Мораль як складова культури. Моральна культура.
Культура – це результат, умови та процес становлення людини як родової істоти.
Вона включає: 1) уже створені предмети та духовні цінності;
2) способи виробництва та освоєння духовного і предметного світу;
3) суб’єктів і носіїв культури з їх здібностями жити в культурі, наслідувати і оновлювати її.
Моральна культура – сторона, аспект культури в цілому.
Моральна культура складає « зріз » культури в цілому, всіх її сторін та виявлень;
пропонує нормативно – ціннісну орієнтацію відношення індивідів та соціальних груп до всіх сторін своєї життєдіяльності.
Але вона є не тільки стороною культури, але й її ціннісною основою.
Моральну культуру можна визначити як
1) сукупність ( систему ) моральних цінностей
( правил, норм, принципів, ідеалів);
2) об’єктивацію цих уявлень, поглядів, переконань ( тобто моральної свідомості) через поведінку, діяльність, вчинки людей;
3) систему моральних відносин, що встановлюються внаслідок втілення уявлень через моральні ідеї.
Моральна культура – сплав
- культури суспільства;
- культури індивідів;
- культури моральної свідомості;
- культури поведінки.
Культура суспільства складається із культури індивідів.
Моральна культура особистості представляє собою
- рівень засвоєння існуючих у суспільстві моральних цінностей,
- ступінь залучення їх до моральних аспектів діяльності,
- міру особистого морального розвитку.
Рівні існування моральноїкультури особистості як її діяльнісної здатності виділяють наступні :
1.орієнтація індивіда на сприйняття моральної культури через наслідування, відтворення загальноприйнятого змісту вчинків за звичкою, автоматично;
2. реалізація моральних настанов і цінностей, детермінованих ( визначених ) суспільною думкою змаганням, почуттям гордості та сорому, страхом перед засудженням або ганьбою;
3. рівень саморегуляції , опори на совість і моральні потреби –є показником саме моральної культури .
Моральна культура особистості втілюється у стосунках з іншими людьми, здійснює вплив на всю сферу соціальних відносин, стимулює їх відтворення або зміну у випадку невідповідності моральним критеріям.
Д О Д А Т О К
Моральна культура особистості
Показники ( критерії ) рівня моральної культури особистості :
1.знання основних норм, правил, принципів, ідеалів.
уявлення про мц, аналіз, відбір, створення ієрархії мц ( особистих переваг);
2.оцінка норм, правил, принципів, ідеалів як соціально справедливих, суспільно необхідних, гуманних;
3.втілення поглядів у життя, реалізація через стосунки з людьми і природою;
4.Соціальна значущість мотивів поведінки. Мотивація визначаєважливий аспект співвідношення свідомості й діяльності.
Моральний сенс діяльності спотворює конфлікт між намірами та дією.
Складності визначення моральної культури особистості.
1. Коли зовні поведінка з погляду моральності має бездоганний вигляд, але здійснена, наприклад, під примусом, через страх, така діяльність не відображає моральної свідомості особистості, не визначає ієрархії моральних цінностей.
2. Вчинки розрізняються за своїм значенням : важливі, суттєві чи випадкові, які майже нічого не говорять про суб’єкта поведінки.
3. Можливою є суперечність між дійсними мотивами і тими, які людина вважає такими, чи використовує задля самовиправдання.
5. Здатність особистості до морального розвитку, до самовдосконалення .
6. Особливості функціонування загальних критеріїв моральної культури :
1)зовнішні прояви моральної культури повинні збігатися із внутрішніми, гармонійно поєднуватися з ними;
2)ознаки культури повинні бути сталими як за буденних, так і за екстремальних обставин життя, це – важлива умова взаємної довіри, можливості взаєморозуміння і спідківання як такого;
3)відповідність мотивів меті діяльності, що робить можливою моральну діяльність узагалі.
Основні структурні елементи моральної культури особистості.
1. Культура моральної свідомості, яка на основі морального знання дозволяє усвідомити мету і спосіб діяльності, обґрунтувати їх, а також проаналізувати наслідки вчинків.
Моральна свідомість включає етичне мислення і моральні почуття.
Етичне мислення –особливийвид соціального пізнання, що дає можливість.
Моральна культура особистості
Людська істота , на відміну від тварини, в загальних рисах визначається не стільки генетичною, скільки соціальною спадковістю.
Соціальна спадковість базується на здатності фіксувати і передавати досвід, накопичувати і вдосконалювати його через мову, духовні цінності, форми матерії діяльності тощо.
Одним із найважливіших аспектів людських стосунків є рівень розвитку моральності.
1) Мораль – суттєва відмінність світу культури від тваринного світу.
Моральні закони забезпечували самозбереження суспільства, спільне виживання в дикому тваринному світі.
2) Мораль – існує як форма суспільної свідомості ( уявлення про норми, принципи, ідеали).
3) Мораль – діяльність людей.
4) Мораль – стосунки людей ( що фіксуються свідомістю і реалізуються через діяльність).
Моральна культура – спосіб засвоєння, передачі і розвитку моральних цінностей .
Моральна культура – 1) сукупність ( система) моральних цінностей ( правил, норм, принципів, ідеалів), що усвідомлюється на теоретичному та буденному рівнях;
2) об’єктивація цих уявлень, поглядів , переконань, тобто моральної свідомості через поведінку, діяльність, вчинки людей;
3) система моральних відносин,що встановлюється внаслідок втілення моральних уявлень через моральні дії.
Основи їх -------- рівень розвитку суспільних зв’язків
оцінки -------- рівень розвитку свободи і відповідальності, автономізації особистості
Рівень розвитку моральної культури визначається залежно від орієнтації її на
загальнолюдські
класові
національніморальні цінності
Моральна культура особистості – це рівень засвоєння існуючих у суспільстві моральних цінностей;
ступінь залучення їх до моральних аспектів діяльності, міра особитого морального розвитку.
Дата добавления: 2016-02-13; просмотров: 1567;