ХАРАКТЕРНІ СХЕМИ ЗОВНІШНЬОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

На рис 4.1, а зображена схема живлення ППЕ напругою 6-10 кВ від підстанцій глибокого вводу, яка у свою чергу одержує живлення від районної підстанції. Така схема характерна для значно віддалених від джерела живлення підприємств

Якщо районна підстанція розташована недалеко від пром- майданчика підприємства, то вона живить суміщену СПЕ, від якої можуть живитися не тільки гірничі, але й інші підприємства. При цьому СПЕ одержує живлення від ПЕС по лініях напругою 35-220 кВ (рис. 4.1, б). У разі установки на ПЕС знижувальних трансформаторів електроенергія напругою 6-10 кВ може відразу подаватися на проммайданчик до ППЕ різних підприємств (рис. 4.1, в).

Для ГЗК може бути рекомендований варіант 4.1, г, коли на головному підприємстві (головному проммайданчику) споруджується потужна головна знижувальна підстанція, від шин 6^10 кВ якої по магістральній схемі одержують живлення блокові знижувальні підстанції (БЗП) інших підприємств.

Якщо підстанція глибокого вводу може бути суміщена з ПЕС, то підприємство одержує живлення від такої підстанції по ЛЕП напругою 6-10 кВ (рис. 4.1, д).

На рис. 4.1, е наведений варіант живлення споживачів від БЗП, кожна з яких у свою чергу одержує живлення при напрузі 6-10 кВ від ПГВ, що живляться по «шлейфовому» ланцюжку.

Схеми зовнішнього електропостачання можуть бути у вигляді структурних (структурно-функціональних) і принципових схем. Структурні схеми дають загальне уявлення про спосіб з’єднання основних елементів системи електропостачання підприємства і характер процесів в них, кількість вводів, прийняту систему шин, зв’язки із системами електропостачання інших підприємств - без уточнення деталей. На принципових електричних схемах указуються лінії електропередачі (тип лінії, переріз провідників, довжина) від джерел живлення; джерела живлення, потужність і кількість трансформаторів; рівні напруги; тип електричних апаратів на кожному ступені напруги; види релейного захисту для трансформаторів і електродвигунів та інші елементи системи електропостачання.

Схеми електричних з’єднань підстанцій і розподільного устаткування різної напруги повинні вибиратися виходячи із загальної схеми електропостачання гірничих підприємств і задовольняти наступним вимогам: забезпечувати надійність електропостачання споживачів і перерозподіл енергії по приєднаннях в нормальному і післяаварійному режимах; ураховувати перспективу розвитку; допускати можливість поетапного розширення; ураховувати широке застосування елементів автоматизації та вимоги протиаварійної автоматики; забезпечувати можливість проведення ремонтних і експлуатаційних робіт на окремих елементах схеми без відключення сусідніх приєднань. Схеми повинні бути найпростішими і з мінімальною кількістю апаратури на стороні вищої напруги (ВН), так звані блокові схеми підстанцій без збірних шин.

З урахуванням висловленого для електропостачання повинні прийматися типові схеми підстанцій і розподільного устаткування (РУ) всіх напруг згідно з вимогами наступних нормативних документів: «Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ» і «Схеми принципові електричні розподільного устаткування 6-750 кВ і підстанцій». В цих документах на підставі накопиченого досвіду по застосуванню електричних схем встановлена мінімальна кількість типових схем розподільного устаткування, які охоплюють більшість випадків, що зустрічаються в практиці і дозволяють ухвалити найекономіч- ніше рішення. Можливе застосування і нетипових схем, але для цього необхідне відповідне обґрунтування.

Головні знижувальні підстанції гірничих підприємств можуть бути відкритого або закритого типу. На рис. 4.2 наведено план і розріз відкритої частини ГЗП 110/6-10 кВ з двома трансформаторами потужністю 6,3^40 МВ-А.

З усієї кількості типових схем РУ рекомендується застосовувати для підстанцій з ВН 35-220 кВ наступні:

♦ два блоки лінія - трансформатор з вимикачами і неавтоматичною перемичкою з боку ліній (рис. 4.3);

♦ «місток» з вимикачами в колах ліній і ремонтною перемичкою з боку ліній живлення (рис. 4.4);

♦ «місток» з вимикачами в колах трансформаторів і ремонтною перемичкою з боку трансформаторів (рис. 4.5);

♦ схема підстанції з однією системою шин, секціонованою вимикачем (рис. 4.6).

Блокові схеми слід застосовувати на стороні ВН тупикових або відгалужувальних підстанцій, приєднуваних до двох ліній напругою до 220 кВ включно.

Місткові схеми застосовуються на стороні ВН прохідних підстанцій 35-220 кВ при секціонуванні ліній і потужності трансформаторів до 63 МВ А включно.

Схеми «місток» з ремонтною перемичкою з боку трансформаторів застосовуються за необхідності збереження транзиту потужності по ПЛ при пошкодженні силового трансформатора.

Для нових шахт і рудників високої продуктивності можуть споруджуватися декілька підстанцій на напругу 110, 220 кВ.

Протяжність ліній електропередачі від районних підстанцій до ПГВ або ГЗП при напругах 35 кВ не перевищує 20 км, а при більш високих напругах - до 50 км і більш. ЛЕП частіше за все виконуються із сталевоалюмінієвими проводами перерізом до 185 мм². При електропостачанні підприємств напругою 6 кВ лінії електропередачі від ПЕС відносно короткі - 2--3 км, але не більше 5 км.

На багатьох гірничих підприємствах ГЗП є трансформаторно-розподільними. Кількість і потужність трансформаторів на них визначаються навантаженням, категорією споживачів і топологією мережі. Ураховуючи особливості багатьох шахт, розміри проммайданчиків кар’єрів та ГЗК, широко рекомендуються до застосування відповідні типи трансформаторів: розділювальні, триобмоткові або триобмоікові з розщепленою обмоткою низької напруги. Як приклад наведена структурна схема електропостачання шахти «Розпадська» (рис. 4.7).