Характерні риси основних моделей ринку

В умовахчистої конкуренції попит повністю еластичний від ціни. Це пояснюється тим, що на ринку діє велика кількість фірм, причому жодна з них не контролює досить помітної частки ринку. При розширенні обсягу виробництва фірма, як правило, ціну не міняє. Залежність між попитом і ціною на ринку вільної конкуренції для галузі - обернено пропорційна, тобто зниження ціни сприяє збільшенню попиту, а крива попиту монотонно убуває. Якщо пропозиція товарів у галузі зросте, то ціна знизиться, причому для всіх фірм, незалежно від обсягу їхнього виробництва.

Таким чином, в умовах чистої конкуренції жодна фірма на ринку не грає в ціноутворенні помітної ролі, а ціни складаються під впливом попиту та пропозиції. Фірмам доводиться орієнтуватися на сформований рівень цін.

Ринків чистої конкуренції дуже багато: сюди, крім сільського господарства, віднеситься міжнародний ринок пшениці, лісу, руд кольорових металів.

2. Ринокмонополістичної конкуренції складається з багатьох фірм, що пропонують свої товари за цінами, що коливаються у великому діапазоні. Продукція не цілком взаємозамінна й різниться не тільки по фізичних характеристиках, якості, оформленню, але й по споживчих перевагах. Різниця між виробами виправдує широкий діапазон цін. Ринку монополістичної конкуренції властиві три характерні риси: гостра конкурентна боротьба між фірмами; диференціація товарів, що випускаються фірмами-конкурентами за рахунок розходжень як по споживчих властивостях, так і по надаваних неоднакових додаткових послугах; порівняна легкість проникнення на ринок.

В умовах монополістичної конкуренції фірма визначає ціну на вироблену продукцію, з огляду на структуру споживчого попиту; ціни, установлювані конкурентами, а також власні витрати виробництва.

3. Олігополістична конкуренція виникає між деякими великими фірмами, товари яких можуть бути як однорідними й взаємозамінними (сталь, одяг, пластмаси), так і відмінними друг від друга (електротехніка, автомобілі). На такий ринок новій фірмі проникнути вкрай складно.

В умовах олігополістичної конкуренції застосовується безліч стратегій ціноутворення. Одна з них - координація дій при встановленні цін. Ця стратегія існує у двох формах: прийняття „угоди про ціни” і здійснення „паралельної цінової політики”. У деяких країнах укладання угоди про ціни заборонено законом. „Паралельна цінова політика” - це по суті та ж координація цін. Вона укладається, наприклад, у тім, що компанії калькулюють витрати виробництва по уніфікованих статтях і потім, додаючи певну норму прибутку, установлюють ціну. Під дією ринкових факторів ціни всіх компаній міняються в одній і тій же пропорції й у тому самому напрямку.

4. На ринкучистої монополії панує тільки один продавець. Це може бути приватна фірма або державна організація. Використовуючи державну монополію, можна різко збільшити споживання товару тими групами населення, які не в змозі його купити за повну вартість (ціна встановлюється нижче собівартості), або встановити високу ціну для обмеження споживання продукту.

Маючи велику самостійність у встановленні цін, фірма все-таки визначає оптимальний рівень ціни, виходячи з попиту на свою продукцію. Цінові стратегії, здійснювані фірмою, будуються на принципі цінової дискримінації. Дотримуючись цього принципу, фірма продає товар або послугу за різними цінами, незалежно від розходжень у витратах. Дискримінаційні ціни існують у різних формах. Їх диференціюють:

- по групах покупців - різним групам покупців той самий товар або послуга продається за різними цінами (іноді надається безкоштовно);

- по варіанті товару або послуги - різні варіанти товарів і послуг продаються за різними цінами без обліку різниці у витратах;

- по територіальному принципі - товар реалізується в різних місцях за різними цінами, незважаючи на те, що витрати, пов’язані з доставкою, однакові;

- за часом - ціни на товар і послуги різні по сезонах, місяцях, днях тижня й навіть часу доби; так, плата за міжміські телефонні переговори в нічний час нижче, ніж у денне, у вихідні дні нижче, ніж у робітники.

Фірмі-монополістові не завжди вигідно прибігати до встановлення високої ціни; цим вона може залучити конкурентів або викликати державне регулювання цін, що приведе до втрати частини покупців.

У реальній економіці не існує жодного типу ринку в чистому виді. Фірма може одночасно виступити з одним своїм товаром на ринку чистої монополії, а з іншим - на конкурентному ринку; у надрах олігополії можлива поява як монополій, так і вільної конкуренції.

2. Вплив еластичності попиту на політику цін підприємства

При аналізі попиту та пропозиції найбільший інтерес, представляє не їхнє абсолютне значення, а зміна попиту та пропозиції у відповідь на зміну ціни товару або якогось іншого параметра, що визначає величини попиту та пропозиції. Кількісно виміряти чутливість попиту та пропозиції до зміни факторів, їх визначальних, дозволяє еластичність.

Еластичність - це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої величини. Іншими словами, еластичність є число, що показує, на скільки відсотків зміниться одна змінна в результаті зміни іншої змінної на 1%.

Особливу важливість представляє еластичність попиту від цін, або цінова еластичність, що показує реакцію величини попиту у відповідь на зміну ціни й визначає, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на 1%. Цінова еластичність визначає чутливість покупців до зміни цін, з погляду кількості товарів, які вони здобувають.