Патологічні елементи та включення в мокротинні
Огляд мокротиння в чашці Петрі на білому або чорному фоні з використанням лупи дозволяє виявити наявність в ньому патологічних елементів, включення і паразитів (табл. 2.37).
Спіралі Куршмана — слизово-білкові зліпки дрібних бронхів і бронхіол, що утворюються під час виштовхування слизу сильним кашльовим поштовхом у просвіт більш великих бронхів. Спіралі можна знайти при огляді мокротиння в чашці Петрі на чорному фоні у вигляді білуватих прозорих шпороподібних звитих трубчастих тіл, різко обмежених від іншою безформної маси мокротиння.
Таблиця 2.37
Діагностичне значення фізичних властивостей мокротиння
Характер | Склад | Консистенція | Колір | Запах | Шаруватість | Патологічний стан |
Слизовий | Слиз (гіперпродукція слизових залоз) | В’язка | Безбарвний або сіруватий (склоподібна) | Без запаху | Відсутня | Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий бронхіт, бронхіальна астма, коклюш, муковісцедоз |
Слизово-гнійний | Слиз із вклю-ченням гною у вигляді грудочок або прожилок | В’язка, густа | Сірувато-жовтий (склоподібна з жовтими грудочками гною) | Без запаху | Відсутня | Хронічний бронхіт |
Гнійно-слизовий | Гній із включенням слизу у вигляді тяжів | В’язка або густа | Жовтувато-сірий | Неприємний запах | Тришарова (при великій кількості) | Хронічний бронхіт, бронхоектазії, абсцедуюча пневмонія |
Гнійний | Гній | Густа або рідка (в залежності від активності мікрофлори) | Жовто-зеленуватий | Різкий неприємний | Двошарова | Прорив емпиєми плеври або абсцесу легені в бронх |
Кров’яний, кровохар-кання | «Чиста» кров | Рідка, піниста | Червоний або рожевий | Без запаху | Відсутня | Легенева кровотеча (туберкульоз, пухлина бронхів або легені, бронхоектазії, актино-мікоз, поранення) |
Продовження таблиці 2.37
Слизово-кров’яний | Слиз із прожилками крові або кров'яного пігменту | В’язка | Іржавий (склоподібна червонувата) | Без запаху або неприємний запах | Відсутня | Гостра респіраторна вірусна інфекція, крупозна пневмонія, бронхогенний рак, інфаркт легені |
Слизово-гнійно-кров’яний | Слиз, кров, гній (рівнопереміша-ні) | В’язка або густа (в залежності від активності процесу) | Червонуватий з грудочками гною (склоподібна) | Неприємний гнильний запах | Тришарова (при великій кількості) | Бронхоектазії, туберкульоз, бронхогенний рак, актиномікоз, гангрена легені |
Серозний | Плазма крові | Рідка, клейка, піниста | Безбарвний або жовтуватий | Без запаху | Відсутня | Набряк легені |
Під час мікроскопії свіжого (нативного) препарату мокротиння, спіралі Куршмана являють собою спірально-звиті тонкі волокна слизу (мантія) з центральною звитою блискучою ниткою. В складі мантії можна знайти лейкоцити, циліндричний епітелій і кристали Шарко-Лейдена. Іноді присутні тільки тонкі центральні нитки без мантії і спіральні волокна мантії без центральної нитки.
Поява в мокротині спіралей Куршмана є типовим включенням при бронхіальній астми; одиничні дрібні спіралі можуть зустрічатися при ряді інших захворювань, що супроводжуються бронхоспазмом – пневмонії, туберкульозі, пухлині бронхів, але, на відміну від бронхіальної астми, їх мантія не містить ні еозинофілів, ні кристалів Шарко-Лейдена.
Чечевички (рисові зерна, рисові тільця, лінзи Коха) – зеленувато-жовтуваті, досить щільні, сируватої консистенції утворення округлої форми величиною від шпилькової голівки до дрібної горошини. До складу чечевички входять: детрит (казеозний розпад) з великою кількістю мікобактерій туберкульозу, коралоподібні еластичні волокна, кристали холестерину і мила.
Формуються чечевички в старих кавернах, де внаслідок розпаду легеневої тканини і наявності лужноземельних солей кальцію і магнію утворюються речовини, які просочуються через еластичні волокна, перетворюють їх у коралові і звапновані. Крім того, в кавернах створюються сприятливі умови для розвитку великої кількості мікобактерій туберкульозу. Поява в мокротинні рисових зерен обумовлена розкриттям старих каверн.
