Оцінка об’єктів реальних інвестицій

При оцінці об’єктів реальних інвестицій використовується ряд стандартів вартості майна, які застосовуються в залежності від мети оцінки, саме:

§ обґрунтована ринкова вартість – стартова початкова ціна на ринку;

§ інвестиційна вартість – це конкретна вартість об’єкту, що оцінюється, для конкретного інвестора;

§ внутрішня або фундаментальна вартість – є аналітичною оцінкою об’єкта, яка базується на знаннях та обліку його фінансового стану, а також перспектив одержання прибутку та чистого доходу.

§ ліквідаційна вартість – представляє собою чисту суму, яка може бути виручена при ліквідації цієї фірми;

§ балансова (бухгалтерська) вартість об’єкту – цей вид вартості визначається балансовим рахунком як сума його активів за мінусом зносу, а також сум короткострокових та довгострокових зобов’язань.

§ відновлена (поточна) вартість – це балансова вартість з урахуванням переоцінки активів на дату оцінки вартості [7, c.10-12 ].

Визначивши вартість об’єкту реальних інвестицій, далі проводять її оцінку. Оцінка базується на певних принципах, які умовно поділяють на три групи.

До першої групи, якадає можливість інвестору одержати уявлення про цінність об’єкту інвестування. відносять:

а) принцип вигоди – вкладаючи інвестиції в основні фонди, зокрема, купуючи нерухомість для виробничої діяльності, необхідно визначити, наскільки цей об’єкт буде йому корисним;

б) принцип заміщення означає, що найбільша вартість об’єкту нерухомості не може перевищувати найменшу вартість, за якою можна придбати інший об’єкт з подібною вигодою;

в) принцип очікування – дає можливість визначити поточну вартість майбутніх доходів та вигод.

До другої групи принципів, яка характеризує фактори, які безпосередньо впливають на оцінку усіх засобів виробництва відносять:

а) принцип економічної величини, - визначення оптимальної економічної величини об’єкту власності для одержання оптимального прибутку від використання;

б)принцип визначення впливу доходів на вартість об’єкту власності – цей принцип означає, що в міру доповнень ресурсів (витрат) до основних факторів виробництва темпи росту чистих доходів будуть збільшуватися до деякої точки, починаючи з якої доходу ростуть уповільненими темпами. в)принцип оцінки збалансованості різних факторів виробництва , при якому досягається максимальна вартість землі та об’єкту вартості, на якому він знаходиться;

д) принцип оцінки залишкової продуктивності землі – це означає, що земля має залишкову продуктивність, яка може бути визначена як чистий дохід, віднесений до землі, після оплати праці, капіталу та підприємницької діяльності. Величина залишкової продуктивності землі визначається її місцезнаходженням.