Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць

До гігієнічних нормативів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (далі забруднювальних речовин) відносяться:

- гранично допустимі концентрації (ГДК);

- орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ);

- коефіцієнти комбінованої дії ( ) сумісно присутніх речовин;

- показники гранично допустимого забруднення (ГДЗ), встановлені на основі сумісно присутніх речовин.

Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднювальної речовини в атмосферному повітрі населених місць – це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гігієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної регламентації МОЗ України, та затверджується головним державним санітарним лікарем України.

Орієнтовний безпечний рівень впливу (ОБРВ) – це максимальна концентрація забруднювальної речовини, яка визнається орієнтовно безпечною при діянні на людину та приймається як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини в атмосферному повітрі населених місць. ОБРВ встановлюється на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та вводиться в дію після затвердження Головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін.

Коефіцієнт комбінованої дії ( ) – відображає характер сумісної біологічної дії одночасно присутніх в атмосферному повітрі забрудню-вальних речовин (сумація, посилення, послаблення або незалежна дія). Його цифрове значення встановлюється експериментальним (або розрахунковим) шляхом та виражається в частках від індивідуальних ГДК забруднювальних речовин.

Показник гранично допустимого забруднення ( ) атмосферного повітря – відносний інтегральний критерій оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць, який характеризує інтенсивність та характер сумісного діяння всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок. розраховується для кожного випадку на основі визначених експериментально та затверджених у встановленому порядку коефіцієнтів комбінованої дії ( ) (їх значення наведені в додатку Б) за формулою:

. (10.1)

У випадках, коли значення відсутні, їх визначення проводиться за формулою:

, (10.2)

де – число речовин, присутніх у повітряному середовищі, для яких офіційно не встановлено характер комбінованої дії.

У випадках, коли присутні в атмосферному повітрі забруднювальні речовини являють собою складну суміш з встановленими та невстановленими коефіцієнтами комбінованої дії, для розрахунку значення цієї суміші визначається за формулою:

, (10.3)

де – коефіцієнт комбінованої дії складної суміші;

– коефіцієнти комбінованої дії сумісно присутніх речовин, 1, 2, 3, ... (наведені в додатку Б);

– число речовин в суміші, значення яких відсутні в офіційних списках;

– числове значення коефіцієнта для речовин з незалежним характером комбінованої дії (див. додаток Б).

Примітка. В разі присутності у повітрі однієї домішки показник = 100 %.