ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Гліцерол за своїми властивостями нагадує гліколі. Це в’язка висококипляча рідина. Він гігроскопічний і добре розчиняється у воді.

Кислотні властивості

За кислотністю гліцерол перевищує гліколь внаслідок взаємного індуктивного впливу (-І-еф.) трьох гідроксильних груп. Так, з гідроксидами важких металів утворюються комплексні сполуки - гліцерати:

Утворення естерів

Практичне значення має повний естер гліцеролу та нітратної кислоти - тринітрат гліцеролу, що застосовується у виробництві вибухових речовин і ліків (1% р-н - серцеві ліки, просочена ним деревинна тирса або інфузорна глина - динаміт):

Тринітрат гліцеролу (нітрогліцерин) – важка оливоподібна рідина (густина 1,6), нерозчинна у воді, але легко розчиняється у спирті. Найхарактерніша властивість нітрогліцерину – здатність вибухати з великою силою від удару або детонації, тобто вибуху іншої речовини. Вибух супроводжується виділенням великого об’єму сильно нагрітих газів; так, наприклад із 4 молей (350 г) нітрогліцерину утворюється 348 л газоподібних продуктів (при нормальних умовах):

Для технічних цілей використовують не чистий нітрогліцерин а “динаміт”, що містить, окрім нітрогліцерину, наповнювачі, стабілізатори тощо. Динаміт безпечніший у використанні. Він був винайдений і запатентований А.Нобелем у 1867 р.

Взаємодією гліцеролу з карбоновими кислотами або їх ангідридами також одержують відповідні естери:

Триацетат гліцеролу