Присутність в мокротинні одночасно чотирьох патологічних компонентів: обвапнянених еластичних волокон, мікобактерій туберкульозу, кристалів холестерину та звапнованого жирового розпаду у вигляді аморфного вапна називається «тетрадой Ерліха» – ознака прориву в бронх вмісту старого туберкульозного вогнища.
Пробки Дитріха (гнійні пробки) – грудочки білуватого або жовтувато-сіруватого кольору, величиною від шпилькової голівки до просяного зерна (за формою подібні чечевичкам), зі смердючих запахом; складаються з бактерій, продуктів клітинного розпаду (детриту) і голчастих кристалів жирних кислот із включенням крапель нейтрального жиру. Утворення гнійних пробок обумовлено ферментативною діяльністю бактерій в застійному мокротинні внаслідок бронхоектазів, абсцесу або гангрени легенів.
Фібринозні згортки – «клубочки» білуватого або злегка червонуватого кольору, еластичної консистенції, що складаються зі слизу і фібрину, у вигляді деревовидно розгалужених утворень довжиною до 10-12, рідше до 18 см. Фібрин в мокротинні з'являється при запальних процесах, а фібринозні згортки вказують на хронічний процес, зустрічаються частіше у разі фібринозного хронічного бронхіту, туберкульозу, пневмонії.
Дифтерійні плівки з зіва і носоглотки – сіруваті обривки, місцями забарвлені кров'ю, що складаються з фібрину і некротичних клітин.
Некротизовані шматочки легеневої тканини – чорнуваті утворення різної величини альвеолярної будови, що містять еластичні волокна і зернистий чорний пігмент, сполучну тканину пронизану кровоносними судинами, еритроцити і лейкоцити; можуть зустрічатися кристали гематоїдина, холестерину, голки жирних кислот. Наявність у мокротинні некротичної легеневої тканини вказує на деструктивні процеси легенів (абсцес або гангрена). Шматочки пухлини у вигляді дрібних часток, оточених кров'ю (вірогідність діагнозу підтверджується тільки мікроскопічно).
Друзи актиномікозу – одиничні дрібні зерна білуватого або зеленувато-сірого кольору, оточені гнійною масою.
Міхури ехінокока – утворення різної величини (від дрібної горошини до волоського горіха), сірувато-білого або жовтого кольору, іноді просочені кров'ю або вапном; зустрічаються в мокротині при розриві ехінококової кісти легені і відкашлюванні великої кількості безбарвної прозорої рідини. Сторонні тіла, які випадково потрапили в мокротиння з порожнину рота (вишневі кісточки, насіннячка, горіхова шкарлупа тощо).
Мікроскопічне дослідження мокротиння проводиться з метою виявлення і диференціювання її морфологічних елементів, що дозволяє:
– виявити збудника захворювання (пневмокок, стафілокок, мікобактерії туберкульозу тощо);
– диференціювати характер захворювання (інфекційний, інфекційно-алергійний, новоутворення тощо);
– визначити стадію захворювання (інфільтративних або деструктивних змін);
– провести диференціальну діагностику захворювання з подібним клінічним перебігом (плоскоклітинний або недиференційований рак, пневмококова або стафілококова пневмонія тощо);
– аналізувати ефективність організації і проведення лікувально-профілактичних заходів.
Мікроскопічне дослідження мокротиння проводять у свіжих незабарвлених і фіксованих пофарбованих препаратах. Для приготування препаратів проводять ретельний добір матеріалу. На початку мокротиння розподіляють тонким шаром у чашці Петрі і переглядають на чорному і білому фонах. Потім прожареною і охолодженою металевою петлею з мокротиння вибирають по черзі всі підозрілі зернятка, грудочки, прожилки, що відрізняються кольором, консистенцією, формою, і готують з них препарати. Приготовлений натівний препарат вивчають спочатку при малому, а потім при великому збільшенні. Забарвлення препаратів мокротиння проводять з метою його бактеріологічного і цитологічного дослідження, а також для вивчення клітин крові в мокротинні. Пофарбовані препарати підлягають мікроскопічному дослідженню з імерсійною системою.
Дата добавления: 2016-02-09; просмотров: 1792;