Тема 9. Контрольно-доглядацькі органи влади та судова система України

1 Правовий статус Конституційного Суду України.

2 Правовий статус прокуратури.

3 Судова система України.

1 Крім органів законодавчої та виконавчої влади, згідно з Конституцією України в нашій державі існують контрольно-доглядацькі органи влади. Це, насамперед, Конституційний Суд України та прокуратура.

Конституційний Суд України діє на основі Конституції України та Закону України “Про Конституційний Суд України” 1996 р. Він є окремим, незалежним від судів загальної юрисдикції, єдиним органом конституційної юрисдикції. Повноваження Конституційного Суду поділяються на чотири групи: 1) вирішення питань щодо відповідності Конституції законів та ін. правових актів Верховної Ради, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) офіційне тлумачення Конституції та законів України з точки зору відповідності Конституції; 3) розгляд справ про відповідність Конституції міжнародних договорів України; 4) участь у процедурі імпічменту.

Суб’єктами звернень до Конституційного Суду з питань, пов’язаних з першою групою його повноважень, можуть бути Президент України, не менш як 45 народних депутатів, Верховний суд України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Коло суб’єктів звернень з питань другої групи Конституцією не визначається, тобто воно практично є необмеженим. Право звертатися до Конституційного Суду з питань, пов’язаних з третьою групою його повноважень, мають Президент і Кабінет Міністрів України, а з питань четвертої групи – Верховна Рада України.

Конституційний Суд складається з 18 суддів, які призначаються у рівній кількості відповідно Президентом, Верховною Радою та з’їздом суддів строком на 9 років без права бути призначеним на повторний термін. Голова Конституційного Суду обирається самими суддями зі свого складу на один трирічний термін без права бути переобраним. Суддею Конституційного Суду може бути лише громадянин України, який досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш десяти років, проживає в Україні протягом останніх 20 років та володіє державною мовою (ст.148 Конституції).

2 Відповідно до Конституції України прокуратура є самостійним державно-правовим інститутом, що забезпечує додержання режиму законності в Україні. Вона має єдину систему, що складається з Генеральної Прокуратури, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міських, районних, міжрайонних, інших порівняних до них прокуратур, а також військової прокуратури.

Ст. 121 Конституції закріплює такі функції прокуратури:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді;

3) нагляд за додержанням законів органами , які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) наглядає за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

3 Згідно з доктриною розподілу влади, закріпленою у ст.6 Конституції, суди в Україні утворюють самостійну і незалежну ланку влади. Тільки за ними призначається право здійснювати правосуддя в Україні. Привласнення функцій судів іншими державними органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в Україні. При цьому головне їх призначення – захист прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, додержання законності і справедливості.

Судова система України складається із судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів. Загальні суди забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ. До системи цих судів входять місцеві суди, що діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів чи району та міста одночасно; апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Верховний Суд України. До судів спеціальної юрисдикції належать господарські і військові суди. Перші забезпечують захист прав і законних інтересів учасників господарської діяльності. Систему цих судів складають обласні, прирівняні до них господарські суди та Вищий господарський суд України. Військові суди розглядають лише справи про військові злочини та про соціальний захист військовослужбовців.

В Україні відповідно до закону діють апеляційні та касаційні суди. Це означає, що обласні суди функціонують як суди апеляційної та касаційної інстанцій щодо справ, розглянутих місцевими чи міжрайонними (окружними) судами. До того ж Верховний Суд України може переглядати в апеляційному та касаційному порядку справи, що розглядались будь-яким загальним судом. Усі судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій її території.

Законодавством гарантується незалежність і недоторканність суддів. Незалежність суддів полягає в тому, що вони підвладні лише закону і будь-який вплив на них неприпустимий. Недоторканість дістає вияв, насамперед, у тому, що судді всіх рівнів не можуть бути без згоди Верховної Ради затримані чи заарештовані до винесення обвинувачувального вироку судом.

Судочинство в Україні здійснюється суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення права на захист; гласність; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження; обов’язковість рішень суду.