Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

Концентрація – маса (мг) речовини в одиниці об’єму (м³) повітря при нормальних умовах – є основною фізичною характеристикою домішок атмосфери. Концентрація домішок визначає фізичний, хімічний та інші види впливу речовин на людину і навколишнє середовище й служить ос­новним параметром при нормуванні вмісту домішок в атмосфері.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна концен­трація домішок в атмосфері, віднесена до певного часу осереднення, яка при періодичній дії чипротягом всього життя людини не чинить ні на неї, ні на навколишнє середовище в цілому шкідливої дії (включаючи віддалені наслідки).

Якщо речовина чинить на навколишню природу шкідливу дію в менших концентраціях, ніж на організм людини, то при нормуванні виходять з порогу дії цієї речовини на навколишню природу.

Гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів регламентовані Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97), згідно з якими встановлені: клас небезпечності речовини, до­пустимі максимальна разова і середньодобова концентрації домішок. ГДК деяких забруднювальних речовин наведені в додатку Б.

Максимальна разова ГДК_макс – основна характеристика небезпечностішкідливої речовини. Вона встановлюється для попередження рефлек­торних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, зміна біо­електричної активності головного мозку тощо) при короткочасній дії атмо­сферних домішок.

Середньодобова ГДК_с.д. встановлена для попередження загальноток­сичного, канцерогенного, мутагенного та іншого впливу речовин на орга­нізм людини.

Найбільша концентрація кожної шкідливої речовини в приземному шарі не повинна перевищувати максимально разової гранично допустимої концентрації, тобто , при експозиції не більше 20 хв. Якщо час дії шкідливої речовини перевищує 20 хв, то .

При одночасній присутності в атмосфері декількох шкідливих речо­вин, що мають однонаправлену дію, їх безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову:

, (1.73)

де , , …, – концентрація шкідливих речовин в одній і тій же місцевості, мг/м³;

ГДК₁, ГДК₂, …, ГДК_n – гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері, мг/м³.

Однонаправлену діюмають, наприклад, такі шкідливі речовини, як діоксиди сірки і азоту; діоксид сірки і сірководень; сильні мінеральні кислоти (сірчана, соляна, азотна); етилен, пропілен, бутилен, амілен; озон, діоксид азоту, формальдегід тощо. Максимальні концентрації шкідливих речовин визначають за разовими пробами, відібраними протягом 20 хв. Середньодобові концентрації визначають або як середньоарифметичне значення концентрацій разових проб, для яких встановлюють пе­ріодичність їх відбору, або з добових концентрацій, одержаних безперер­вно протягом 24 годин.