Пилоосаджувальні камери
Пилові камери діють за принципом осадження частинок при повільному русі пилогазового потоку через робочу камеру, тому основними розмірами камери є її висота і довжина (рис. 2.1). Геометричні розміри визначають час перебування пилогазового потоку в камері і відповідно ефективність очищення.
Пилові камери громіздкі і мають низьку ефективність. Тому вони застосовуються в основному для вловлювання великих частинок сировинних матеріалів після обертових цементних печей, печей для обпалювання магнезиту і доломіту тощо. Матеріалом для будування камер можуть служити цегла, збірний залізобетон, сталь, дерево (для холодних газів). Габаритні розміри камери, необхідні для осадження твердих частинок з газового потоку, визначають за формулою
, (2.1)
де 
– довжина камери, м;
– висота камери, м;
– швидкість руху газів в камері (звичайно 0,2... 1,0 м/с);
– швидкість витання частинок заданого розміру, м/с.
| Таблиця 2.1 – Основні параметри пилоосаджувачів, жалюзійних пиловловлювачів, сухих батарейних циклонів з тангенціальним входом газу і сухих циклонів з осьовим входом газу | ||||||||||
| Тип | Виконання | Продуктивність103·м3/год, не більше | Швидкість газу, м/с* | Температура (розрахункова),°С | Запиленість газу, г/м3, не більше | Гідравлічний опір ΔP, Па | Ефективність очищення** %, не менше | |||
| за характером газового потоку | за кількістю робочих елементів | |||||||||
| для не- злип-лого пилу | для середньо-злиплого пилу | |||||||||
| З поперечним потоком | - | Від 1 | Від мінус 43 до плюс 527ºС *** | До 100 | ||||||
| З протитоком | - | до 2 | ||||||||
| З розподіленням потоку | Від 12 до15 | До 1000 | ||||||||
| Без розподілення потоку | Від 10 до15 | До 500 | ||||||||
| З тангенціальним входом | одиночні | Від 600 до 2200 | ||||||||
| групові | Від 600 до 2500 | |||||||||
| З осьовим входом | батарейні | Від 12 до22 | Від 600 до 3000 | |||||||
| Вихровий з додатко-вим підводом газу | Від 12 до22 | Від 1000 до 2000 | - |
Примітки:
1. * Для типів 1 і 2 – у робочому перерізі, для типу 3 – на вході у пиловловлювач.
2. ** Ефективність очищення наведена для середньо дисперсного пилу густиною 2400 кг/м3.
3. *** Розрахункові температури пиловловлювачів повинні вибиратися з ряду: -43, -23, 37, 77, 117, 247, 398, 527ºС.
Рисунок 2.1 – Схеми пилоосаджувальних камер:
а) найпростіша конструкція з розширенням пилопроводу;
б) багатополична;
в) з перегородками;
г) з ланцюговими чи дротяними завісами.
Визначимо швидкість 
через витрати газу 
. Для цього витрати поділимо на площу перерізу каналу (Н В). Підставивши з формули 1.25 значення 
, знайдемо мінімальний розмір частинок 
, м, які будуть повністю осаджені в камері
, (2.2)
де 
– витрати газу, м3/с;
– довжина камери, м;
– ширина камери, м;
– динамічна в’язкість, Па·с;
– прискорення вільного падіння, м/с2;
– густина частинок, кг/м3.
Для рівномірного газорозподілення по перерізу пилоосаджувальні камери можуть обладнуватися дифузорами і газорозподільними решітками, а для зниження висоти осадження частинок – горизонтальними чи похилими полицями. В деяких конструкціях пилових камер для підвищення їх ефективності передбачається влаштування ланцюгових чи дротяних завіс і відхильних перегородок, що дозволяє додатково до гравітаційного ефекту використовувати ефект інерційного осадження частинок при обтіканні потоком газів різних перешкод.
Ступінь очищення газів у пилоосаджувальних камерах звичайно не перевищує 40...50%. При цьому задовільно осаджуються тільки частинки пилу більше 40...50 мкм.
Дата добавления: 2016-02-02; просмотров: 1337;