Методи наукових досліджень

Метод — це підхід, прийом, засіб теоретичного дослідження або практичного втілення явища (процесу).

Метод науки — це організація пізнавального процесу в структурі наукової та пізнавальної діяльності, що передбачає конкретний науковий пошук: формулювання проблеми, побудова гіпотези, емпірична, теоретична та експериментальна перевірка гіпотези, висновки та прогноз подальших розробок.

Науковий метод повинен обиратися відповідно до галузі, у якій відбувається науковий пошук.

Під час наукового дослідження має бути визначена програма наукового пошуку, в якій відображені:

· досліджуване явище (проблема);

· показники та критерії його дослідження;

· методи, що використовуються;

· порядок застосування тих чи інших методів.

Методика дослідження, незважаючи на свою індивідуальність при вирішенні конкретного завдання, має сталу структуру, основними компонентами якої є:

1) теоретико-методологічна частина, на основі якої будується методика дослідження;

2) історико-теоретична, що передбачає дослідження явищ, процесів з урахуванням зв’язків та взаємозалежностей між ними;

3) практична, тобто узагальнення результатів дослідження як логічне завершення наукового пошуку, їх аргументація.

Всі методи можна об’єднати в єдину групу із загальною назвою «методи пізнавальної діяльності», що вказує на активний процес у плануванні та проведенні навчально-дослідної роботи.

Таким чином, класифікація методів наукових досліджень за характером пізнавальної діяльності може бути представлена схемою, наведеною нижче.

Класифікація методів наукових досліджень за способом їх організації. Основні з них такі:

· комплексний метод дослідження;

· метод експертних оцінок;

· метод комісії;

· метод мозкового штурму;

· метод евристичного прогнозування;

· метод узагальнення та інші.

Комплексні методи дослідження розкривають структурно-функціональні зв’язки складного цілісного об’єкта.

Метод експертних оцінок — отримання прогностичної інформації на основі виявлення та обробки думок групи експертів.

Метод комісії полягає в тому, що на базі сукупності особистих думок експертів обираються найбільш об’єктивні та обґрунтовані.

Метод мозкового штурму — творча генерація нових ідей групою експертів, їх аналіз, оцінка групою аналітиків та вибір найбільш раціональних.

Наукова експедиція (від лат. expeditio — похід) — одна з організаційних форм наукових досліджень, як правило пов’язана з переміщенням досдідників по вивчаємій території чи акваторії.

Розрізняють:

· комплексні наукові експедиції, що охоплюють багато компонентів природнього середовища;

· галузеві наукові експедиції, що проводять цілеспрямовані дослідження одного чи двох компонентів (геологічні, гідрологічні, грунтові, геоботанічні та інші).

Дослідження проходять на зарані запланованих маршрутах. Комплексні наукові експедиції на суші як правило включають окомірну і геодезійну зйомки, геологічні пошуки, гілрологічні і метереологічні спостереження, геохімічні і геоботанічні дослідження та інше; супроводжуються замальовками фотографуванням, аерозйомкою і картографуванням вивчаємих об’єктів. Особливо широким розмахом досліджень відрізняються наукові експедиції, що проводяться за міжнародними програмами, за участю спеціалістів з різних країн.

Сучасні експедиційні дослідження — складний виробничий процес, що включає підготовку особового складу і технічного спорядження, доставку всіх необхідних матеріалів до місця проведення робіт, рекогнистировку і оброблення отриманих матеріалів (як в польових, так і в камеральних умовах). Багато наукових експедицій продовжуються на протязі декількох років.

Підсумкові матеріали багаторічних евпедицій (наприклад Якутської, Кавказької, Казахстанської) склали багатотомні серії видань.

До теоретичних методів наукового дослідження відносять: індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, екстраполяцію, моделювання, порівняння та класифікацію.

Емпіричні методи наукових досліджень є визначальними в навчально-дослідній справі, що пов’язана з практикою, зокрема педагогічною, та забезпечують накопичення, фіксацію та узагальнення вихідного дослідного матеріалу. Отримані за допомогою цих методів дані є основою для подальшого теоретичного осмислення пізнавальних процесів та створюють цілісну єдність наукового пізнання.