхідні ланцюги, що представляють собою що перебудовують і переключаемые залежно від діапазону узкополосные фільтри, і далі на УРЧ. Після перетворення частоти сигнал підсилюється у двухканальном УПЧ, включення якого обумовлене істотним розходженням у значеннях проміжної частоти й смуги пропущення при прийомі AM- і ЧМ-сигналов. При прийомі АМ-сигналов проміжна частота дорівнює 0,465 МГц, а при прийомі ЧМ-сигналов — 10,7 Мгц. Після УПЧ випливають роздільні детектори AM- і Чм-сигналов. Продетектированный сигнал після посилення в підсилювачі звукових частот В3Ч подається на акустичну систему АС.

Структурная схема приймача, широко застосовувана на практиці, показана на мал. 12.2. При прийомі АМ-сигналов перетворення частоти здійснюється в ПрЧАМ, навантаженням якого є фільтр ФАМ на проміжній частоті 0,465 Мгц. При прийомі ЧМ-сигналов перетворювач частоти ПрЧАМвикористається як додатковий УПЧ на частоті 10,7 МГц, навантаженням якого є фільтр ФЧМ, перетворення частоти прийнятого ЧМ-сигнала здійснюється в перетворювачі ПрЧЧМблоку УКВ. Цей блок містить у собі вхідний ланцюг, УРЧ і перетворювач частоти ПрЧЧМіз гетеродином ГЧМ. При використанні в тракті проміжної частоти фільтра зосередженої селекції ФСС для частот 0,465 й 10,7 МГц структурна схема радіомовного приймача має вигляд, представлений на мал. 12.3. Перетворення частоти здійснюється в загальному перетворювачі. У тракті АМ-сигналов застосований УПЧ; при прийомі Чм-сигналов до тракту проміжної частоти вводиться додатковий каскад УПЧЧМ. Для поліпшення селективних властивостей у приймачах вищої групи складності може застосовуватися багаторазове перетворення частоти. Приймач, що не містить вихідного УЗЧ й АС, називають тюнером. Він призначений для роботи із зовнішніми УЗЧ й АС.









Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 690; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2020 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.022 сек.