КРУГООБІГ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Розглянувши економічний зміст реальних інвестицій, його кругообіг можна представити у такому вигляді:

К_о С₁

О_к С С₂ ФН₁

І - Т_і ....... В ....... Т^′ - Г^′ - v ФН ,

м ФН₂

РС

Рис. 4.1. Кругообіг реальних інвестицій

де:

І - інвестиції в грошовій, товарній формах, а також у формі майнових прав та інтелектуальних цінностей;

Т_і - інвестиційні товари, в які авансовано інвестиції;

К_о - основний капітал;

О_к - оборотний капітал;

РС - робоча сила;

В- виробнича фаза обороту інвестицій;

Т^′- товарна фаза обороту інвестицій;

Г^′ -грошова фаза обороту інвестицій (ціна реалізації інвестиційного капіталу;

М- чистий доход у вигляді прибутку;

V -фонд оплати праці, включаючи відрахування на соціальне страхування;

С - фонд відшкодування;

С₁ - фонд відшкодування матеріальних витрат, які включаються у витрати виробництва;

С₂ - амортизаційний фонд;

ФН – фонд накопичення;

ФН₁ - фонд накопичення, який направляється на відшкодування витраченого капіталу;

ФН₂ – фонд накопичення, який використовується для нових інвестицій [ 6, с. 143].

Економічний сенс наведеного ланцюжка полягає в тому, інвестиційний капітал залежно від форми його існування вкладається (перетворюється) у конкретні інвестиційні товари (основний капітал К_о, обіговий капітал О_к , робочу силу РС), що в сукупності являють собою фізичний капітал. Отже відбувається матеріалізація інвестицій, що виступає у вигляді приросту вартості капітального майна інвестора (у цьому випадку – рухомого й нерухомого і науково-технічного персоналу).

Обіг реальних інвестицій обов’язково включає період експлуатації придбаних капітальних вартостей (стадія ... В ... Т^′ - Г^′ )до моменту накопичення фінансових ресурсів , що окупають вкладений у виробництво капітал. На практиці чим вища норма доходності (рентабельності ) капітального майна, тим менший термін окупності, тобто період обігу інвестицій.

У ситуації, коли інвестор не може задовольнити свого попиту на інвестиційному ринку, він змушений створювати необхідні йому елементи фізичного капіталу або самостійно або доручаючи це іншим учасникам інвестиційного процесу. Наприклад, якщо інвесторові потрібен новий вид обладнання (активна частина основного капіталу) або новий різновид матеріалів (оборотний капітал), він може, попередньо вклавши кошти в науково-технічні розробки, самостійно налагодити виробництво такого обладнання (матеріалів). У цьому разі схема кругообігу реальних інвестицій ускладнюється, оскільки процес їх матеріалізації поряд із придбанням елементів фізичного капіталу на інвестиційному ринку охопить і процес виробництва (В_ті) цих елементів (див. рис. 4.2.):

С₁

РС С С₂ ФН₁

І - Т_і - В_ті ... В ....... Т^′ - Г^′ - v ФН

К_о м ФН₂

О_к

Рис. 4.2. Кругообіг реальних інвестицій з урахуванням