ЛЕКЦІЯ № 5 ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

ПЛАН

1. Загальні положення.

2. Експресивність фразеологічних одиниць та її відображення в лексикографії й перекладі.

3. Експресивне використання ФО через подвійну актуалізацію.

4. Переклад образних ФО.

5. Переклад ФО, позбавлених образної основи.

1 Загальні положення

Фразеологія складає найжвавішу, яскраву й своєрідну частину словникового складу будь-якої мови. Фразеологія належить до різних функціональних стилів і має експресивне забарвлення. Навіть стилістично нейтральні фразеологізми відрізняються національною своєрідністю і здатні набувати експресивного значення в контексті. Ось чому є усі підстави вважати фразеологію одним із виразних засобів мови і розглядати її зі стилістичної точки зору.

Оскільки фразеологія виділяється своїми функціями у мові та мовленні, вона потребує особливого підходу в процесі перекладу. Певна річ, існують спеціальні фразеологічні словники (А.В. Куніна), але жоден не в змозі задовольнити усі потреби перекладача, коли він працює з текстом. До того ж, фразеологічні одиниці (ФО) мають тенденцію з’являтися й зникати в мові досить динамічно. Отже, головна трудність полягає в тому, що ані словник, ані довідник з перекладу не може передбачити усіх можливостей використання фразеологізма у контексті. Фразеологічним одиницям, так само як і словам, властива багатозначність і омонімія.

У фразеологічних словниках для більшості фразеологізмів указано декілька можливих перекладів, навіть якщо фразеологізм не є багатозначним. Наприклад, laugh on the other (чи wrong) side of one’s face (чи mouth) – плакати, тужити після радощів, від сміху перейти до сліз. Ці відповідники стилістично нейтральні.

Навпаки, у наведених прикладах з літератури даються, як правило, ‘‘обертональні’’ переклади: They were made to laugh on the wrong side of their mouths by unforeseen occurence. – Але після цієї несподіваної події їм було вже не до сміху.

Контекстуальне значення частіше буває експресивним, таким що викриває різні грані фразеологізма, більш виразним. За словами А.В. Куніна, „фразеологізми є сполученнями слів, тобто окремо оформленими з повністю або частково переосмисленими компонентами, фразеологічними значеннями. Для фразеологічних одиниць характерна не взагалі усталеність, а усталеність на фразеологічному рівні, закономірні залежності словесних компонентів і структурно-семантична немодельованість. Фразеологічні одиниці створені за граматичними моделями перемінних сполучень і речень.”

Таким чином, у визначенні ФО встановлюються чотири критерії відмежування ФО від перемінних, нефразеологічних сполучень: роздільнооформленість, немодельованість, переосмислення й усталеність. Проте, з точки зору перекладача, переосмислення (повне або часткове), і тільки переосмислення є вирішальним критерієм фразеологічності. Навіть проміжні утворення між ФО і перемінними словосполученнями, між ФО і складними словами, частково або повністю переосмислені при перекладі, займають законне місце в ряді повноправних фразеологізмів. Під переосмисленням розуміються різні за ступенем і характером семантичні зсуви. Під усталеністю на фразеологічному рівні – зв’язаність значення компонентів, яке В.Г. Гак і Я.І. Рецкер називають “сполученістю значень”. Під семантичною сполученістю слід розуміти взаємозв’язок і взаємодію значень компонентів словосполучення, тобто двосторонній зв’язок і взаємообумовленість значень компонентів, у результаті котрих створюється повне переосмислення словосполучення в цілому.

Англійське to come a cropper – сісти в калюжу, в калошу, – фразеологічне зрощення, компоненти якого пов’язані сполученістю значень. Таке утворення відрізняється невиводимістю глобального значення із суми значень компонентів. Навіть знання первісного значення вільного словосполучення to come a cropper – впасти з коня вниз головою мало допомагає перекладачеві.

Проте, коли сполученість значень відсутня і можна говорити лише про переосмислення одного з компонентів ФО чи цілісне переосмислення усієї ФО, то в наявності фразеологічна єдність – тісна фразеологічна група, яка семантично неподільна і також є вираженням єдиного, цілісного значення, але в якій це цілісне значення мотивоване.

Така різниця між фразеологічними єдностями й фразеологічними зрощеннями має принципове значення при перекладі. Коли зустрічаються ФО першої категорії, особливо в газеті або будь-якому тексті, який не має відбитку індивідуального стилю автора, метафорична “прозорість”, відсутність фразеологічної єдності зобов’язує перекладача до передачі образності, якщо не ідентичної, то принаймні аналогічної образності ФО ориґіналу. Частіше за все при цьому дотримується жанрова адекватність. Англійські фразеологізми суспільно-політичного чи соціально-економічного тексту зазвичай перекладаються схожими образними ФО з урахуванням їх вживаності та природності в українських текстах того самого жанру. У мові газети спостерігається більш висока повторюваність одних і тих самих ФО, що допомагає перевірити правильність наведених вище положень.

2 Експресивність ФО та її відображення в лексикографії й перекладі Установленим вважається той факт, що фразеологія будь-якої мови має притаманну їй внутрішню експресивність. Це легко перевірити, зіставляючи ФО з еквівалентним їй, звичайно, відносним словом. У високорозвинених мовах переважна більшість ФО має лексичні еквіваленти. Як правило, ФО завжди буде експресивнішою, ніж її словниковий еквівалент. Кожній образній ФО властива емоційна та/або оцінна якість: бессмыслица та турусы на колесах, бежать та давать тягу і т.д.

Але при роботі над перекладом трапляється і таке: бессмыслица – nonsense , а турусы на колесах – за словником Смирницького – також nonsense та twaddle. Отже, сподіватися, що словник розв’яже усі перекладацькі проблеми, не варто. Єдиний російський відповідник може бути непридатним у конкретному випадку для вирішення перекладацького завдання. Наприклад: англійська ФО to sow one’s wild oats подається у словнику без стилістичної примітки і декількома варіантами перекладу: отдаваться увлечениям юности; отдать дань юношеским увлечениям, прожигать молодость; перебеситься, остепениться. Первісний вираз означав “сеять дикий овес вместо культурного”.

А.В. Кунін наводить як ілюстрацію такий фраґмент: I was not one of those young men who sow a large crop of wild oats. I was a fairly decent youth. (H. Wells. The Secret Places of the Heart). – Я не принадлежал к молодым людям, которые усиленно грешат в молодости. Я был довольно скромным молодым человеком.

У перекладі цього прикладу розкриття значення ФО повністю гармоніює із серйозністю інтонації ориґіналу. До того ж, російське дієслово ‘перебеситься’ тут неприйнятне як за стилістичними, так і за формально-граматичними причинами: у нього відсутній теперішній час.

Отже, якщо в багатьох випадках ФО є еквівалентами слів, то лише смисловими еквівалентами, а не стилістичними. ФО to pull somebody’s leg без сумніву виразніша, ніж to joke; to put one’s pest leg foremost – має іронічну експресію, яка відсутня у дієслова to endeavour; нейтральне to die позбавлено піднесеності, властивої його фразеологічному аналогу to go the way of all flesh.

Як видно з вищенаведених прикладів, фразеологічні аналоги відрізняються від своїх лексичних відповідників стилістичним забарвленням та експресивним зарядом. Цілком природно, що при перекладі необхідне врахування експресивно-стилістичної сторони ФО і передання її рівноцінними засобами. Але, на жаль, це не завжди можливо.