Вплив виду ліцензії на захист від порушення прав

Крім обсягу прав, який надається ліцензіату в залежності від виду ліцензії, цей чинник впливає також на можливість захисту від порушень прав. Як правило, володар виключної ліцензії отримує інформацію про факти порушень прав на об'єкт інтелектуальної власності з боку третіх осіб раніше, ніж ліцензіар, оскільки в процесі збуту продукції він зустрічається з конкуруючими пропозиціями. Частіше усього він зацікавлений в тому, щоб сповістити про це ліцензіара, проте є суттєвим, чи закріплене це положення в ліцензійній угоді.

Якщо розглянути договір найму (оренди), то теоретично існує загальний обов'язок (викликаний наявністю відповідного економічного інтересу) наглядати за наданим йому в найм майном. Так, згідно законодавства орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню, а орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Крім того, якщо виникають перепони в користуванні орендованим майном, в тому числі заявляють права на нього треті особи, орендар має право вимагати зменшення орендної плати чи відшкодування орендодавцем збитків. При цьому навіть немає потреби у фактичному нанесенні шкоди – достатньо лише можливості такої небезпеки. У цьому випадку наймач також повинен інформувати орендаря, що треті особи заявляють про свої права на об'єкт найму. В деяких джерелах такий обов'язок навіть називають "обов'язком вірності по відношенню до орендаря".

Доцільно цей загальний принцип, що існує для договорів найму та договорів оренди, застосовувати і до ліцензійних договорів, тобто передбачити, що ліцензіат зобов'язаний інформувати ліцензіара про усі випадки порушення прав інтелектуальної власності, що сталися на території, на яку йому видана ліцензія та на термін дії цієї ліцензії. При цьому не має значення, надана ліцензіату проста чи виключна ліцензія. Навіть якщо ліцензіат згідно з умовами ліцензійної угоди має право самостійно притягати винних осіб до відповідальності шляхом подання відповідного позову, ліцензіар зацікавлений в отриманні такої інформації. Якщо ж такого права ліцензіату не надано, то інформування ліцензіара та обов'язкове прийняття ліцензіаром встановлених законодавством заходів впливу на порушника, є питанням доцільності виконання з його сторони умов ліцензійної угоди та самої доцільності отримання такої ліцензії.

Ліцензіар, якщо таке буде передбачене договором, може зобов'язати ліцензіата здійснювати заходи щодо спостереження за ринком з метою виявлення порушення його прав інтелектуальної власності третіми особами та зобов'язати ліцензіата повідомляти йому про усі відомі ліцензіатові випадки порушень, які мали місце за територіальними межами дії ліцензійної угоди. Ліцензіат, незалежно від того чи має він виключну, чи невиключну ліцензію, не зобов'язаний захищати авторські права ліцензіара, якщо вони стосуються правомірності володіння ліцензіаром цими правами, державними реєстраціями цих прав, питаннями набуття ліцензіаром прав.