До третьої групи відносять принципи, які характеризують вплив зовнішнього ринкового середовища на вартість об’єктів реального інвестування.

а) принцип залежності – заключається в тому, що вартість об’єкту власності в значній мірі обумовлена його місцезнаходженням, а також наявністю розвиненої інфраструктури;

б) принцип відповідності – означає, що будь-який об’єкт має відповідати нормативним стандартам, прийнятим у цьому регіоні;

в) принцип попиту та пропозиції (ринкової ціни)- цей принцип означає, що при наявності збалансованого попиту та пропозиції ринкова ціна як правило відображає вартість виробництва об’єкту реальних інвестицій;

г) принцип конкуренції – наявність конкуренції приводить до того, що коли прибуток на ринку перевищує рівень, необхідний для оплати факторів виробництва, то на ньому загострюється конкурентна боротьба;

д) принцип зміни вартості – зміна вартості об’єктів нерухомості є постійним процесом через їх фізичний знос, та й інші фактори.

Синтезом усіх розглянутих вище принципів оцінки вартості об’єктів реального інвестування є принцип найкращого та найбільш ефективного використання об’єкту. Це варіант використання об’єкту, який вибрано серед інших можливих законних варіантів реального інвестування, який є фізично здійснимим, достатньо обґрунтованим, який має реальне фінансове забезпечення і який приводить, зокрема, до найвищої вартості земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт.

Вкладаючи свої кошти в основні фонди інвестор має зробити їх оцінку за повною первісною вартістю або за відновленою вартістю.

Первісною оцінкою основних фондів є вартість на момент їх придбання або створення, відображається в бухгалтерському балансі підприємства, як первісна балансова вартість основних фондів.

Оцінка за відновленою вартістю основних фондів (з урахуванням індексації) встановлюється міністерством економіки і міністерством фінансів разом з фондом державного майна України. Вона здійснюється щорічно після звітного року станом на 1 січня наступного року в Україні.

Оцінка за залишковою вартістю основних фондів з урахуванням зносу. Така оцінка основних фондів здійснюється з урахуванням амортизації за поточних період.

В свою чергу, амортизація - цесистематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Використовуючи норми амортизації,інвестор визначає істрок корисного використання (експлуатації) основних фондів– це очікуваний період часу, протягом якого фонди будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлений очікуваний підприємством обсяг продукції (ро­біт, послуг).