УМОВИ ПРИЄДНАННЯ ДО ЖИВИЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Задачі постачання гірничого підприємства електроенергією розв’язуються проектною організацією спільно з енергосистемою на стадії проектування. Одним з основних завдань технічного проекту є вибір вузла відбору 'електроенергії для підприємства, тобто технічні умови на приєднання до енергосистеми. Енергопостачальна організація спочатку видає попередні умови на підключення, а після відповідних опрацьовувань - остаточні технічні умови на підключення.

Технічні умови видаються на основі даних про навантаження, які замовляє підприємство, його розташування на плані району і вимоги щодо ступеня надійності електропостачання.

У них указуються:

♦ електрична потужність власної електростанції (якщо така є) і умови її зв’язку з енергосистемою;

♦ дані про інших споживачів в районі будівництва підприємства, які необхідно забезпечити електроенергією;

♦ точка приєднання до енергосистеми;

♦ очікуваний рівень напруги і способи його регулювання;

♦ напруги, за яких можливе виконання повітряних або кабельних ліній;

♦ необхідність робіт з посилення мереж енергосистеми у зв’язку з будівництвом підприємства;

♦ розрахункові струми короткого замикання в точці приєднання;

♦ вимоги до прокладання траси, кількості кіл і перерізу провідників ПЛ і КЛ від точки приєднання до ППЕ;

♦ вимоги до релейного захисту, автоматики, захисту від перенапруги, ізоляції, зв’язку;

♦ заходи щодо компенсації реактивної потужності, обліку електроенергії, регулювання: графіка навантаження й ряду інших, які ураховують специфіку конкретного підприємства.

На підставі технічних умов на приєднання розробляється технічний проект електропостачання підприємства та робочі креслення.

Лекція № 5

Тема 6. Електричне освітлення. (2 години)

Електричне освітлення підземних гірничих виробок повинно забезпечувати на робочих місцях необхідну освітленість для підвищення продуктивності праці, запобігання травматизму, якісного догляду за машинами та механізмами, поліпшення санітарно–гігієнічних умов і одночасно бути економічним.

Специфіка гірничих робіт зумовлює такі види рудникового освітлення:

− загальне - освітлювальними приладами, що живляться від електричної мережі;

− місцеве - освітлювальними приладами, встановленими на гірничих машинах або агрегатах, що отримують живлення від їх мереж;

− місцеве - з допомогою індивідуальних освітлювальних приладів з автономними джерелами живлення;

− комбіноване, при якому додатково до загального влаштовується місцеве освітлення.

Загальне освітлення світильниками, що живляться від електричної мережі, широко застосовується в загальному технологічному процесі гірничих робіт. Тому ПБ у шахтах регламентують освітлення мережними світильниками такі ділянки:

− електромашинні, лебідочні, диспетчерські камери , камери центральної підземної підстанції, локомотивних гаражів, медпунктів, роздавальних пунктів вибухових матеріалів, підземних ремонтних майстерень;

− транспортні виробки у межах біляствольного двору;

− приймальні майданчики уклонів та бремсбергів, розминовок у приствольних і дільничних відкотних виробках, ділянки виробок, де відбувається перевантаження вугілля, пункти посадки людей у транспортні засоби і підходи до них;

− привибійний простір стволів, сполучень та камер під час проходки і прохідницьки підвісні полиці;

− очисні виробки на пологих та похилих пластах, устатковані механізованими комплексами і струговими установками (світильниками, що входять до їх складу);

− електромашинні установки, які постійно обслуговуються, пересувні підстанції і розподільні пункти поза межами спеціальних камер;

− виробки, устатковані стрічковими конвеєрами і підвісними крісельними дорогами, призначеними для перевезення людей;

− людські хідники, обладнані засобами механізованого перевезення людей.

Для характеристики освітлення і параметрів джерел світла використовують такі основні світлотехнічні величини.

Світловий потік Ф – це потужність променистої енергії, що оцінюється за світловому відчуттю, яке вона учиняє на око людини. Одиниця світлового потоку – люмен (лм).

Сила світла I джерела визначається просторовою щільністю світлового потоку і дорівнює відношенню світлового потоку до тілесного кута, в якому він поширюється. Одиниця сили світла — кандела (кд).