Економічна сутність, класифікація і структура основних фондів

Основні фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання.

Необхідною умовою правильного обліку й плану­вання відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне зна­чення має видова класифікація, згідно з якою всі основні фонди за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види

За видами основні фонди підприємств усіх галузей госпо­дарства класифікуються так:

1) будівлі - виробничі корпуси та будинки, в яких розмі­щені різні цехи, лабораторії, склади, адміністративно-госпо­дарські підрозділи та служби;

2) споруди - шахти, нафтові та газові свердловини, водо­напірні башти, мости, естакади, під'їзні дороги тощо. Ця група основних фондів створює умови, необхідні для виробництва шляхом виконання тих чи інших функцій, не пов'язаних зі зміною предметів праці;

3) передавальні пристрої - лінії електропередачі, тепло­ мережі, трубопроводи для передачі між об'єктами води, пари, газу, повітря, кислоти тощо;

4) машини та обладнання. їх поділяють на:

а) робочі машини та обладнання - машини, апарати, облад­нання, за допомогою яких здійснюється механічний, терміч­ний або хімічний вплив на предмети праці з метою зміни їх складу, форми та стану. До цієї самої групи засобів нале­жать також машини й обладнання, призначені для пересу­вання предметів праці під час виробничого процесу (мос­тові та металургійні крани, конвеєри);

б) силові машини та обладнання - машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію на механічну (атомні реактори, турбіни, електродвигуни, парові двигуни тощо);

в) вимірювальні, регулювальні прилади, пристосування та лабораторне обладнання - прилади та пристрої, що при­ значені для вимірювання товщини, діаметра, площі, ваги, часу, тиску, швидкості, частоти обертання, потужності, на­пруження тощо, а також прилади для випробування матері­алів, виконання експериментів, аналізів та досліджень;

г) обчислювальна техніка -- електронно-обчислювальні, управляючі, аналогові та інші машини, прилади, які при­значені для прискорення та автоматизації процесів, пов'язаних з вирішенням математичних завдань (обчислю­вальних, логічних) за заданою програмою й отриманням необхідної інформації;

д) інші машини та обладнання, що не входять до вказаних підгруп (обладнання автоматичних телефонних станцій, установки промислового телебачення тощо);

5) транспортні засоби - рухомий склад залізничного, ав­томобільного та інших видів транспорту для транспортування пасажирів, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів (елек­тровози, морські та річкові судна, автомобілі, магістральні газо- та нафтопроводи);

6) інструмент - різні інструменти, призначені для оброб­ки сировини, матеріалів, напівфабрикатів (електродрилі, фар­бопульти тощо), різні пристосування для пересування матеріа­лів під час їх обробки;

7) виробничий інвентар та прилади - предмети виробни­чого призначення, які забезпечують виконання виробничих операцій (робочі столи, верстаки тощо), а також засоби для зберігання у виробничих приміщеннях рідин, сипучих матері­алів (чани, бочки тощо);

8) господарський інвентар - конторський та господарсь­кий інвентар (канцелярські столи, друкувальні машинки, орг­техніка тощо);

9) робочі та продуктивні тварини (коні, воли тощо);

10) багаторічні насадження - плодово-ягідні, декоративні та інші насадження;

11) капітальні витрати з поліпшення земель - витрати під­приємства на меліорацію та зрошення земель;

12) інші основні виробничі фонди - бібліотечні фонди, капі­тальні витрати на орендовані основні засоби та інші, які не ввійшли до попередніх груп.

У практиці господарювання з метою спрощення обліку основ­них фондів до оборотних фондів відносять інструменти та інвентар зі строком експлуатації до одного року і вартістю до 1000 одиниць національних грошей, а також усі спеціальні інструменти та при­строї, спеціальний одяг та взуття незалежно від строку використан­ня й вартості.

За використанням основні фонди поділяють на:

1. діючі -- всі основні фонди, що використовуються у гос­подарській діяльності;

2. недіючі -- ті основні фонди, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією під­приємств або окремих цехів;

3. запасні -- різне устаткування, яке знаходиться у резерві та призначене для заміни об'єктів основних фондів, що вибули або ремонтуються.

Оскільки елементи основних фондів відіграють неоднакову роль у процесі виробництва, неабияке значення має поділ таких на дві частини: активну, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість про­дукції, і пасивну, що створює умови для здійснення процесу вироб­ництва. До активної частини основних фондів відносять переваж­но робочі машини й устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління технологічними процесами обчислювальну техніку, деякі технічні споруди - гірничі виробки шахт, газові й нафтові свердловини. активну частину, до якої належать ті основні виробничі фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому проце­сі, Наприклад, обладнання, машини, транспортні засоби; пасивну частину, що включає ті основні виробничі фон­ди, які забезпечують здійснення виробничої діяльності, але не беруть у ній безпосередньої участі. Так, до неї належать будів­лі, споруди, передавальні пристрої тощо.

Прогресивність змін у структурі основних виробничих фон­дів підприємства виражається у збільшенні частки їхньої актив­ної частини. Чим вона більша, тим більші можливості підпри­ємства нарощувати обсяги виробництва.

За належністю основні фонди підприємства поділяють на:

1. власні, які повністю належать підприємству;

2. орендовані, які є власністю інших підприємств і викори­стовуються на даному підприємстві відповідно до договору оренди.

Співвідношення різних груп (або видів) основних фондів підприємства у їх загальній вартості характеризує виробничу структуру основних фондів.

Серед основних факторів, що впливають на виробничу структуру основних фондів підприємства, можна визначити такі:

- виробничо-технологічні особливості галузі;

- темпи науково-технічного прогресу;

- ступінь розвитку різних форм суспільної організації виробництва;

- технічний рівень виробництва на підприємстві;

- відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових основних фондів;

- територіальне розміщення підприємства;

- інші.

Видова структура основних фондів підприємства суттєво відрізняється у різних галузях господарства. Так, в електро­енергетиці більшу частку основних фондів становлять переда­вальні пристрої (32%) та силові машини й обладнання (33%); у паливній промисловості більше половини вартості основних фондів припадає на споруди (58%); у галузях машинобудуван­ня більше 45% займають машини та обладнання; у легкій про­мисловості на будівлі припадає 42% вартості фондів, у тому числі у швейній - 60%.